Одеський апеляційний суд
Справа № 521/2297/22
19.09.2022року
Суддя Одеського апеляційного суду Карташов О.Ю., розглянувши клопотання адвоката Бобира Леоніда Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2022 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України,
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2022 року ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.
08 вересня 2022 року адвокат Бобир Л.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану постанову з клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження (а.с.33-37).
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги та матеріали справи, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до приписів ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5ст.7 та ч.1ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Вирішуючи питання про поновлення строку, суд виходить з того, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливило своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Апеляційна скарга подана 08 вересня 2022 року, що підтверджується штампом Малиновського районного суду Одеської області (а.с. 33), тобто з порушенням строків, передбачених ст.294 КУпАП.
В клопотанні про поновлення строку адвокат Бобир Л.В. посилається на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки він не приймав участь у розгляді справи у суді 1-ї інстанції, ознайомився з матеріалами справи 05.08.2022, з 12.08.2022 по 22.08.2022 хворіла його дитина, з 23.08.2022 хворів він, що підтверджується довідкою та медичними висновками.
Як вбачається з матеріалів справи постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України винесена 23.06.2022 року (а.с. 24-26), тоді як за правовою допомогою ОСОБА_1 звернувся тільки 01.08.2022 року, що підтверджується договором про надання правової допомоги (а.с. 31).
З огляду на викладене, не можна визнати поважними наведені в апеляційній скарзі причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду від 23 червня 2022 року, оскільки в даному випадку останнім днем подачі апеляційної скарги є 04 липня 2022 року.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (вирішеної справи/остаточного судового рішення), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Статті 285, 294 КУпАП та ст.529 МК України не пов'язують строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення з часом одержання її копії або ознайомлення з нею, у зв'язку з чим посилання на цю обставину, як на підставу для поновлення строку на оскарження постанови суду не ґрунтується на законі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також у справі «Пелевін проти України», Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
За викладених вище обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, так як апелянтом не надані докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Оскільки апелянт подав апеляційну скаргу після закінчення встановлених законом строків та не надав докази на підтвердження поважності причин пропуску строку, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, тому подану апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Разом з тим, апелянт не позбавлений можливості повторно подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 23 червня 2022 року з наданням доказів та/або вказанням інших підстав поважності причин пропуску строку на її оскарження.
Керуючись ст.ст. 7, 294 КУпАП, суддя
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Бобира Леоніда Валентиновича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 23 червня 2022 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП України.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бобира Леоніда Валентиновича повернути апелянту.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов