Справа № 760/8580/22 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/3007/2022 Доповідач: ОСОБА_2
23 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки міста Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , не працює, пенсіонерки, не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого суддіСолом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року задоволено частково клопотання слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №22022101110000234 від 06 липня 2022 року та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 57 (п'ятдесят сім) днів, в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту.
Визначено, що строк дії ухвали закінчується 13 вересня 2022 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підозрювана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги в яких просять скасувати оскаржувану ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги підозрювана ОСОБА_6 зазначає, що клопотання про застосування запобіжного заходу не було надано їй у визначений процесуальний строк тобто за три години до початку судового засідання, а було надано захиснику за 15 хв. до початку розгляду, у зв'язку з чим за такий короткий час не було можливості підготувати обґрунтовані заперечення.
Апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала протирічить Конституції України та конвенції про захист прав людини та КПК України. Ризики, які зазначають слідчий суддя та прокурор при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є несправедливими, необґрунтованими та надуманими.
Також апелянт вказує на те, що в порушення вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя не врахував, а ні її вік, а ні здоров'я її та її матері, яка самостійно не може перебувати у квартирі, без догляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала винесена із порушенням процесуального права та із порушенням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Апелянт вказує на те, що досудове розслідування тільки розпочалося і факти наведені у підозрі ще будуть досліджуватися, як мінімум на предмет обґрунтованості. Ризики, наведені в статті 177 КПК України - відсутні, а обставини, вказані у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - не обґрунтовані. Стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували наявність заявлених ризиків у розумінні статтей 84-87 КПК України. Судом не взято до уваги відсутність доказів, щодо заявлених ризиків, проігноровано той факт, що підозрювана раніше не судима, похилого віку та має на утриманні хвору матір похилого віку.
Підозрювана приймає активну участь у досудовому слідстві та реалізує своє право на подання доказів, шляхом надання документів, що підтверджують дійсність викладених нею фактів. Тобто, підозрювана зацікавлена у фактичних даних та логічного завершення кримінального провадження
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підозрюваної та сторони захисту не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22022101110000234, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.07.2022, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні державної зради, а саме у наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України під час воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.111 КК України ОСОБА_6 вчинила за наступних обставин.
24 лютого 2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи негативне ставлення до чинної влади держави Україна, будучи прихильницею проросійських поглядів та ідей, підтримуючи злочинні плани вищого керівництва РФ щодо здійснення збройної агресії проти України та щодо встановлення і утвердження тимчасової окупації частини території України, в умовах воєнного стану здійснювала протиправну діяльність на шкоду державній безпеці України.
При цьому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Зокрема, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_6 за допомогою месенджерів через мережу інтернет коригувала нанесення ударів на об'єкти критичної інфраструктури, цивільні та військові об'єкти, а також систематично передавала інформацію про пересування українських військ, розташування блокпостів на території м. Києва та Київської області.
Надалі, приблизно у період часу з 02 березня 2022 року по 26 червня 2022 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_6 за допомогою власного мобільного телефону Redmi Note 5A (MEID: НОМЕР_1 ), з використанням наступних номерів мобільних телефонів: НОМЕР_2 (IMEI1: НОМЕР_3 ) електронної комунікаційної мережі постачальника електронних комунікаційних послуг « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та НОМЕР_4 (IMEI2: НОМЕР_5 ) електронної комунікаційної мережі постачальника електронних комунікаційних послуг « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та з використанням таких мобільних додатків як «ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Viber», «Zello», отримувала завдання від невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо збору та надання інформації про пересування українських військ, розташування блокпостів та коригування нанесення ударів по об'єктам критичної інфраструктури, цивільних та військових об'єктах на території м. Києва та Київської області.
При цьому ОСОБА_6 усвідомлювала протиправність своїх дій та була обізнана, що отримує вказане завдання від представників спеціальних служб Російської Федерації.
Так, приблизно у період часу з 02.03.2022 по 26.06.2022, перебуваючи на території м. Києва та Київської області ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи на виконання злочинного умислу з метою виконання завдань представників спеціальних служб Російської Федерації, використовуючи власний мобільний телефон Redmi Note 5A (MEID: НОМЕР_1 ), здійснила наступні дії:
- у період часу з 02.03.2022 по 25.05.2022, ОСОБА_6 здійснювала фотографування з відображенням координат, які були відображені у вигляді знімків екрана мобільного телефону в програмі Google Maps, місць розташування військової техніки ЗСУ, блок постів ІНФОРМАЦІЯ_6 , об'єктів критичної інфраструктури, цивільних та військових об'єктів у м. Києві та Київській області;
- о 8 год. 11 хв. 27.05.2022 ОСОБА_6 здійснювала фотографування українського багатоцільового вертольоту «Mі-8». Також цього дня о 15 год. 32 хв. ОСОБА_6 здійснювала фотографування з відображенням координат, які були відображені у вигляді знімків екрана мобільного телефону в програмі Google Maps, місця розташування контрольно-пропускного пункту поліції у м. Києві;
- 26.06.2022, ОСОБА_6 здійснювала фотографування гуртожитку ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_2 . Цього ж дня остання здійснила фотографування, з відображенням координат, які були відображені у вигляді знімків екрана мобільного телефону в програмі Google Maps, військової частини, яка знаходиться за координатами: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .
В подальшому, у період часу з 02.03.2022 по 26.06.2022, після виконання вказаних завдань представників спеціальних служб РФ ОСОБА_6 , знаходячись у невстановлених досудовим розслідуванням місцях, у невстановлений досудовим розслідуванням час, з використанням власного мобільного телефону Redmi Note 5A (MEID: НОМЕР_1 ), через невстановлені досудовим розслідування мобільні додатки, усвідомлюючи протиправність своїх дій, відправляла невстановленій досудовим розслідуванням особі, фото з відображенням координат, які були відображені у вигляді знімків екрана мобільного телефону в програмі Google Maps, місць розташування військової техніки ЗСУ, блок-постів Територіальної оборони України, об'єктів критичної інфраструктури, цивільних та військових об'єктів у АДРЕСА_2 .
Таким чином, збір та передача ОСОБА_6 інформації вищевказаного характеру представнику іноземної держави - агресора може спричинити тяжкі наслідки у вигляді завдання шкоди обороноздатності України, оскільки:
- відомості про порядок організації системи охорони та оборони позицій (об'єктів), сили і засоби, які виділяються для цього, підпадають під дію ст. 16.2 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2017 № 408;
- відомості, що розкривають інформацію про дислокацію постів візуального спостереження, підпадають під дію ст. 2.4 Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22.11.2017 № 408;
- відомості про вплив суспільно-політичної обстановки в регіонах дислокації військових частин на їх бойову готовність або морально-психологічний стан особового складу підпадають під дію ст. 1.2.2 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.2.2020 № 383;
- відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час) підпадають під дію ст. 1.4.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 23.2.2020 № 383;
Таким чином, зібравши та передавши вказану інформацію представнику іноземної держави, ОСОБА_6 своїми умисними діями надала йому допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
14 липня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
15.07.2022 слідчий слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області лейтенант ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, та наявні ризики зумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Метою застосування до підозрюваної запобіжного заходу є забезпечення виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст.177 КПК України):
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений висновок ґрунтується на тому, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі;
- знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Дана спроба була неодноразово реалізована підозрюваною під час досудового розслідування щодо співучасника злочину, що підтверджується наявними та доданими до даного клопотання матеріалами. Зокрема, підозрювана, використовуючи програми обміну повідомленнями для смартфонів (мобільного додатку), здійснювала видалення текстових та графічних повідомлень задля уникнення викриття злочинної діяльності;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний висновок ґрунтується на тому, що підозрювана самостійно або через інших осіб, завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, знищити речові докази та документи;
- серед оточення підозрюваного є невстановлені учасники злочину, яких вона може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі під час проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Дана спроба у підозрюваної увесь час виникає шляхом аналізу її поведінки, зафіксованої під час проведення слідчих (розшукових) дій та проявляється у сукупності заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , яка підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, зважаючи на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з метою запобігання спробам підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, уникнути кримінальної відповідальності через виїзд на територію держави-агресора Російської Федерації, перехід до місць дислокації військовослужбовців Російської Федерації на території України, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також приймаючи до уваги те, що підозрювана може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та вчиняти інші кримінальні правопорушення, до неї необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
18.07.2022 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 57 (п'ятдесят сім) днів в межах строку досудового розслідування до13 вересня 2022 року.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 , підозри.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваною кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, крім ризику незаконного впливу підозрюваною на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки жодних доказів на підтвердження указаних обставин прокурором не додано.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та відомості про її особу, в їх сукупності.
Також слідчим суддею, всупереч твердженням апелянта, враховано ту обставину, що підозрювана ОСОБА_6 є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за хворою матір'ю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проте потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні щодо злочину проти основ національної безпеки України виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, як застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на завдання кримінального провадження, складовою якого є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Одночасно суд роз'яснив, що законодавством України передбачений порядок надання соціальних послуг громадянам похилого віку та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, а тому наявна можливість оформлення постійного догляду за вищевказаними категоріями осіб, зокрема і за хворою матір'ю підозрюваної.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_6 оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_6 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Доводи апеляційних скарг про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваної, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для обрання такого запобіжного заходу, оскільки вони в сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому, колегією суддів враховуються дані, які характеризують особу підозрюваної, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, тобто передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини. Однак з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останньої більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Також слідчим суддею враховано вимоги ч.3 ст.183 КПК України відповідно до якої, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як визначено ст.12 КК України, злочин передбачений ч.2 ст.111 КК України є особливо тяжким злочином.
Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині 4 ст.183 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Отже, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення , тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваної, ризик продовження та/або повторення нею протиправної поведінки, слідчий суддя на підставі ч.4 ст.183 КПК України вірно вирішив не визначати розмір застави.
Всі інші обставини, на які посилалися під час апеляційного розгляду апелянти, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 липня 2022 року, - залишити без зміни, а апеляційні скарги підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4