Провадження № 11-кп/803/2484/22 Справа № 932/886/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження № 12020045640000559 за апеляційною скаргою прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року було задоволено клопотання захисника-адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12020045640000559, внесеного до ЄРДР 06.10.2020 року. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020045640000559 від 06.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України, - закрито на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Цією ж ухвалою було скасовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обраного ОСОБА_8 та вирішено долю речових доказів.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції послався на те, що 06.10.2020 року до ЄРДР внесені відомості щодо кримінального провадження № 12020045640000559. 24.11.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Таким чином, досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020045640000559, повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до 24.01.2021 року. Але, враховуючи той факт, що 24.01.2021 року випадає на вихідний день (неділю), останнім днем строку досудового розслідування, відповідно до положень ч. 7 ст. 115 КПК України, є 25.01.2021 року.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що по даному кримінальному провадженню строк досудового розслідування не продовжувався, постанов про зупинення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні не приймалось, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження № 12020045640000559. 22 січня 2021 року прокурор доручив слідчому повідомити підозрюваному про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (том 1 а.с. 103). Разом з цим, в томі 1 на аркуші справи 104 міститься документ, складений прокурором, в якому він повідомляє підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020045640000559. Також, в томі 1 на аркуші справи 105 наявне повідомлення слідчого про відкриття матеріалів та завершення досудового розслідування, яке адресоване підозрюваному та його захиснику ОСОБА_7 .
Суд прийшов до висновку, що вищезазначені повідомлення прокурора та слідчого (том 1 а.с. 104, 105) не є належним сповіщенням підозрюваного та захисника про завершення досудового розслідування, у розумінні положень ст. 290 КПК України, оскільки факт завершення досудового розслідування, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту, належно не підтверджений ні вказаними повідомленнями, ні матеріалами кримінального провадження.
На думку суду, вказане свідчить про фактичне невиконання стороною обвинувачення вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, внаслідок чого, у визначені КПК України порядку та спосіб, до закінчення строку досудового розслідування (25.01.2021 року), захисник та підозрюваний не були повідомлені про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12020045640000559.
Судом встановлено, що даний обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Тому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що виконання вимог ст. 290 КПК України по кримінальному провадженню відбулось саме 29.01.2021 року, тобто з моменту фактичного забезпечення стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження і лише цей день не включається до строку досудового розслідування, що вже відбулось поза межами цих строків, оскільки останнім днем досудового розслідування було 25.01.2021 року. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 складений слідчим, затверджений прокурором та вручений лише 29.01.2021 року, надійшов до суду також 29.01.2021 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, що є порушенням вимог ст. 219 КПК України.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить вказану ухвалу скасувати та постановити нову, якою призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України в іншому складі суду.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, такою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та такою, що не відповідає завданням кримінального провадження.
Зазначає, що у підготовчому судовому засіданні, вислухавши позиції прокурора, захисника та обвинуваченого щодо можливості призначення кримінального провадження до розгляду, судом було встановлено, що зазначене кримінальне провадження підсудне Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська, підстав для закриття чи зупинення провадження не має, обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, сторони на стадії досудового слідства та у підготовчому судовому засіданні не уклали угоду, кримінальне провадження може бути призначене до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, про що винесено відповідну ухвалу та справу призначено до судового розгляду на підставі обвинувального акта, а отже суд не скористався своїм «виключним» правом, наданим п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України щодо закриття кримінального провадження.
На думку прокурора, суд своєю ухвалою установив факт того, що підстав для закриття даного кримінального провадження, у тому числі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - не має.
Прокурор вказує, що лише 19.07.2022 року та вже під час судового розгляду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 вирішив звернутися до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 виходячи із обставин, викладених в ухвалі суду, був завчасно обізнаний про закінчення станом 29.01.2021 року строку досудового розслідування, оскільки ОСОБА_8 було повідомлено про підозру 24.11.2020 року, А отже, на думку прокурора, захисник не виконав свій обов'язок, визначений ч. 1 ст. 47 КПК України та не наполягав на закриття кримінального провадження судом у підготовчому судовому засіданні.
На думку прокурора, право закрити кримінальне провадження з підстави визначеної п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має виключно прокурор з огляду на абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просила оскаржувану ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Серед завдань кримінального провадження, передбачених у ст. 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом.
Доводи прокурора, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, яка винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та такою, що не відповідає завданням кримінального провадження, є безпідставними та неспроможними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що при постановлені оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції вказаних вимог дотримався в повному обсязі.
Аналіз положень п. 2 ч. 3 ст. 314 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов'язує виключно з фактом закінчення строку досудового розслідування.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 283 КПК України встановлено форми закінчення досудового розслідування, однією із яких є звернення до суду з обвинувальним актом.
Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має 3 ключові стадії: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акту, тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України.
Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2021 року (справа № 344/6630/17).
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
В силу п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Колегія суддів зазначає, що вищевикладене кореспондується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах «Карт проти Туреччини» (пункт 68), «Вемхофф проти Німеччини» (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
У цьому провадженні, як видно з його матеріалів, не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що суд ухвалив судове рішення з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Усупереч доводам апеляційної скарги прокурора, суд першої інстанції, закриваючи провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, правильно встановив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 складений слідчим та затверджений прокурором та вручений лише 29.01.2021 року, надійшов до суду також 29.01.2021 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, що є порушенням вимог ст. 219 КПК України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 06.10.2020 року до ЄРДР були внесені відомості щодо кримінального провадження № 12020045640000559. 24.11.2020 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020045640000559 повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до 24.01.2021 року. Але, враховуючи той факт, що 24.01.2021 року випадає на вихідний день (неділю), останнім днем строку досудового розслідування, відповідно до положень ч. 7 ст. 115 КПК України, - є 25.01.2021 року.
22 січня 2021 року прокурор доручив слідчому повідомити підозрюваному про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Разом з цим, в томі 1 на аркуші справи 104 міститься документ, складений прокурором, в якому він повідомляє підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020045640000559.
Згідно матеріалів, до закінчення строку досудового розслідування (25.01.2021 року), захисник та підозрюваний не були повідомлені про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню.
Суд першої інстанції зазначив, що виконання вимог ст. 290 КПК України по кримінальному провадженню відбулось саме 29.01.2021 року, тобто з моменту фактичного забезпечення стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження і лише цей день не включається до строку досудового розслідування, що вже відбулось поза межами цих строків, оскільки останнім днем досудового розслідування було 25.01.2021 року.
В ході апеляційного розгляду з'ясовано, що висновок суду першої інстанції про те, що на підставі п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 12020045640000559 від 06.10.2020 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, є законним, обґрунтованим, вмотивованим та таким, що повністю відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Твердження прокурора про те, що право закрити кримінальне провадження з підстави, визначеної п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має виключно прокурор з огляду на абз. 3 ч. 4 ст. 284 КПК України, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Ухвала суду за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою, та законною.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, - слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4