№ 2-3486/2010
20 липня 2010 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Якушевої Т.В.,
при секретарі - Чертолясові А.С.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 27 червня 2008 року Відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим за актовим записом № 516.
Позовні вимоги ОСОБА_1 вона уклала шлюб з ОСОБА_2 27 червня 2008 року, під час якого в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя та виховання дитини, тощо, через що сторони спільно не проживають тривалий час і поновлення родинних відносин між ними є неможливим.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій просив справу вирішити по суті у попередньому судовому засіданні за її відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач також не з'явився у судове засідання, надавши заяву, в якій погоджувався з вимогами позову та просив вирішити справу по суті за його відсутності.
Відповідно до статті 130 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 174 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд приходить до висновку про можливість вирішення спору між сторонами та ухвалення судового рішення у справі під час попереднього її розгляду, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2008 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, під час якого в них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони спільно не проживають більше півроку і наміри поновити родини не принесли результату, шлюбні стосунки між подружжям припинені, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, не мають спільного сімейного бюджету, спору щодо поділу майна та місця проживання дітей між ними немає.
Згідно зі статтею 110 ч.1 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до статті 105 ч.ч.1, 3 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу та необхідність задоволення даних позовних вимог у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись статтями 105, 110 Сімейного кодексу України, 3, 10, 45, 60, 88, 209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 червня 2008 року Відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим за актовим записом № 516.
За реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 державне мито у сумі 17 гривень, звільнивши ОСОБА_1 від сплати державного мита.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя