ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2022Справа № 910/19152/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства "Кіровоградбудресурс" (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, пров. Фортечний 19, кв. 73)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19)
2. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)
3. Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)
про стягнення 12 371 024,12 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Кулик А.М.
від відповідача: Коваль О.С.
від третіх осіб: не з'явились
У судовому засіданні 07.09.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне підприємство "Кіровоградбудресурс" (далі - ПП "Кіровоградбудресурс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП); 2) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго"); 3) Кабінету Міністрів України, про стягнення з відповідача 10242639,69 грн - суми основного боргу, 720945,96 грн - пені, 179095,01 грн - 3% річних, 498692,66 грн - інфляційних втрат, 729650,80 грн - штрафу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.02.2021).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1113/01/20 про купівлю-продаж електроенергії щодо своєчасної оплати електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.
Господарський суд міста Києва рішенням від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 позов задовольнив частково; стягнув з ДП "Гарантований покупець" на користь ПП "Кіровоградбудресурс" 10 242 639,69 грн - суми основного боргу, 179 095,01 грн - 3 % річних, 498 692,66 грн - інфляційних втрат та 185 565,36 - витрати по сплаті судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 скасував в частині стягнення 10 242 639,69 грн основного боргу за електричну енергію; в цій частині прийняв нове рішення, яким в частині стягнення 10 242 639,69 грн основного боргу за електричну енергію провадження у справі №910/19152/20 закрив; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 25.05.2022 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Приватного підприємства "Кіровоградбудресурс" 720 945,96 грн пені та 729 650,80 грн штрафу та в цій частині справу направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що питання саме зменшення розміру штрафних санкцій, з урахуванням, зокрема забезпечення балансу інтересів обох сторін спору, а не тільки відповідача, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнових, але й інших інтересів сторін, що заслуговують на увагу, попередніми судовими інстанціями залишилося належним чином не оцінено.
За результатами проведення автоматизованого розподілу справи №910/19152/20, остання була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у витязі з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 суд прийняв справу №910/19152/20 до свого провадження та призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 27.07.2022.
05.07.2022 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що вимоги про стягнення неустойки, яка нарахована поза межами строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГПК України, не підлягають задоволенню. Також у відзиві відповідач просить суд зменшити розмір неустойки на 90%., у разі задоволення позову Приватного підприємства "Кіровоградбудресурс".
13.07.2022 до господарського суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній зазначає, що ним була допущена помилка в частині визначення розміру пені, оскільки дана неустойка була нарахована більш ніж за 6 місяців. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 635 767,56 грн та штраф у розмірі 729 650,80 грн.
Цією ж датою позивачем було подано відповідь на відзив, у якому останній зауважує, що посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов'язання сталось не з його вини, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за «зеленим тарифом», поставленої у спірний період.
У судовому засіданні 27.07.2022 суд на місці ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, задовольнити усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відклавши підготовче засідання на 08.08.2022.
У судовому засіданні 08.08.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суту на 07.09.2022.
У судовому засіданні 07.09.2022 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
17.04.2020 між ПП "Кіровоградбудресурс" (продавець за "зеленим" тарифом) та ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) укладено договір №1113/01/20 від 17.04.2020.
Відповідно до пункту 1.1 договору №1113/01/20 продавець за "зеленим" тарифом зобов'язався продавати, а ДП "Гарантований покупець" зобов'язалось купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок №641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок №2804).
У пункті 2.2 договору №1113/01/20 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця.
Відповідно до пункту 2.3 договору №1113/01/20, продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантованими покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору №1113/01/20, сторони погодили, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку №641, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку №2804 у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифами, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зелений" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.
Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначаються відповідно до глави 10 Порядку №641 або глави 6 Порядку №2804 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Відповідно до пункту 3.1 договору №1113/01/20 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку №641 або глави 5 Порядку №2804 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку №641 або глави 4 Порядку №2804.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору №1113/01/20 розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку №641 або глави 6 Порядку №2804.
Відповідно до пункту 4.1 договору №1113/01/20 продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Згідно з пунктом 4.5 договору №1113/01/20 гарантований покупець зобов'язаний: 1) купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; 2) у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; 3) нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку №641.
Згідно з пунктом 4.6 договору №1113/01/20 ДП "Гарантований покупець" несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку №641 або главі 6 Порядку №2804. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з Порядком №641 або Порядком №2804 суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати.
З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком №641 або Порядком №2804 суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за період із квітня 2020 року по жовтень 2020 року позивачем було вироблено та відпущено відповідачу електричну енергію на загальну суму 18502194,56 грн, а саме:
- за квітень 2020 року - на загальну суму 858888,61 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2020;
- за травень 2020 року - на загальну суму 2789730,36 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2020;
- за червень 2020 року - на загальну суму 3402937,85 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу від 30.06.2020;
- за липень 2020 року - на загальну суму 3772694,36 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу від 31.07.2020;
- за серпень 2020 року - на загальну суму 3228627,84 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу від 31.08.2020;
- за вересень 2020 року - на загальну суму 2616815,26 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу від 30.09.2020;
- за жовтень 2020 року - на загальну суму 1832500,28 грн (з ПДВ), що підтверджується актом купівлі-продажу від 31.10.2020.
На виконання умов договору №1113/01/20 відповідачем було здійснено часткову оплату електроенергії, поставленої у спірний період, що підтверджується платіжними дорученнями, доданими до позовної заяви, відзиву на позов та заяви про зменшення предмету позову:
- за придбану у квітні 2020 року електричну енергію на загальну суму 180943,16 грн,
- за придбану у травні 2020 року електричну енергію на загальну суму 137794,42 грн,
- за придбану у червні 2020 року електричну енергію на загальну суму 128631,21 грн,
- за придбану у липні 2020 року електричну енергію на загальну суму 134242,70 грн,
- за придбану у серпні 2020 року електричну енергію на загальну суму 3228627,84 грн,
- за придбану у вересні 2020 року електричну енергію на загальну суму 2616815,26 грн,
- за придбану у жовтні 2020 року електричну енергію на загальну суму 1832500,28 грн.
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначав, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання по оплаті електричної енергії за договором №1113/01/20, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 10242639,69 грн, на яку позивачем було нараховано 3% річних, інфляційні втрати та штрафні санкції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 позов задоволено частково; стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ПП "Кіровоградбудресурс" 10242639,69 грн - суми основного боргу, 179095,01 грн - 3 % річних, 498692,66 грн - інфляційних втрат та 185565,36 - витрати по сплаті судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 скасував в частині стягнення 10242639,69 грн основного боргу за електричну енергію; в цій частині прийняв нове рішення, яким в частині стягнення 10242639,69 грн основного боргу за електричну енергію провадження у справі №910/19152/20 закрив; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 25.05.2022 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №910/19152/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Приватного підприємства "Кіровоградбудресурс" 720 945,96 грн пені та 729 650,80 грн штрафу та в цій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Таким чином, під час нового розгляду справи №910/19152/20 судом розглядаються позовні вимоги Приватного підприємства "Кіровоградбудресурс", з урахуванням прийнятої заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" пеню у розмірі 635 767,56 грн та штраф у розмірі 729 650,80 грн, нарахованих за період з квітня по жовтень 2020 року за неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати електроенергії.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 4.6. договору встановлено, що ДП "Гарантований покупець" несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З відповідача також може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця належних коштів.
Судом встановлено, що відповідач допустив порушення грошового зобов'язання з оплати електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом, у зв'язку з чим позивач нарахував на суму боргу штрафні санкції.
Перевіривши наданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунок пені, а також заявлений позивачем штраф, суд встановив, що нараховані відповідачу штрафні санкції є обґрунтованими та арифметично вірними.
При цьому суд зазначає, що відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру неустойки, у якому останній просив суд зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій до 90%.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, в тому числі і в період воєнного стану, запровадженого внаслідок здійснення збройної агресії російської федерації проти України, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50%, у зв'язку з чим до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 317 883,78 грн та штраф у розмірі 364 825,40 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Кіровоградбудресурс" в частині стягнення штрафних санкцій.
Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Приватного підприємства "Кіровоградбудресурс" (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, пров. Фортечний 19, кв. 73, ідентифікаційний код 35193169) пеню у розмірі 317 883 грн 78 коп., штраф у розмірі 364 825 грн 40 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 08.09.2022
Суддя Л. Г. Пукшин