Справа № 127/30732/21
Провадження № 33/801/737/2022
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шлапак Д. О.
Доповідач: Якименко М. М.
20 вересня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Голуб Н.Є., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2022 року,
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 гривень на користь держави.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що вперше він подав апеляційну скаргу до суду 05.08.2022. Але оскільки апеляційна скарга була подана адвокатом, яким не надано документів, що підтверджують у встановленому законом порядку його повноваження на представництво інтересів, тому апеляційна скарга була повернута, що змусило його звертатися з апеляційною скаргою повторно. А тому вважає, що строк пропущений ним з поважних причин.
В апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати. Вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не в повній мірі досліджено докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказує, що матеріали справи не містять доказів, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвоката Голуб Н.Є. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити і поновити строк на апеляційне оскарження. Посилаючись на викладені у ній доводи скаржник пояснив, що не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Голуб Н.Є., які апеляційну скаргу підтримали та просили поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, суддя апеляційного суду вважає, що клопотання слід задовольнити - поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін з огляду на таке.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи вперше подано апеляційну скаргу скаржником 05.08.2022 (а.с. 50-58), яку постановою апеляційного суду від 15.08.2022 повернуто особі, яка її подала (а.с. 61). Вдруге скаржник звернувся з апеляційною скаргою 19.08.2022 з клопотання про поновлення пропущеного строку (а.с. 65-78).
Вказані обставини вказують на об'єктивну неможливість своєчасного оскарження постанови суду та поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому цей строк підлягає поновленню.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
П. 2.9 (а) передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 401871 від 08.11.2021 о 00 год. 45 хв., який є одним із доказів у справі, ОСОБА_1 , 08.11.2021 о 00 год. 25 хв. в м. Вінниці по вул. Пирогова 126, 11 керував автомобілем «MAZDA 6» н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з застосуванням приладу Drager Alcotest 6810, проба позитивна 0,47%, чим порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так в ході оформлення протоколу про адміністративне порушення працівниками поліції було вилучено у ОСОБА_1 посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом.
Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2); роздруківкою приладу Драгер «Alcotest 6820» з результатом тесту 0,47 % - позитивний (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4); рапортом (а.с.5) та відеозаписом (а.с.6).
Докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, в сукупності підтверджують вину скаржника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
За результатами огляду ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу Драгер «Alcotest 6820» на місці зупинки, виявлено вміст алкоголю 0,47 %, тобто перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування скаржника в стані алкогольного сп'яніння.
З даним оглядом скаржник був ознайомлений, з результатами він згоден, про що свідчить його особистий підпис.
Також працівниками поліції складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу з зазначенням результатів (0,47 %).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Драгер «Alcotest 6820» проводився за згодою ОСОБА_1 , який мав можливість, у разі незгоди з використання вказаного приладу пройти такий огляд в медичному закладі.
Враховуючи наведене, суддя вважає, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку винуватість ОСОБА_1 доводиться зібраними матеріалами.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов вірного висновку про доведеність ОСОБА_1 вини у порушенні п. 2.9А, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, про те що не має доказів керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, оскільки дані доводи не підтверджені матеріалами справи, а навпаки спростовуються відеозаписом.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», при цьому будь-яких зауважень щодо процедури проходження і результату огляду за допомогою приладу Драгер «Alcotest 6820» чи клопотань правопорушник не заявляв.
В свою чергу на запитання працівників поліції чи вживав ОСОБА_1 вказав, що «випив бутилку пива».
Тобто, вказаними свідченнями скаржник підтвердив, що керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Відтак вказані доводи апеляційної скарги, є безпідставними.
Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Будь-яких зауважень щодо неправомірних дій працівників поліції скаржник не заявляв, до суду належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надав.
Доводи скаржника, що він заперечував результати проведеного огляду за допомогою Драгера, також не приймаються до уваги з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 зі змістом протоколу був ознайомлений, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому роз'яснені.
Будь-яких зауважень щодо змісту протоколу чи клопотань він не заявляв, що підтверджується особистим підписом скаржника, як на протоколі так і на акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 був згоден із результатом огляду його на стан сп'яніння, про що свідчить його підпис у відповідній графі роздруківки приладу Драгер «Alcotest 6820». Про свою незгоду із результатами проведеного огляду на стан сп'яніння скаржник не зазначав.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Належних та допустимих доказів в підтвердження неправомірності в діях працівників поліції, ОСОБА_1 також не надав до суду першої інстанції, і до апеляційного суду.
Доводи скаржника, що автомобілем не керував в стані алкогольного та підписи поліцейського на рапорті та в протоколі помітно різняться, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, є безпідставними та розцінюється як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та такими, що не впливають на правильність ухваленого судом рішення.
Також не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги про відсутність двох свідків при складенні протоколу, що є порушенням, оскільки по справі встановлено, що при огляді на стан сп'яніння працівники поліції застосовували технічні засоби відеозапису, а відповідно до положень статті 266 КУпАП свідки залучаються лише у разі неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису.
В матеріалах справи наявний відеозапис, що виключає необхідність залучення працівниками поліції свідків в даному випадку.
Не спростовують також правильних висновків суду доводи скаржника про те, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, оскільки такі доводи не спростовують вину ОСОБА_1 та не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому вказані доводи також не приймаються до уваги.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2.9А ПДР і не свідчать про невідповідність складеного щодо нього протоколу вимогам ст. 256 КУпАП.
Інші доводи, на які посилається скаржник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Доказів, які б спростовували вину скаржника не надано.
Даючи оцінку доказам по справі суд першої інстанції правильно прийшов до висновку та визнав винуватим ОСОБА_1 . Так як керуючи автомобілем водій не повинен перебувати в стані алкогольного сп'яніння, оскільки для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі що передбачено Правилами дорожнього руху України.
Суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки факт перебування у стані алкогольного сп'яніння знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Якименко