Справа № 450/679/21 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/1389/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
08 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Іванової О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Шами М.Л., представника ОСОБА_2 - адвоката Богуш І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про підтвердження набуття права власності на майно, -
У лютому 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив витребувати з незаконного володіння відповідача трактор марки «Т-25А» номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування позову посилався на те, що він є власником вказаного майна, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області 10 квітня 2020 року. Після того як він придбав трактор, відповідач, який є його батьком, попросив надати йому вказаний транспортний засіб у тимчасове користування.
Вказував, що у зв'язку з тим, що вона є близькими родичами, будь-яких договорів між ними не укладалося, на початку літа 2020 року він звернувся до відповідача з проханням повернути йому трактор, однак відповідач відмовив йому з огляду на потребу у використанні такого і відсутності грошових коштів на придбання власного.
Зазначав, що в подальшому він надіслав відповідачу відповідну письмову вимогу про повернення вказаного майна, яка ним була проігнорована.
На думку позивача такі дії відповідача порушують його право власності, з огляду на що просив позовні вимоги задовольнити.
У березні 2022 року від відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив підтвердити набуття ним та його дружиною ОСОБА_2 права власності на трактор марки «Т-25А» номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вказаний транспортний засіб придбаний за гроші, зібрані ним, його дружиною ОСОБА_2 та її батьками.
Вказував, що розпискою ОСОБА_4 від 27 жовтня 2011 року підтверджується факт придбання ним і дружиною ОСОБА_2 вказаного трактора за 6200 доларів США. Водночас, ОСОБА_3 у 2011 року було всього 20 років, він ніде не працював і не мав власних заощаджень для придбання такого майна.
Вищезгаданий трактор він з дружиною придбали для обслуговування їхнього підсобного господарства і для отримання додаткових заробітків, а синові лише доручили зареєструвати такий на своє ім'я з метою залучення його до господарювання.
Зазначав, що вказаний трактор більше десяти років перебуває у володінні його та дружини ОСОБА_2 , обслуговує він його самостійно, вкладаючи особисті кошти в ремонт. Вважає, що у зв'язку з тим, що він добросовісно заволодів вказаним майном і користується таким тривалий час, він набув право власності на таке за набувальною давністю.
З огляду на вказане, просив у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити. Крім того, просив залучити до судового розгляду його дружину ОСОБА_2 .
Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 та просив поновити строк апеляційного скарження рішення суду, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення отримав 12 травня 2022 року.
В апеляційній скарзі посилається на те, що всупереч встановленим та документально підтвердженим фактам, суд першої інстанції надав перевагу доказам сторони відповідача (зокрема свідчення свідків ОСОБА_2 , яка є дружиною відповідача) та помилково трактував пояснення свідків, адже в судовому засіданні, відповідачем та свідком ОСОБА_2 було вказано, що розписка, була виготовлена, не дружиною ОСОБА_4 , а саме свідком - ОСОБА_2 . Такі висновки не відповідають встановленим самим ж судом фактам.
Також зазначає, що судом першої інстанції жодним чином не аргументовано та не вказано підстави надання переваги одних доказів над іншими, чим порушено принцип змагальності сторін.
Зокрема зазначає, що суд надав перевагу доказам доказам, які завідомо, стороною буди визнані підробленими, та в подальшому були подані поза межами строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством (після завершення підготовчого засідання відповідачем було долучено, ніби-то оригінал розписки) над іншими доказами, не аргументуючи.
Просить рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року змінити позов ОСОБА_3 задовольнити, в решті рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Шами М.Л., представника ОСОБА_2 - адвоката Богуш І.М. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить трактор-колісний марки «Т-25А» номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , виданим 10 квітня 2020 року ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області.
19 червня 2020 року ОСОБА_3 звертався до ОСОБА_1 з вимогою про повернення трактора марки «Т-25А» номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 8110006323196, накладною № 8110006323196 та описом вкладення вбачається
Як вбачається з розписки від 27 жовтня 2011 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 6200 доларів США трактор марки «Т-25А».
У поданому до суду 29 жовтня 2021 року клопотанні ОСОБА_1 визнав, що первинно ним поданий вказаний документ є дублікатом оригіналу розписки, який довелося виготовити дружині ОСОБА_4 , оскільки він вважав оригінал документу втраченим. З даним клопотанням ОСОБА_1 подав копію оригіналу розписки, відповідно до якої ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 за 6200 доларів США трактор № ЕК921066. Оригінал розписки оглянутий судом першої інстанції.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно із частиною першою статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Положеннями статті 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Право користування чужим майном регламентоване зокрема у статтях 401-406 ЦК України.
З матеріалів справи та показів свідків судом встановлено, що спірний трактор був придбаний за грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що свідчить про суто формальний статус ОСОБА_3 як власника такого.
Водночас, ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві обрано неправильний спосіб захисту. Так, враховуючи те, що, як встановлено судом, спірне майно придбавалося за грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належним способом захисту у даному випадку є переведення прав покупця за договором купівлі-продажу трактора марки «Т-25А» номерний знак НОМЕР_1 з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які фактично придбали вказане майно у ОСОБА_4 .
У зв'язку з наведеними обставинами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про витребування спірного майна з володіння ОСОБА_1 , оскільки він фактично являється одним з покупців, а отже фактичним власником цього майна.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2022 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.