12 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/23597/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Експерт"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Ключові системи";
фізичної особи-підприємця Чорноуса Сергія Олександровича;
товариства з обмеженою відповідальністю "Айфін";
Товариства;
товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Ліга"
про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації,
Товариство 19.08.2022 (згідно з відміткою на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 зі справи № 910/23597/17.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Зміст касаційної скарги свідчить, що підставою касаційною оскарження судових рішень скаржник зазначає те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах, які скаржник зазначає у касаційній скарзі, що відповідає пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Разом з тим у касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною третьої статті 310 ГПК України.
Проте скаржником не визначено яке саме процесуальне порушення з передбачених відповідними частинами статті 310 цього Кодексу (конкретний пункт/пункти) призвело до прийняття незаконного судового рішення у цій справі та чи є це підставою касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України.
Тобто, посилання скаржника на процесуальні порушення, передбачені статтею 310 ГПК України наведені без зазначення конкретних пунктів згаданої норми, а також без взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої та/або третьої статті 310 ГПК України із зазначенням того, яке саме процесуальне порушення (конкретний пункт), передбачене наведеною нормою, призвело до прийняття незаконного судового рішення у цій справі у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" на рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 зі справи № 910/23597/17 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Ліга Закон", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова