12 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3049/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (також - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №110130009226 від 01.04.2022;
- зобов'язати відповідача-2 врахувати до страхового стажу періоди роботи в середній шкоді № 8 у м. Черняховськ Калінінградської області РФ з 01.01.2004 по 31.05.2007 та з 01.09.2007 по 28.04.2009;
- зобов'язати відповідача-2 призначити пенсію за віком з дати подання заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне рішення про відмову в призначенні пенсії за віком є протиправним та необґрунтованим, так як на момент подачі заяви про призначення пенсії їй вже виповнилось 60 років та вона мала відповідний страховий стаж (29 років), котрий надає право на призначення пенсії за віком.
Відповідач-1 у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю підстав для призначення пенсії за віком, оскільки на дату звернення загальний стаж позивача становив 27 років 11 місяців 05 днів, що з урахуванням статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є недостатнім для призначення пенсії за віком. При цьому, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії за віком не було враховано періоди роботи позивача з 01.01.2004 по 31.05.2007, з 01.09.2007 по 28.04.2009, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані (а.с.33-43).
Аналогічні підстави відмови в задоволенні позовних вимог зазначено відповідачем-2 у поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.65-66).
Позивачка подала відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідачів (а.с.91-92).
Дослідивши наявні в справі документи, суд зазначає наступне.
Позивачка 22.03.2022 звернулась до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком, яку за принципом екстериторіальності розглянуто відповідачем-1 (а.с.46-48).
Рішенням від 01.04.2022 № 110130009226 відповідачем-1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Як зазначено у вказаному рішенні, страховий стаж позивача становить 27 років 11 місяців 05 днів. При цьому, до загального стажу не було зараховано періоди роботи в середній школі №8 з 01.01.2004 по 31.05.2007, з 01.09.2007 по 28.04.2009 згідно трудової книжки від 16.10.1979 НОМЕР_1 , оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка ОК 5) відсутні дані (а.с.49-50).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Вказане право деталізоване у Законах України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (також - Закон №1058-IV).
Частина 1 статті 44 Закону № 1058- IV передбачає те, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт).
Пунктом 4.2 Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно пункту 4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, законодавством передбачено спеціальний порядок призначення (перерахунок) пенсій, який є обов'язковим та передбачає дві складові. а саме: звернення особи з відповідною заявою про призначення (перерахунок) пенсії та прийняття органами ПФУ відповідного рішення за наслідками розгляду вказаної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка із заявою про призначення пенсії за віком звернулась у встановленому законом порядку, що не заперечується відповідачами.
Рішенням від 01.04.2022 № 110130009226 відповідачем-1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку. Зокрема, до загального стажу не зараховано періоди роботи в середній школі №8 з 01.01.2004 по 31.05.2007, з 01.09.2007 по 28.04.2009 згідно трудової книжки від 16.10.1979 НОМЕР_1 , оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка ОК 5) відсутні дані (а.с.49-50).
Як визначено ст. 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
У відповідності до абзацу першого частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із абзацом першим частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 ст.26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно з абз.2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні, при цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Таким чином, для вирішення питання щодо необхідності зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів її роботи слід враховувати законодавство Сторони, на території якої відбулась її трудова діяльність.
З матеріалів справи вбачається, що спірним питанням є зарахування до страхового стажу позивача періодів її роботи в середній шкоді № 8 у місті Черняховськ Калінінградської області РФ з 01.01.2004 по 31.05.2007 та з 01.09.2007 по 28.04.2009 враховуючи відсутність відомостей про сплату страхових внесків.
Відповідно до положень ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
В свою чергу, ст. 8 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами.
З аналізу викладено вбачається, що у випадку відсутності даних про сплату страхових внесків за період роботи особи, зокрема в Російській Федерації, центральний орган Пенсійного фонду України на підставі Угоди від 13.03.1992 має право витребувати у центрального органу Пенсійного фонду Російської Федерації інформацію про сплачені страхові внески.
Водночас, позивачка не може нести відповідальність у вигляді позбавлення її права на включення вказаного періоду роботи до страхового стажу через відсутність відомостей про сплату страхових внесків та відсутність активних дій органу Пенсійного фонду України для отримання таких відомостей.
Крім того, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача, що регламентовано частиною 1, 10, 12 статті 20, частиною 16 статті 106 Закону № 1058-IV.
Такі вимоги визначені і в національному законодавстві Російської Федерації.
Відтак, відсутність інформації про сплату страхових внесків за певні періоди роботи позивача, не свідчить про несплату таких внесків.
Враховуючи вищевикладене, рішення від 01.04.2022 № 110130009226 є необґрунтованим, прийняте без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного рішення, без використання повноважень з метою, з якою вони надані, а отже не відповідає вимогам Конституції та законів України і підлягає скасуванню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, то суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Отже, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Пункт 4.7 Порядку № 22-1 визначає, що саме орган, що призначає пенсію повинен всебічно, повно і об'єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Отже, за цих обставин, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача-2 повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог. Саме такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 по справі №620/1116/20.
При зверненні до суду з даним позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 992,40 грн. (а.с.7), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-236, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.04.2022 № 110130009226.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в середній шкоді № 8 у місті Черняховськ Калінінградської області Російської Федерації з 01.01.2004 по 31.05.2007 та з 01.09.2007 по 28.04.2009.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2022 № 2971 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ - 13967927).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько