Справа № 606/693/22
02 серпня 2022 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Марціцкої І.М.
- з участю секретаря Пасько І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, на її утримання, оскільки продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання. Свої позовні вимоги обгрунтувала тим, що вона стала студенткою, навчається на денній формі навчання в місті Тернопіль на 1-му курсі ДПТНЗ "Тернопільстке вище професійне училище сфери послуг та туризму", за професією перукар (перукар -модельєр), таким чином позивачу необхідно нести витрати пов'язані із проїздом, остання потребує матеріальної допомоги від батька. Однак, відповідач у добровільному порядку участі в її утриманні не приймає.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з"явилася, однак надала заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення
Суд, всесторонньо, повно та об'єктивно дослідивши письмові докази у справі, прийшов до переконання, про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.07.2003 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі батько вказаний ОСОБА_2 , в графі мати - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 досягла повноліття.
Відповідно до довідки виданої директором ДПТНЗ "Тернопільстке вище професійне училище сфери послуг та туризму"від 27.10.2021 року ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу, за професією перукар (перукар -модельєр), термін навчання 1 рік 7 місяців.
Самостійно заробляти на життя, у зв"язку з навчанням на денній формі, ОСОБА_1 не має можливості.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з вимогами ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання
Відповідно до положень ч.1 ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
В силу вимог ст. 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на повнолітню дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до розяснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 продовжує навчання на денній формі навчання, самостійно заробляти на життя не має можливості, у звязку з чим потребує матеріальної допомоги.
У добровільному порядку відповідач не надає матеріальної допомоги доньці.
Враховуючи вищезазначене, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей та платника аліментів, вважає, що слід задовольнити позов ОСОБА_1 частково та стягнути з відповідача в користь на її утримання, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи стягувати з дня предявлення позову 06.05.2022 року і до закінчення дочкою навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами те, що він за своїм матеріальним становищем чи станом здоровя позбавлений можливості сплачувати аліменти у розмірі визначеному судом.
Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 268, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180-182, 184, 185, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 фактичне проживає по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою с.Папірня, Теребовлянського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи стягувати з дня пред"явлення позову 06.05.2022 року закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення нею двадцяти трьох років.
Стягнути із відповідача ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання
Заочне рішення може бути переглянуто Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду .
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка