Справа №705/1609/22
1-кс/705/733/22
12 вересня 2022 року м. Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
07.09.2022 ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна та просила скасувати арешт на належні їй грошові кошти в сумі 9650 грн та 17 560 доларів США, накладений 11.05.2022 слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 у справі № 705/1609/22.
Із клопотання вбачається, що 11.05.2022 слідчим суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 було накладено арешт на належне їй майно, а саме грошові кошти в сумі 9650 грн та 17 560 доларів США. Причиною накладення арешту на речі було те, що вони, на думку органів слідства та прокуратури, могли містити інформацію про здійснення протиправного вивезення зерна належного АТ «ДПЗКУ» хлібна база № 86.
На даний час вилучені предмети (грошові кошти) оглянуті, інформація про них зафіксована у матеріалах кримінального провадження. В ході розслідування на підставі зібраних доказів були встановлені особи, якими вчинені протиправні дії. Причетним було пред'явлено повідомлення про підозру. Вона не є особою, яка притягується до кримінальної відповідальності, її близькі також не являються такими особами.
На даний час відпала потреба в подальшому арешті майна, і вказаний захід забезпечення кримінального провадження підлягає скасуванню відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України для відновлення гарантованих статтею 41 Конституції України прав власника.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явилася, від неї до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, клопотання задовольнити.
Слідчий Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , повідомлений про дату і час розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився, однак направив до суду заяву, в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі, вказав, що проти часткового скасування арешту не заперечує.
За таких обставин та з урахуванням передбачених частиною другою статті 174 КПК України процесуальних строків слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності зазначених вище осіб.
Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання, з огляду на таке.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
В абзаці другому частини першої статті 174 КПК України унормовано, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року у справі № 705/1609/22 у кримінальному провадженні № 12022250320000326 від 16.03.2022 накладено арешт, а саме на грошові кошти в сумі 17560 доларів США та 9650 гривень, із забороною власнику чи уповноваженим ним особам відчужувати, розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до скасування арешту у порядку, визначеному КПК України.
Постановою слідчого Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 26.08.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , поданого по кримінальному провадженні № 12022250320000326, з приводу повернення вилученого майна відмовлено.
У вказаній постанові слідчий вказав, що на майно, яке було вилучено в ході санкціонованого обшуку, накладено арешт судом. Відповідно до положень ст. 170 КПК України арешт, накладений судом, можливо скасувати лише рішенням суду, тому орган досудового розслідування в даному випадку не уповноважений на вирішення питання щодо скасування арешту та повернення арештованого майна. Разом з тим орган досудового розслідування може повідомити сторону ініціатора клопотання, що станом на даний час у ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти та мобільний телефон не мають значення для досудового розслідування, а блокнот з рукописними написами та товарно-транспортні накладні мають значення речового доказу, визначеного ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При цьому, як слідує з дослідженої ухвали слідчого судді від 11.05.2022, арешт накладено у зв'язку з тим, що вказане майно відповідало критеріям речових доказів, визначеним статтею 98 КПК України, а тому з метою збереження підлягало арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінального протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , яка є володільцем вилученого під час обшуку майна, а саме: грошових коштів у сумі 17560 доларів США та 9650 гривень, не є підозрюваною або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не є особою, щодо якої здійснюється провадження та щодо якої може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, не встановлено причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні органу досудового розслідування про арешт майна обставин.
Слідчим та прокурором не надано доказів того, що вилучене майно у межах кримінального провадження № 12020250250000326 від 16.03.2022 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, також відсутні підтвердження того, що в указаному кримінальному провадженні призначено експертизу чи проводяться будь-які інші слідчі дії, а отже, ризики, які стали підставою для накладання арешту, відпали.
З огляду на вищевикладені обставини та положення ч. 1 ст. 174 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даний час необхідність в арешті майна, яке належить ОСОБА_3 , відпала, що є підставою для задоволення клопотання, а майно, яким користується ОСОБА_3 , підлягає звільненню з під-арешту.
Керуючись ст. ст. 103, 110, 174, 369, 371, 372 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2022 року (справа № 705/1609/22), на належне ОСОБА_3 майно, а саме грошові кошти в сумі 17560 доларів США та 9650 гривень.
Зобов'язати слідчого Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 негайно повернути належне ОСОБА_3 майно, а саме грошові кошти в сумі 17560 доларів США та 9650 гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1