Справа № 127/16769/22
Провадження № 33/801/750/2022
Категорія: 307
Головуючий у суді 1-ї інстанції Каленяк Р. А.
Доповідач: Панасюк О. С.
19 вересня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 30 (тридцять) годин за те, що 03 серпня 2022 року ОСОБА_1 о 01 год 18 хв. за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав їй психологічних страждань.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2022 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням норм частини першої статті 256 КУпАП, оскільки працівники поліції при складанні протоколу не зафіксували незгоду ОСОБА_1 зі змістом протоколу.
Крім того, працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак у матеріалах справи відсутні будь які підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Вчинення правопорушення в стані сп'яніння є обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення (пункт 5 статті 35 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини першої статті першої закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Зокрема, згідно з пунктом 14 частини першої статті першої закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за статтею 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно з матеріалів справи, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пославшись як на підставу доведеності вини виключно на протокол про адміністративне правопорушення.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
ОСОБА_1 послідовно заперечував винуватість у скоєнні правопорушення, зокрема у письмових поясненнях, викладених на окремому аркуші, стверджував, що саме його дружина ОСОБА_2 прийшла додому в стані алкогольного сп'яніння та почала ображати його нецензурною лайкою, чіплялася до нього, в результаті чого виникла сімейна сварка. Він, в свою чергу, її не бив та не ображав у відповідь.
Жодних доказів, які б вказували на те, що внаслідок сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із застосуванням ненормативної лексики могла бути заподіяна шкода психічному здоров'ю останньої у справі не має, як і немає доказів перебування ОСОБА_2 у стані сп'яніння, а з урахуванням відсутності підпису у протоколі про адміністративне правопорушення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (зазначення про відмову ОСОБА_2 від підписання протоколу не узгоджується зі змістом його письмового пояснення, викладеного на окремому аркуші) та потерпілої, вважати його таким, що відповідає вимогам статті 256 КУпАП не можна. Відповідно, суд першої інстанції не мав підстав визнавати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доведеними.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 294 КУАП, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк