вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" вересня 2022 р. Справа№ 910/21259/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2022
у справі №910/21259/21 ( суддя - Марченко О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Тас"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"
про стягнення 19 693,76 грн.,
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "Тас" (далі - ПАТ "СГ "Тас") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі - ПАТ "СК "Брокбізнес") про стягнення 19 693,76 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "СГ "Тас" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 17.03.2017 №ПК/21 та внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування суб'єкту господарювання, що здійснював ремонт пошкодженого транспортного засобу - Фізичній особі-підприємцю Поремському Василю Миколайовичу, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Короткий зміст заперечень на позов
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що аварійним комісаром Ковалем А.Л. на підставі рахунку ФОП Поремського В.М. було розраховано розмір матеріального збитку з врахуванням зносу, який складає 14 165,56 грн.
Також вказує, що 02.07.2021 ним було виплачено, на вказані у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" реквізити, страхове відшкодування у сумі 1 000,00 грн. = 3 500,00 грн. (залишок матеріального збитку) - 2 500,00 грн. (франшиза за полісом №ЕР/200297465), що підтверджується платіжним дорученням від 02.07.2021 №238686;
Крім того, 05.07.2021 ПАТ "СК "Брокбізнес" були виплачено ПАТ "СГ "Тас" страхове відшкодування в сумі 10 665,56 грн. = 14 165,56 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу/матеріальний збиток) - 1 000,00 грн. (виплачена ТОВ "УЛФ-Фінанс" сума страхового відшкодування) - 2 500,00 грн. (франшиза), що підтверджується платіжним дорученням від 05.07.2021 №2387346.
Отже, відповідачем було виплачено на рахунок позивача та власника автомобіля "Lexus RS 350", державний номерний знак НОМЕР_1 , повну вартість матеріального збитку (страхового відшкодування) за вирахуванням франшизи (2 500,00 грн.) в сумі 11 665,56 грн. (14 165,56 грн. - 2 500 грн.).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 у справі №910/21259/21 позов ПАТ "СГ "Тас" задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6 528,20 грн. страхового відшкодування, а також 752,47 грн. судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем при поданні даного позову не було враховано сплату 05.07.2021 відповідачем 10 665,56 грн. страхового відшкодування, тобто до відкриття провадження у даній справі (24.12.2021), а також не вирахувано суму франшизи (2 500,00 грн.).
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки відповідач перерахував позивачу страхове відшкодування лише частково в сумі 10 665,56 грн., то позовні вимоги ПАТ "СГ "Тас" в частині стягнення з відповідача 6 528,20 грн. страхового відшкодування (19 693,76 грн. - 10 665,56 грн. - 2 500 грн. (франшиза)) обґрунтовані та підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "СК "Брокбізнес" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 у справі №910/21259/21 в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення по суті неправильного рішення в частині задоволення позовних вимог.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 апеляційну скаргу ПАТ "СК "Брокбізнес" у справі №910/21259/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "СК "Брокбізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 у справі №910/21259/21, витребувано справу №910/21259/21 у Господарського суду міста Києва, роз'яснено учасникам справи, що апеляційну скаргу буде розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 надіслана сторонам за офіційними електронними адресами, які наявні в матеріалах справи, у зв'язку з відсутністю фінансування видатків, які передбачені на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши статті 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 3 Конституції України та статті 2, 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
22.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/21259/21 з Господарського суду міста Києва.
Позиції учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "СГ "Тас" просить апеляційну скаргу ПАТ "СК "Брокбізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2021 у справі №910/21259/21 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується матеріалами справи, 17.03.2017 між позивачем та ТОВ "УЛФ-Фінанс" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №ПК/21, за умовами якого ПАТ "СГ "Тас" зобов'язана сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування у разі настання страхового випадку застрахованого автотранспортного засобу "Lexus RS 350".
21.01.2021 по вулиці Борщагівській, 154 в місті Києві, водій ОСОБА_1 порушив підпункт "а" пункту 2.9, пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме - керував автомобілем "Kia Carens", державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем "Lexus RS 350", державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався попереду, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів з матеріальними збитками.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.03.2021 справі №760/2856/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 та частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення; піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу у сумі 1 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
22.01.2021 ОСОБА_2 (страхувальник) звернувся до позивача з заявою про настання події.
23.01.2021 ФОП Поремським В.М. виставлено ТОВ "УЛФ-Фінанс" рахунок на оплату №Пр00000701 на суму 23 193,76 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції від 25.01.2021 №01897_01 вартість ремонту автомобіля "Lexus RS 350" склала 26 173,75 грн.
26.01.2021 Позивачем складено страхований акт №02427/01/921 на суму 19 693,76 грн., на підставі якого 28.01.2021 перераховано ФОП Поремському В.М. 19 693,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №155874.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який є винним у настанні ДТП, була застрахована ПАТ "СК "Брокбізнес" (поліс №ЕР/200297465).
04.06.2021 ПАТ "СГ "Тас" було надіслано ПАТ "СК "Брокбізнес" заяву від 04.06.2021 №4166ТАС про виплату страхового відшкодування.
07.06.2021 на адресу відповідача надійшла вимога від представника ПАТ "СГ "Тас" в порядку суброгації на суму 19 693,76 грн.
Згідно з вказаною вимогою позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором на підставі рахунка ФОП Поремського В.М. від 23.01.2021 №704 в сумі 19 693,76 грн. = 23 193,76 грн. (вартість ремонту ТЗ) - 3 500,00 грн. (сума франшизи за договором).
Таким чином, сума невиплаченого відповідачем страхового відшкодування, на думку позивача, складає 19 693,76 грн.
З урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 19 693,76 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З урахуванням наведених положень законодавства, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку (постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.03.2021 справі №760/2856/21), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Kia Carens", державний номерний знак НОМЕР_2 , як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ "СК "Брокбізнес" (поліс №ЕР/200297465, за яким ліміт по майну становить 130 000,00 грн., франшиза - 2 500,00 грн.).
Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У пункті 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика) визначено, що відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Згідно з пунктом 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс *(1- Ез), де:
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Е з - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
За приписами пункту 12.1 статті 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказував на те, що аварійним комісаром Ковалем А.Л. на підставі рахунка ФОП Поремського В.М. було розраховано розмір матеріального збитку з врахуванням зносу, який складає 14 165,56 грн.
02.07.2021 відповідачем було виплачено на вказані у заяві ТОВ "УЛФ-Фінанс" реквізити страховане відшкодування у сумі 1 000,00 грн. = 3 500,00 грн. (залишок матеріального збитку) - 2 500,00 грн. (франшиза за полісом №ЕР/200297465), що підтверджується платіжним дорученням від 02.07.2021 №238686.
05.07.2021 Компанією були виплачено ПАТ "СГ "Тас" страхове відшкодування у сумі 10 665,56 грн. = 14 165,56 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням зносу/матеріальний збиток) - 1 000,00 грн. (виплачена ТОВ "УЛФ-Фінанс" сума страхового відшкодування) - 2 500,00 грн. (франшиза), що підтверджується платіжним дорученням від 05.07.2021 №2387346.
Отже, відповідач вважає, що ним було виплачено на рахунок позивача та власника автомобіля "Lexus RS 350" повну вартість матеріального збитку (страхового відшкодування) за вирахуванням франшизи (2 500,00 грн.) у сумі 11 665,56 грн. (14 165,56 грн. - 2 500,00 грн.).
У тексті апеляційної скарги позивач також посилається на складений аварійним комісаром Ковалем А.Л. на підставі рахунка ФОП Поремського В.М. розрахунок розмір матеріального збитку з врахуванням зносу, який складає 14 165,56 грн.
Наведені доводи скаржника судова колегія оцінює критично з огляду на те, що реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати, а наведений розрахунок розміру матеріального збитку є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17.
Враховуючи те, що відповідач перерахував позивачу страхове відшкодування лише частково у сумі 10 665,56 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ПАТ "СГ "Тас" в частині стягнення з відповідача 6 528,20 грн. страхового відшкодування (19 693,76 грн. - 10 665,56 грн. - 2 500,00 грн. (франшиза)) обґрунтовані та підлягають задоволенню; в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Згідно з частиною 1 статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 у справі №910/21259/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 у справі №910/21259/21 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес".
4. Матеріали справи №910/21259/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк