№ 2-3485/2010
20 липня 2010 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Якушевої Т.В.,
при секретарі - Чертолясові А.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 800 грн. щомісячно, а також аліментів на своє утримання у розмірі 800 грн. в місяць до досягнення дитиною трирічного віку.
Позовні вимоги ОСОБА_1 вона уклала шлюб з ОСОБА_2 27 червня 2008 року, під час якого в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя та виховання дитини,ОСОБА_2, не здійснює матеріальної допомоги з догляду за дитиною, а крім того, не цікавиться її життям та станом здоров'я.
Позивач у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій просив справу вирішити по суті у попередньому судовому засіданні за її відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того, у свої заяві позивач змінила позовні вимоги, попросивши суд, стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі ј частки від всіх видів заробітку відповідача, та ј частки всіх видів заробітку у вигляді аліментів на своє утримання.
Відповідач також не з'явився у судове засідання, надавши заяву, в якій погоджувався з уточненими вимогами позову та просив вирішити справу по суті за його відсутності.
Відповідно до статті 130 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 174 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд приходить до висновку про можливість вирішення спору між сторонами та ухвалення судового рішення у справі під час попереднього її розгляду, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2008 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, під час якого в них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На час розгляду справи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_1, у АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ЖЕУ № 5 № 243 від 27 травня 2010 року.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення зі ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, оскільки дитина на час вирішення справи проживає разом з матір'ю, а відповідач, у свою чергу, офіційно не працює та не має постійне джерело заробітку, а крім того, погоджується з вказаними позовними вимогами, що дозволяє суду визначити розмір аліментів у вигляді частки від всіх видів його заробітку.
Що стосується вимоги позивача про стягнення аліментів на матір дитини до досягнення останньою трирічного віку, то і в цій частині позовні вимоги, як вважає суд, є обгрунтованими та такими, що засновані на вимогах законодавства, оскільки позивачка на даний час не працює, а крім того, як вже зазначалося раніше, з нею проживає дитина.
Відповідно до статті 84 ч.ч.2 та 4 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Крім того, у відповідності до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави належить до стягнення судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ у сумі 120 грн.
На підставі наведеного, керуючись статями 10, 11, 60, 74, 88, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, 180, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Мірнівка Джанкойського району, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Сімферополь, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді ј частки від всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 14 червня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Мірнівка Джанкойського району, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Сімферополь, аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина, у вигляді ј частки від всіх видів заробітку, починаючи з 14 червня 2010 року і до 07 грудня 2011 року.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Мірнівка Джанкойського району, на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ - 120 грн., а всього - 171 грн. (сто сімдесят одна гривня).
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя