Справа № 136/1037/22
Провадження № 33/801/740/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець О. Д.
Доповідач: Якименко М. М.
20 вересня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2022 року,
Постановою судді Липовецького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 гривень на користь держави.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з'ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суддя вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
П. 2.9 (а) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 024926 від 16.07.2022 о 12 год. 45 хв., який є одним із доказів у справі, ОСОБА_1 , 16.07.2022 о 12 год. 20 хв. по вул. Замковій, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область керував автомобілем "MAN 18.224", д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився в КНП «Липовецькій міській лікарні» проводилася відеофіксація, чим порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.3).
Так в ході оформлення протоколу про адміністративне порушення працівниками поліції було вилучено у ОСОБА_1 посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння (а.с. 5); висновком від 16.07.2022 КНП «Липовецька міська лікарня», результат позитивний 1,35 ‰, а через 20 хв 1,29 ‰ (а.с. 6) та відеозаписом.
Докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, в сукупності підтверджують вину скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 13 Порядку №1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
У висновку КНП «Липовецька міська лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2022 року 12 год 35 хв, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний 1,35 ‰, 1,29 ‰.
З висновком був ознайомлений та згоден, про що свідчить його підпис, тобто він володів інформацією, яку підписував.
Належних доказів в підтвердження неправомірності в діях лікаря ОСОБА_1 також не надав.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаного проходження огляду, фальсифікації, скаржником надано не було.
Враховуючи наведене, суддя вважає, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, що після проходження огляду на стан сп'яніння в лікарні водію не повідомили результати огляду та не надано копію висновку, акту огляду, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються відеозаписом наявним у матеріалах справи.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в медичному закладі пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», при цьому будь-яких зауважень при складенні висновку, а також щодо процедури проходження і результату огляду висновку КНП «Липовецька міська лікарня» чи клопотань правопорушник не заявляв.
В свою чергу, після продуття приладу Драгера на прохання працівників поліції сказати в голос показники, ОСОБА_1 відмовився.
Також з відео слідує, що працівники поліції запропонували водію отримати копію висновку та Акту огляду, на що скаржник також відмовився.
Відтак, вказані доводи апеляційної скарги, є безпідставними.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку винуватість ОСОБА_1 доводиться зібраними матеріалами.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов вірного висновку про доведеність ОСОБА_1 вини у порушенні п. 2.9А, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не заперечив факт вживання алкогольних напоїв.
В судовому засіданні в суді першої інстанції свою вину визнав, розкаявся.
Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Будь-яких зауважень щодо неправомірних дій працівників поліції скаржник не заявляв, до суду належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надав.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 зі змістом протоколу був ознайомлений, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз'яснені. Будь-яких зауважень щодо його змісту чи клопотань він не заявляв, що підтверджується особистим підписом скаржника.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, не заслуговують на увагу.
Крім того, доводи скаржника про те, що в протоколі не зазначено причина зупинки автомобіля, суддя вважає безпідставними, і їх апеляційний суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання на те, що працівниками поліції безпідставно було зупинено його автомобіль, підлягають відхиленню, оскільки вказані обставини не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. При цьому в процесі ні судового, ні апеляційного розглядів не здобуто переконливих даних незаконності таких дій працівників поліції, не надано таких і особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, на відеозаписі зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 із роз'ясненням причин зупинки та виявлення поліцейськими у водія ознак алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2.9А ПДР і не свідчать про невідповідність складеного щодо нього протоколу вимогам ст. 256 КУпАП.
Інші доводи, на які посилається скаржник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Доказів, які б спростовували вину скаржника не надано.
Даючи оцінку доказам по справі суд першої інстанції правильно прийшов до висновку та визнав винуватим ОСОБА_1 . Так як керуючи автомобілем водій не повинен перебувати в стані алкогольного сп'яніння, оскільки для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі що передбачено Правилами дорожнього руху України.
Суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки факт перебування у стані алкогольного сп'яніння знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Липовецького районного суду Вінницької області від 17 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Якименко