15 вересня 2022 року
м. Київ
справа №380/9230/21
адміністративне провадження №К/990/23181/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року
у справі №380/9230/21
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові
про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової допомоги у зв'язку з щорічною відпусткою, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та моральної шкоди,
ОСОБА_1 у червні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним наказ ТУ ДБР у місті Львові від 19 лютого 2021 року №34-о/с "Про звільнення ОСОБА_1 " та скасування його;
- визнати протиправним наказ ТУ ДБР у місті Львові від 01 березня 2021 року №119-о/с "Про звільнення ОСОБА_1 " та скасувати його;
- визнати протиправним наказ ТУ ДБР у місті Львові від 11 травня 2021 №199 о/с "Про звільнення ОСОБА_1 " та скасувати його;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) слідчого управління ТУ ДБР у місті Львові або на рівнозначній посаді з дати наступного дня за днем незаконного звільнення, тобто з 12 травня 2021 року;
- стягнути з ТУ ДБР у місті Львові на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 12 травня 2021 року до дати винесення рішення про поновлення;
- рішення суду про присудження стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць - та про поновлення на посаді допустити до негайного виконання;
- стягнути з ТУ ДБР у місті Львові на користь позивача грошову допомогу у зв'язку з щорічною відпусткою обрахунок якої здійснити у відповідності до абзацу 3 пункту 2 розділу 2 "Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100, провести за останні два календарні місяці роботи, що передували місяцю, в якому наказом від 1 лютого 2021 року №99-в надавалась щорічна основна відпустка, тобто за січень 2021 року та грудень 2020 року;
- стягнути з ТУ ДБР у місті Львові на користь позивача матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань;
- стягнути з ТУ ДБР у місті Львові на користь позивача моральну шкоду в розмірі: 150 000 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2022 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 23 серпня 2022 року за допомогою засобів поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року у справі №380/9230/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що відповідно до вимог статті 329 КАС України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказує, що у відповідності до цього закону позивач подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції у цій справі, а саме - 06 липня 2022 року. Заявник зазначає, що Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року , яку позивач отримав у поштовому відділенні 23 серпня 2022 року, повернуто касаційну скаргу. Повторно з касаційною скаргою позивач звернувся за допомогою засобів поштового зв'язку надіславши її 23 серпня 2022 року.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а тому його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
Так, скаржником направлено повторну касаційну скаргу у найкоротший строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
За такого правового регулювання, обставин справи та доказів доданих скаржником на підтвердження зазначених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач вказує пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме пункту 1 частини другої статті 80 КЗпП, пункту 1 частини другої статті 11 Закону України «Про відпустки» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18 при вирішенні питання щодо незаконності звільнення ОСОБА_1 у зв'язку із не продовженням останньому відповідачем відпустки.
Також вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме статті 57 ЗУ «Про державну службу» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № П/811/1858/16 при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача грошової допомоги у зв'язку наданням відпустки.
Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України зазначає, що суди не застосували до спірних правовідносин статтю 237'1 КЗпП та статті 23 ЦК України, а як наслідок не стягнули з відповідача на користь позивача моральну шкоду, що було однією із позовних вимог останнього, оскільки, як зазначалось не встановили порушень відповідача щодо позивача при вищеописаних обставинах при цьому, позивач вказую про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права в подібних правовідносинах.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 329, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2022 року у справі №380/9230/21 та поновити його.
Відкрити провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі №380/9230/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошової допомоги у зв'язку з щорічною відпусткою, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та моральної шкоди.
Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи №380/9230/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду