ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27 липня 2010 р. Справа № 15/73
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,
до відповідача Малого підприємства "МП-50", юридична адреса: вул. Леонова, 59, с. Мостище, Калуського району, Івано-Франківської області, 77331, поштова адреса: вул. Пушкіна, 8, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300,
про стягнення коштів в сумі 14459 грн. 04 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача Судик І.І. - представник, довіреність № 001/10 від 11.01.2010 року,
від відповідача представники не з'явилися,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс" звернулося в суд з позовною заявою до Малого підприємства "МП-50" про стягнення коштів в сумі 14459 грн. 04 коп., в тому числі: 10425 грн. 89 коп. основного боргу, 470 грн. 88 коп. 3 % річних, 1347 грн. 81 коп. інфляційних втрат та 2214 грн. 46 коп. пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору № А-66/2007 від 31.05.2007 року позивачем надано відповідачу автопослуги, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за надані послуги.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2010 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.07.2010 року.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог вх. № 6205 від 27.07.2010 року позивач просить стягнути з Малого підприємства "МП-50" суму основного боргу в розмірі 10425 грн. 89 коп. та покласти на відповідача судові витрати по справі.
З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2010 року позовні вимоги змінив, з підстав викладених в заяві про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № А-66/2007 від 31.05.2007 року, в частині оплати коштів за надані позивачем послуги, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 10425 грн. 89 коп. грн., яку просить стягнути з відповідача та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача в судове засідання 27.07.2010 року не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалі від 09.07.2010 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалою суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 15138160 вручено 19.07.2010 року.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Письмових заяв, повідомлень суду щодо невиконання відповідачем вимог суду не подано.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
31.05.2007 року між Малим підприємством "МП-50" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс" (Виконавець) укладено договір № А-66/2007 (далі Договір), предметом якого є виготовлення та передача у власність Замовника будівельних матеріалів (Товар) та надання автотранспортних послуг.
Щодо виконання відповідачем умов Договору в частині оплати за будівельні матеріали, у ТзОВ "Аверс" претензій немає.
Відповідно до п. 2.1. Договору ціни на товар та надані автопослуги - згідно виставлених Виконавцем рахунків та накладних.
Прейскурантом цін, які діяли на той час, визначено, що 1 година роботи автовишки становила 104,42 грн. з пальним та 62,42 грн. без пального. В ході виконання договору ціни на авто послуги не змінювались.
Відповідно до п.4.1 Договору, Замовник перераховує 100% передоплату від заявки, погодженої сторонами.
Дію договору визначено до 31.12.2007 року (п. 7.1. Договору), однак він автоматично продовжується на наступний рік в разі письмового повідомлення однією із Сторін про розірвання договору (п.7.2. Договору). Таких повідомлень сторони не подавали, отже Договір пролонговано на 2008 рік.
За усним погодженням Сторін заявки на автопослуги подавалися в телефонному режимі диспетчерською службою Замовника диспетчеру виконавця.
На виконання умов Договору, відповідно до заявок, погоджених Сторонами та дорожніх листів, ТзОВ "Аверс" надано послуги автокраном марки ЗІЛ-130 в кількості 184 години на суму 14993 грн. 86 коп. разом з ПДВ, за період з листопада по грудень 2008 року.
Відповідачем підписано шляхові листи № 209400 від 22.11.2008 року, № 209430 від 29.11.2008 року, № 209493 від 06.12.2008 року, № 209533 від 13.12.2008 року, № 209589 20.12.2008 року та № 209590 від 27.12.2008 року на 184 родини роботи автокрану марки ЗІЛ-130, на підставі яких було складено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 200 від 28.11.2008 року, № 209 від 23.12.2008 року та № 217 від 31.12.2008 року на загальну суму 14993 грн. 86 коп. та виставлено рахунки № 573 від 28.11.2008 року, № 598 від 23.12.2008 року та № 611 від 31.12.2008 року.
Оплату наданих автопослуг відповідачем здійснено 17.11.2008 року платіжним дорученням № 782 на суму 3000 грн. Також взаємозаліком проведено кредитове сальдо в сумі 1567 грн. 97 коп. по зобов'язаннях ТзОВ "Аверс" перед МП "МП-50". Залишок несплаченої суми становить 10425 грн. 89 коп.
Таким чином заборгованість Малого підприємства "МП-50" перед ТзОВ "Аверс" за вказаним Договором становить 10425 грн. 89 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивачем 29.04.2010 року направлено на адресу відповідача претензію № 001/58 з проханням оплатити заборгованість в сумі 10425 грн. 89 коп., яку останнім залишено без розгляду.
На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 10425 грн. 89 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім
переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказів сплати заборгованості в сумі 10425 грн. 89 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору № А-66/2007 від 31.05.2007 року, в сумі 10425 грн. 89 коп., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього, відповідно до приписів, які встановлено ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, які понесено позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 144 грн. 59 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс" до Малого підприємства "МП-50" про стягнення коштів в сумі 10425 грн. 89 коп. грн. задовольнити.
Стягнути з Малого підприємства "МП-50", юридична адреса: вул. Леонова, 59, с. Мостище, Калуського району, Івано-Франківської області, 77331, поштова адреса: вул. Пушкіна, 8, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційний код 13663506), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс", вул. Промислова, 11, м. Калуш, Калуського району, Івано-Франківської області, 77300, (ідентифікаційни код 32511248), 10425 (десять тисяч чотириста двадцять п"ять) грн. 89 коп. заборгованості згідно умов договору № А-66/2007 від 31.05.2007 року, 144 (сто сорок чотири) грн. 59 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Деделюк Б. В.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.07.2010 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ 30.07.10