ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 вересня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/177/17(916/1848/21)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Принцевської Н.М., Таран С.В.
секретар судового засідання Кратковський Р.О.
за участю представників учасників у справі про банкрутство:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» - адвокат Юрескул Н.Ю.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» - адвокат Воронков В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс»
на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021, ухвалене суддею Найфлешем В.Д., повний текст складено 28.12.2022
по справі № 916/177/17 (916/1848/21)
за заявою Головного управління ДПС в Одеській області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс»
про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності
в межах справи про банкрутство №916/177/17
за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс»
про визнання банкрутом
Описова частина.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс», тощо.
29.06.2021 Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою, в якій просило:
- скасувати державну реєстрацію права власності від 22.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс загальною площею 10706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 358686751237, згідно рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56291088 від 25.01.2021, прийняте державним реєстратором Мерзлікіним Д.В., Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області;
- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс загальною площею 10706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 358686751237.
Короткий зміст оскаржуваного рішення.
Рішенням Господарського суду Одеської області 23.12.2021 позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області з урахуванням уточнень - задоволено повністю; скасовано державну реєстрацію права власності від 22.01.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс загальною площею 10706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 358686751237, згідно рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56291088 від 25.01.2021, прийняте державним реєстратором Мерзлікіним Д.В., Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області; припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс загальною площею 10706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 358686751237; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на користь Головного управління ДПС в Одеській області 2270 грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дію мораторію на задоволення вимог кредиторів продовжено, у зв'язку з чим заборонено звернення стягнення на заставне майно в судовому та позасудовому порядку, що ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» не зверталось до господарського суду із заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства і судом не прийнято відповідної ухвали про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки, а державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності в порушення вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21).
Апелянт зазначає, що ТОВ «Гармонія Фінанс» не могло звернутись до суду з заявою про надання дозволу на звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ч.5 ст.41 КУзПБ з об'єктивних причин, оскільки набуло статусу кредитора лише 05.09.2021 (ухвала про визнання кредиторських вимог), а подання такої заяви не учасником справи про банкрутство не передбачено Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства.
Апелянт посилається на те, що ТОВ «СП «Аквавінтекс» порушило умови кредитного договору №196 від 31.03.2010 та права і інтереси ТОВ «Гармонія Фінанс». Тобто ТОВ «Гармонія Фінанс» повністю дотримуючись умов кредитного договору №196 від 31.03.2010, іпотечного договору від 01.04.2010 та норм Закону України «Про іпотеку» вчинило дії по відновленню свого порушеного боржником права.
Апелянт також вказав, що враховуючи наявність першочергового права у заставного кредитора на погашення його вимог у відповідності до Закону України «Про іпотеку», той факт, що вартість майна втричі нижча кредиторських вимог ТОВ «Гармонія Фінанс», то права ГУ ДПС у Одеській області жодним чином не порушені, оскільки порядок задоволення вимог кредиторів, визначений КУзПБ, передбачає погашення усіх забезпечених вимог за рахунок заставного (іпотечного) майна.
Апелянт також посилається на те, що ані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ані Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачено обов'язку державного реєстратора перевіряти статус заявника чи боржника на предмет порушення відносно нього справи про банкрутство та обчислення строків з метою виявлення спливу строків дії мораторію, визначених ст.41 та ст.121 КУзПБ.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 повністю та відмовити ГУ ДПС в Одеській області у задоволенні позову до ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/177/17 (916/1848/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Принцевська Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/177/17 (916/1848/21) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/177/17 (916/1848/21) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
25.01.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/177/17 (916/1848/21).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21) - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) сплати судового збору у сумі 3 405,00 грн. згідно квитанції від 14.01.2022 №82715 у вигляді довідки (листа) Державної казначейської служби України про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України або інший документ про сплату судового збору; 2) направлення апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу кредиторів, а саме ПП «Юридична фірма «Р.О.В.», ПМП «Лоцмен», FCP «DABLE S.R.L.», AO «ROMANESTI» - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
15.02.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 296 від 23.02.2022, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/177/17 (916/1848/21).
Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 справу № 916/177/17 (916/1848/21) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Таран С.В., Принцевська Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21); визначено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 05.08.2022; призначено справу №916/177/17 (916/1848/21) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 до розгляду на 07 вересня 2022 року о 15:00 год.; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
07.09.2022 у судовому засіданні прийняли участь представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» - адвокат Юрескул Н.Ю. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» - адвокат Воронков В.О. Представники інших сторін або учасників у справі у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, якою призначено справу №916/177/17 (916/1848/21) до розгляду на 07 вересня 2022 року о 15:00 год. була отримана: Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області - 09.08.2022, Приватним підприємством «Юридична фірма Р.О.В.» - 05.08.2022.
Копія даної ухвали також направлялася засобами поштового зв'язку на адресу решти кредиторів у справі №916/177/17, що свідчить про належне виконання судом обов'язку про повідомлення сторін та учасників провадження по справі про дату, час та місце проведення судового засідання.
Окрім того, на офіційному веб-сайті суду на веб-порталі «Судова влада» додатково було розміщено інформацію щодо дату, час та місце проведення судового засідання по справі №916/177/17 (916/1848/21).
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, якою призначено справу №916/177/17 (916/1848/21) до розгляду на 07 вересня 2022 року о 15:00 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 07.07.2022. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 07.09.2022, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21), до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у строк, встановлений законом, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21) по суті, не дивлячись на відсутність окремих представників учасників по справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників учасників по справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» належало нерухоме майно на праві власності: цілісний майновий комплекс загальною площею 10 706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, реєстраційний номер 358686751237.
01.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» укладено договір іпотеки, яким з метою забезпечення виконання зобов'язання боржником передано в іпотеку, зокрема, цілісний майновий комплекс загальною площею 10706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс», тощо.
Ухвалою Господарського суду Одеської області суду від 25.05.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» з включенням грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» (вх. №3-467/20 від 30.06.2020) про заміну кредитора правонаступником - задоволено, замінено ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, корп. 8-Б, код ЄДРПОУ 43426003).
11.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» та ТОВ «Гармонія Фінанс» укладено договір № 11/08-20 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набуває право вимоги та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги ціну договору у порядку та строки, встановлені договором.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2021 заяву ТОВ «Гармонія Фінанс» (вх.№3-189/21) про заміну сторони правонаступником - задоволено, замінено кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» на правонаступника ТОВ «Гармонія Фінанс» (03035, м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40 , офіс 24).
20.11.2020 ТОВ «Гармонія Фінанс» направлено боржнику вимогу про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» із застереженням щодо звернення стягнення на заставне майно.
22.01.2021 державним реєстратором Мерзлікіним Денисом Володимировичем, Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області, право власності на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс загальною площею 10 706,7 кв.м., за адресою Одеська обл., Овідідопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, було зареєстроване за ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на підставі іпотечного договору, серія та номер 152, виданого 01.04.2010, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:56291088 від 25.01.2021.
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 введено у дію Кодекс України з процедур банкрутства, згідно ч. 2 Прикінцевих і Перехідних Положень якого Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом втратив чинність з цього моменту.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи те, що провадження у справі №916/177/17 про визнання банкрутом ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» порушено за нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд застосовує положення вказаного Закону, оскільки відповідні юридичні наслідки виникли з врахуванням саме його положень.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Частиною 7 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 15 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства з 21.10.2019, суду також необхідно застосовувати норми Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Частиною 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Згідно ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч. 8 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.
Частиною 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Кодексу України з процедур банкрутства після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.п.1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для відмови в державній реєстрації прав:1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
П. 12 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі-Порядок), передбачено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Згідно п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, іншими законами України та цим Порядком.
Відповідно до п. 57 Порядку для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Згідно п. 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв'язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Колегія суддів зазначає, що з моменту порушення провадження у справі банкрут-боржник перебуває у особливому правовому режимі, що змінює існуючий щодо нього комплекс юридичних відносин: з відкриттям провадження у справі про банкрутство судом одночасно вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо боржника, метою якого є забезпечення збереження майнових активів боржника задля подальшого задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу, який би мав забезпечити максимально можливу ціну продажу майна банкрута відповідно до законних процедур.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів не передбачає індивідуального задоволення вимог окремих кредиторів, проте передбачені законодавством процедури забезпечують пропорційність задоволення вимог кредиторів однієї черги в ході здійснення провадження у процедурі банкрутства.
Завданням мораторію на задоволення вимог кредиторів є забезпечення збереження майнових активів боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів на засадах конкурсу, який би забезпечував максимально можливу ціну предмета продажу на ринку.
Аналіз норм Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що після відкриття провадження у справі про банкрутство всі питання, пов'язані із задоволенням вимог забезпечених кредиторів вирішуються виключно господарським судом в межах справи про банкрутство.
При цьому, сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту ч. 3 абз. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та ч.6 цієї статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство.
Суд дійшов висновку, що після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить до наступних висновків:
- сплив строку дії мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів не змінює порядку звернення стягнення на таке майно, що прямо випливає зі змісту частини 3 статті 41 КУзПБ, якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника та ч.6 цієї статті, за якою задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом задоволення, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство;
- реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та виключає можливість реалізації поза цим провадженням, як і виконання (погашення) забезпечених вимог;
- звернення стягнення на майно боржника за вимогами, мораторій за якими припинився, у тому числі і вимогами забезпечених кредиторів, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника;
Аналогічні правові висновки було викладено у постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловленим від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15.
Правовими нормами Кодексу України з процедур банкрутства (ст.ст. 63, 81 КУзПБ) взагалі не передбачено звернення стягнення на майно боржника шляхом визнання права власності забезпеченим кредитором на предмет застави (іпотеки). У процедурі банкрутства передбаченими формами звернення стягнення є продаж майна, що є предметом забезпечення на аукціоні, або у випадках не продажу такого майна на повторному чи другому повторному аукціоні, шляхом складання протоколу про продаж майна забезпеченому кредитору за початковою вартістю повторного аукціону або початковою вартістю другого повторного аукціону.
Спираючись на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, мораторій за якими припинився, у тому числі і вимогами забезпечених кредиторів, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Посилання апелянта про хибність даних висновків ґрунтується виключно на його суб'єктивному трактуванні норм права.
У даному випадку, колегія суддів не погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що дія мораторію щодо задоволення вимог забезпечених кредиторів на підставі Закону України від 18.06.2020 «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19», яким було доповнено Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства пунктом, яким передбачено продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, адже дія мораторію у справі №916/177/17 закінчилася задовго до набрання законної сили вказаним Законом України від 18.06.2020 «Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19».
Однак це жодним чином не впливає на те, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, мораторій за якими припинився, здійснюється виключно в межах провадження у справі про банкрутство за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває вказана справа про банкрутство боржника.
У даному випадку, відповідач фактично задовольнив забезпечені іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. Адже 25.01.2021, після закінчення дії мораторію, державним реєстратором Мерзлікіним Д.В., Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області було здійснено реєстрацію права Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс загальною площею 10706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 358686751237 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56291088 від 25.01.2021.
Отже, відповідачем були задоволені вимоги за рахунок майна позивача, яке було предметом іпотеки, поза межами провадження у справі №916/177/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс», без відповідної ухвали господарського суду, без передбаченої законом обов'язкової процедури продажу, а тільки у формі визнання права власності, яка не передбачена нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Однак, як вже було раніше зазначено колегією суддів, реалізація майнових активів боржника, які є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство та в порядку, передбаченому законодавством про банкрутство, у зв'язку з чим у ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» були відсутні правові підстави для звернення стягнення на предмет забезпечення поза межами провадження у справі про банкрутство, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державним реєстратором в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 №1127, допущено неналежне виконання обов'язків під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності та прийняття рішення про таку реєстрацію за ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС», не встановлено відповідність/не відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, не перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56291088 від 25.01.2021, прийняте державним реєстратором Мерзлікіним Д.В., Холоднобалківська сільська рада Біляївського району Одеської області щодо реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на об'єкт нерухомого майна: цілісний майновий комплекс загальною площею 10706,7 кв.м., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Центральна, 126, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 358686751237, підлягає скасуванню відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з одночасним припиненням права власності ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» на вищевказаний об'єкт нерухомого майна.
Що стосується посилань ТОВ «ГАРМОНІЯ ФІНАНС» про те, що права ГУ ДПС в Одеській області жодним чином не порушуються, оскільки порядок задоволення вимог кредиторів, визначений Кодексом України з процедур банкрутства, передбачає погашення усіх забезпечених вимог за рахунок заставного майна, то вони є передчасними, оскільки на даний час рішення про відкриття ліквідаційної процедури судом не прийнято, а вимоги кредитора ГУ ДПС в Одеській області можуть бути задоволені в процедурі санації за рахунок господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Аквавінтекс» при наявності у нього зазначеного майна, в разі прийняття судом відповідного рішення.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду:
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21) за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» на рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 23.12.2021 по справі №916/177/17 (916/1848/21) - залишити без змін.
Витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.09.2022 у зв'язку з перебуванням судді зі складу колегії суддів Принцевської Н.М. у відпустці у період з 09.09.2022 по 12.09.2022.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Н.М. Принцевська
С.В. Таран