Справа № 357/3317/21
1-кп/357/524/22
16 вересня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Оскільки термін застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 09 жовтня 2022 року, а провести судове засідання до зазначеної дати не надається можливим, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, в зв'язку з тим, що на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, думку потерпілої та її представника, обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з матеріалів справи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 закінчується 09 жовтня 2022 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальнее обґрунтування ризиків, що залишаються та їханаліз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичнее продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване та підлягає до задоволення оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не змінилися та продовжують існувати.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому злочину, дані про його особу, те, що відповідно до ч.3 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст.177,178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжитий щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченому під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 , необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На даній стадії процесу судом не допиті потеріпла, свідки та не досліджені матеріали провадження.
Даних про те, що ОСОБА_3 не може утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів - по 14 листопада 2022 року включно, утримуючи в державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України..
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику та скерувати начальнику Державної установи Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України длявідома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1