Ухвала від 20.09.2022 по справі 128/2632/15-ц

Справа № 128/2632/15-ц

Провадження № 22-ц/801/1614/2022

Категорія: 61

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ганкіна І. А.

Доповідач:Сало Т. Б.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 рокуСправа № 128/2632/15-цм. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Панасюка О.С., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2015 року, ухвалене суддею Ганкіною І.А. в м. Вінниці, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

встановив:

У липні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом та згідно змінених позовних вимог просила визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва у садовому товаристві «Медик-3» на території Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області за межами населеного пункту після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом від 30 жовтня 2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , 1938 року народження.

30 жовтня 2007 року спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого спадкоємцем всього майна, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належить спадкодавцеві на день смерті є її донька ОСОБА_2 .

На підставі даного заповіту на її ім'я 21 грудня 2012 року державним нотаріусом було видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом (на частину квартири та грошові вклади).

В той же час, до складу спадкового майна, що перейшло позивачу в порядку спадкування, не було включено земельну ділянку площею 0,06 га в ССТ «Медик-3», яка належала померлій, оскільки матір за час свого життя не встигла виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку. При цьому, згідно рішення 2 сесії 5 скликання Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 11 травня 2006 року, померлій ОСОБА_3 було безкоштовно передано у приватну власність вищевказану земельну ділянку, таким чином, цим рішенням сільська рада визнала власником даної земельної ділянки ОСОБА_3 , а також зобов'язала землевпорядника сільської ради внести відповідні зміни в земельно-кадастрову книгу.

Крім того, розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 13 червня 2006 року ОСОБА_3 був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі їй у власність земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва в садовому товаристві «Медик-3» на території Якушинецької сільської ради, за межами населеного пункту.

У 2006 році для виготовлення відповідної технічної документації також були отримані позитивні висновок відділу архітектури та містобудування Вінницького району про сервітути та наявні обмеження на використання земельної ділянки (від 17 травня 2006 року за вих.№94 5) та висновок Вінницького районного відділу земельних ресурсів про наявні обмеження на використання земельної ділянки (від 03 липня 2006 року за вих.№04-1493). З метою виготовлення відповідної технічної документації ОСОБА_3 був укладений з ПМП «Квантрон» Договір №507-06 від 13 липня 2006 року на виготовлення технічної документації на землю.

При отриманні 21 грудня 2012 року в державній нотаріальній конторі свідоцтв про право на спадщину за заповітом державний нотаріус повідомила ОСОБА_2 про те, що вона не має можливості видати на дану земельну ділянку свідоцтво про право на спадщину через відсутність державного акту на землю.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2015 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва у садовому товаристві «Медик-3» на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту ( АДРЕСА_1 ) після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом від 30 жовтня 2007 року.

10 серпня 2022 року ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про визнання права приватної власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду порушує його права, свободи та інтереси, оскільки задовольняючи позов суд зазначив розмір земельної ділянки 0,06 га, в той час як розмір земельної ділянки, яку займала спадкодавець ОСОБА_3 , фактично складав 0,0551 га. Між ним та померлою ОСОБА_3 завжди існував спір щодо користування господарським двором, а наразі спір існує із ОСОБА_2 . На підставі оскаржуваного рішення позивач фактично збільшила розмір земельної ділянки за рахунок господарського двору, чим також порушила інтереси скаржника, як сусіда та землекористувача. До складу спадкового майна, що перейшло до позивача, не було включено земельну ділянку площею 0,06 га в ССТ «Медик-3», яка нібито належала померлій, оскільки остання за свого життя не встигла виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку. Такі розбіжності у розмірі земельної ділянки не дають скаржнику повною мірою реалізувати своє право на оформлення права власності на земельну ділянку.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_2 просить постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції дійшов до висновку, що апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області «Про передачу земельної ділянки у приватну власність» від 11 травня 2006 року 2 сесії 5 скликання ОСОБА_3 (спадкодавець) передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку за межами села площею 0,06 га для ведення садівництва. У пункті 2 рішення зазначено, що землевпоряднику сільської ради внести відповідні зміни в земельно-кадастрову книгу (а.с.12).

Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 13 червня 2006 року №887 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки площею 0,06 га для ведення садівництва в садовому товаристві «Медик-3» на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту (а.с.13).

17 травня 2006 року відділом архітектури та містобудування Вінницького району надано висновок, відповідно до кого наявні обмеження та сервітути на використання земельної ділянки площею 0,06 га, належної ОСОБА_3 на підставі рішення сільської (селищної) ради від 11 травня 2006 року на території Якушинецької сільської ради в СТ «Медик-3» відсутні (а.с.14).

Відділ земельних ресурсів Вінницького району не виявив інформацію про наявні спеціальні обмеження на використання згаданої вище земельної ділянки загальною площею 0,0600 га, що слідує з висновку Вінницького районного відділу земельних ресурсів про наявні обмеження на використання земельної ділянки від 03.07.2006 № 04-1493 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24 вересня 2009 року (а.с.7).

ОСОБА_3 була матір'ю ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 липня 1969 року (а.с.8).

21 грудня 2012 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори Ковальською Л.В. видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом (частину квартири та грошові вклади) (а.с.10,11).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про визнання за ОСОБА_2 права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, керувався статтями 317, 328, 1225, 1233, 1268 ЦК України, зробивши при цьому висновок про доведеність права позивача на спадщину.

ОСОБА_1 , вважаючи, що рішення суду першої інстанції впливає на його права, свободи та інтереси подав апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги додав договір купівлі-продажу садового будинку від 25.05.2003, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_5 купили в рівних частках кожний цілий садовий будинок, що знаходиться в с.Якушинці Вінницького району Вінницької області, кооператив «Медик-3» за номером 9.2 і розташований на присадибній земельній ділянці (а.с.53).

Відповідно до акту, складеного комісією в складі депутатів сільської ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , землевпорядника Якушинецької сільської ради Присяжнюка В.Ф. та юриста ОСОБА_8 , затвердженого 02.06.2009 сільським головою ОСОБА_9 , відповідно до проекту організації території ССТ «Медик-3» земельна ділянка НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 , має площу 0,04 га, земельна ділянка 9/2 також має площу 0,04 га. Поряд із земельними ділянками 1/2 та 9/2 згідно плану розташований господарчий двір орієнтовною площею 0,024 га. ОСОБА_2 пред'явлено кадастровий план земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , згідно якого площа земельної ділянки складає 0,0551 га. Частина земельної ділянки ОСОБА_1 виходить на господарський двір, внаслідок чого спірна межа проходить по місцю відведеному під господарський двір. Кадастровий план земельної ділянки ОСОБА_3 не відповідає проекту організації території ССТ «Междик-3», так як в нього увійшло частина земельної ділянки під проходом, та частина господарського двору. Земельна ділянка ОСОБА_1 також займає частину господарського двору. Комісія вирішила, що в разі відновлення меж земельних ділянок відповідно до проекту організації території ССТ «Медик-3» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 потрібно відмовитися від користування частиною земельної ділянки, яка запроектована під господарський двір.

Рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 11.06.2009 36 сесії 5 скликання надано в спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,05 га для ведення садівництва, що знаходиться в с. Березина «ССТ Медик-3» Вінницького району Вінницької області ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.54).

Рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10.12.2009 41 сесії 5 скликання надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації по передачі у спільну сумісну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га для ведення садівництва за рахунок земель, що знаходяться в їх користуванні, яка розташована в АДРЕСА_2 (а.с.55).

Рішенням Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 09.04.2013 26 сесії 6 скликання надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,0551 га для ведення садівництва за рахунок земель, наданих у власність та користування, яка розташована в АДРЕСА_3 (а.с.56).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ч. 1 ст. 352 ЦПК України особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 352 ЦПК України повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв, як вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього судового рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині судового рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку судове рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08 та постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов'язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки них осіб. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов'язки цієї особи.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №1715/2798/12 також зазначається, що в залежності від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов'язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.

Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції слід встановити наявність у особи, яка подала апеляційну скаргу, права на оскарження судового рішення та перевірити, чи вирішив суд першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з пунктом «г» ч.1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом а частини третьої статті 152 ЗК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки. Так, ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Оскаржуваним рішенням визнано за позивачкою ОСОБА_2 , як спадкоємцем ОСОБА_3 , право на завершення приватизації земельної ділянки.

ОСОБА_1 не являється спадкоємцем померлої ОСОБА_3 ні за законом, ні за заповітом, а відтак не був і не міг бути учасником спадкових правовідносин. Тому оскаржуваним рішенням питання про права та обов'язки апелянта не вирішувалось.

Помилковою є позиція апелянта з приводу того, що судом першої інстанції визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, оскільки судом визнано за позивачем лише право на завершення приватизації, що не є тотожним праву власності.

Не беруться до уваги твердження апелянта з приводу того, що на підставі оскаржуваного рішення позивач фактично збільшила розмір земельної ділянки за рахунок господарського двору, оскільки земельна ділянка була збільшена не на підставі цього рішення, а на підставі вищезгаданого рішення органу місцевого самоврядування.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, земельна ділянка, якою користується апелянт, межує із земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2 , і між ними існують непорозуміння щодо межі земельних ділянок та рішення органу місцевого самоврядування, яким спадкодавцю надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,06 га.

Отже, на думку колегії суддів, свої права та інтереси ОСОБА_1 повинен захищати не оскарженням рішення суду, яке стосується спадкових правовідносин - прав ОСОБА_2 , а в інший спосіб, в іншому судовому провадженні, який би стосувався порядку користування суміжними земельними ділянками чи законності тих чи інших рішень органу місцевого самоврядування чи посадових осіб державних органів, тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

За встановлених обставин, враховуючи, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2015 року не було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 , апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку відсутні.

Керуючись ст. 362, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 04 серпня 2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

О.С. Панасюк

Попередній документ
106329148
Наступний документ
106329150
Інформація про рішення:
№ рішення: 106329149
№ справи: 128/2632/15-ц
Дата рішення: 20.09.2022
Дата публікації: 22.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (02.02.2023)
Результат розгляду: Передано для відправки до Вінницького районного суду Вінницької
Дата надходження: 19.01.2023
Предмет позову: про визнання права приватної власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом
Розклад засідань:
20.09.2022 14:10 Вінницький апеляційний суд