16 серпня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09 серпня 2021 року ОСОБА_5 , яка брала участь у судовому провадженні на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2022 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мокиївка Чернухівського району Полтавської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 , -
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 10 днів.
Водночас:
- ухвалено рішення повернути позовну заяву Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства “Гостомель” до ОСОБА_6 про стягнення завданої матеріальної шкоди;
- скасовано арешт у виді заборони на відчуження, накладений ухвалою слідчої судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_9 від 13.08.2021 в рамках кримінального провадження № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 на транспортний засіб марки “KIA Sportage”, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ “УЛФ-Фінанс” згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.01.2020;
- зобов?язано прокурора у даному кримінальному провадженні надати обвинуваченій та/або її захиснику доступ до оригіналів матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а в решті скарги - відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що складений обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам КПК України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження і основні засади кримінального провадження, зокрема верховенство права, а також права осіб, які не є обвинуваченими за даним обвинувальним актом та не мають права на захист від викладеного в ньому обвинувачення в даному кримінальному провадженні, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами повернув прокуророві для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог ст. 291 КПК України.
А саме, на переконання суду першої інстанції, з вказаного обвинувального акта не вбачається конкретних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме: при викладенні фактичних обставин вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та формулюванні обвинувачення за даним епізодом вказано, що ОСОБА_6 , будучи службовою особою, а саме директором ТОВ “Торговий дім “НТБ”, маючи право оперативного управління грошовими коштами в силу із договором підряду № 5/1 від 21.06.2016 та протоколу № 1 від 12.05.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “НТБ”, у період часу з 21.06.2016 по 29.06.2016 (точний час не встановлено), перебуваючи у с. Гостомель Київської області (точне місце не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою її незаконного збагачення, шляхом особистого підписання і внесення таким чином до офіційних документів, а саме акту № 5/1 (форма № КБ-2в) приймання виконаних будівельних робіт за червень 2016 року за договором підряду № 5/1 від 21.06.2016 повністю недостовірних відомостей щодо обсягів та вартості виконаних будівельних робіт, незаконно привласнила грошові кошти КП “УЖКГ “Гостомель” в розмірі загальної суми оплачених грошових коштів ТОВ “Торговий дім “НТБ”, що складає 66.135,60 грн.
При цьому, обвинувальний акт не містить відомостей про те, в який спосіб ОСОБА_6 заволоділа коштами, що надійшли на рахунок ТОВ “Торговий дім “НТБ”, що позбавляє можливість ОСОБА_6 зрозуміти текст обвинувачення, на що вказав захисник.
Крім того, на задоволення клопотань захисника, суд:
- скасував арешт у виді заборони на відчуження, накладений ухвалою слідчої судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_9 від 13.08.2021 в рамках кримінального провадження № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 на транспортний засіб марки “KIA Sportage”, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ “УЛФ-Фінанс” згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.01.2020, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази, що зазначене майно належить ОСОБА_6 ;
- повернув позовну заяву Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства “Гостомель” до ОСОБА_6 про стягнення завданої матеріальної шкоди, як таку, що не відповідає вимогам ст. 128 КПК України та ст.ст. 175, 177 ЦПК України;
- зобов?язав прокурора при поверненні обвинувального акта надати обвинуваченій та/або її захиснику доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021, бо прокурором не надано доказів розгляду клопотань захисника в порядку ст. 220 КПК України від 20.08.2021 та 25.08.2021 про надання доступу до оригіналів матеріалів досудового розслідування.
Не погоджуючись з постановленою судом першої інстанції ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2022 в частині повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та повернути обвинувальний акт до Ірпінського міського суду Київської області для проведення судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що висновки суду, що в обвинувальному акті прокурором викладене обвинувачення є некоректним, громіздким за викладенням, незрозумілим та сумбурним та важким для сприйняття, що позбавляє обвинувачену можливості зрозуміти зміст обвинувачення, - не відповідає дійсності, оскільки поданий до суду обвинувальний акт містить деталізований опис фактичних обставин кримінального правопорушення, вказані обставини свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотиви та мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.
На переконання прокурора, в даному випадку суд першої інстанції вдався до оцінки обставин, які складають суть обвинувального акта, тобто вийшов за межі повноважень, наданих йому ст. 314 КПК України, а тому висновок про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України - не відповідає фактичним обставинам провадження та не ґрунтується на вимогах закону.
Водночас прокурор вказує, що вимоги ст. 291 КПК України при складанні обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 були дотримані в повному обсязі, а ті недоліки, на які звернув увагу суд першої інстанції, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки суд у підготовчому провадженні не може вирішувати питання про доведеність вини обвинуваченої, оцінювати фактичні обставини кримінального провадження, робити висновки щодо правової кваліфікації дій, оскільки це завдання суду під час судового розгляду.
Скориставшись правом, передбаченим ст. 402 КПК України, обвинувачена ОСОБА_6 подала заперечення на апеляційну скаргу, в якій просить залишити без змін ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2022 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 щодо неї, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Обвинувачена ОСОБА_6 та потерпілий у провадженні - Комунальне підприємство “Управління житлово-комунального господарства “Гостомель” про дату, час та місце розгляду провадження повідомлені належним чином, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження за приписами ч. 4 ст. 405 КПК України.
Також, 15.08.2022 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява обвинуваченої ОСОБА_6 , в якій вона просить апеляційну скаргу прокурора розглядати без її участі та відмовити у її задоволенні (а.п. 212), яку підтримав в судовому засіданні захисник ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь головуючої судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних вимог прокурора, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції розглядає провадження з дотриманням вимог ст. 62 Конституції України та ст. 404 КПК України в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Як указують приписи ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити обов'язкові відомості, перелік яких є вичерпним.
Зокрема, обвинувальний акт, згідно з положеннями п. 5 вказаної норми процесуального закону, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні, на його переконання, не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення та послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, яке прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.
Водночас, суд першої інстанції в ухвалі навів фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, проаналізувавши їх зміст та давши оцінку обставинам, викладеним в ньому, що вони не узгоджуються між собою та мають суперечності.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки органом досудового розслідування в обвинувальному акті у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , на виконання вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення, яке, за своїм змістом, викладено із зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, висновки суду щодо того, що в обвинувальному акті формулювання обвинувачення є незрозумілим і унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, - не є беззастережними, з огляду на представлення інтересів обвинуваченої ОСОБА_6 у даному провадженні захисником ОСОБА_8 , який у підготовчому судовому засіданні, як указано в ухвалі, зазначив, що обвинувальний акт не містить обов'язкових відомостей про вірний реєстраційний номер кримінального провадження, правильного викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень та розміру завданої шкоди, детальної інформації про характер і причини обвинувачення, - що також, на переконання колегії суддів, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки всі неузгодженості та неправильності у пред?явленому обвинуваченні особі, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні у передбачений кримінальним процесуальним законом спосіб, повинні відноситися на користь сторони захисту, а тому позиція захисника ОСОБА_8 , як і суду при поверненні обвинувального акта, - не відповідає вимогам закону щодо їх повноважень.
Отже, у будь-якому разі, такі твердження суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки, за будь-яких обставин, суд на стадії підготовчого судового засідання не може досліджувати та давати оцінку правильності чи хибності як викладеному в обвинувальному акті формулюванню обвинувачення на підставі викладених фактичних обставин кримінального правопорушення та які прокурор вважає встановленими, що підлягає доказуванню стороною обвинувачення тільки під час судового розгляду провадження, за результатами якого суд і формулює обвинувачення, визнане доведеним або приймає рішення про недоведеність обвинувачення/повністю або частково, або виправдовує обвинуваченого/обвинуваченої з підстав, визначених законом.
А тому, суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору для усунення його недоліків, а саме з підстав, що обвинувальний акт не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення та послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вийшов за межі своїх повноважень в підготовчому судовому засіданні, оскільки вони не узгоджуються з вимогами закону, і положенням закону щодо розгляду провадження упродовж розумного строку безстороннім судом.
Отже, оскільки, в обвинувальному акті укримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, за відсутності інших підстав для повернення обвинувального акта прокурору, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2022 про повернення обвинувального акта прокурору, а також інших рішень, як похідних від рішення про повернення обвинувального акта прокурору, яке підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції фактично зі стадії підготовчого провадження.
Приймаючи рішення, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на суворе дотримання положень ч. 3 ст. 26 КПК України, щодо повноважень суду у кримінальному провадженні, зокрема, що означені ч. 3 ст. 314 КПК України, до яких, при поверненні обвинувального акта з підстав невідповідності його положенням ст. 291 КПК України, не відноситься:
- ухвалення рішення про повернення позовної заяви Комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства “Гостомель” до ОСОБА_6 про стягнення завданої матеріальної шкоди, як таку, що не відповідає вимогам ст. 128 КПК України та ст.ст. 175, 177 ЦПК України, участь представника якого у підготовчому судовому засіданні судом забезпечено не було;
- про скасування арешту у виді заборони на відчуження, накладений ухвалою слідчої судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_9 від 13.08.2021 в рамках кримінального провадження № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 на транспортний засіб марки “KIA Sportage”, 2019 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ “УЛФ-Фінанс” згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.01.2020, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази, що зазначене майно належить ОСОБА_6 - бо на даному етапі провадження оцінка доказам не може бути надана, оскільки вказані обставини підлягають доказуванню під час розгляду провадження по суті;
- про зобов?язання прокурора у даному кримінальному провадженні надати обвинуваченій та/або її захиснику доступ до оригіналів матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09.08.2021 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, бо прокурором не надано доказів розгляду клопотань захисника в порядку ст. 220 КПК України від 20.08.2021 та 25.08.2021 про надання доступу до оригіналів матеріалів досудового розслідування - оскільки суд при розгляді провадження за обвинувальним актом не наділений повноваженнями слідчого судді про розгляд клопотань в порядку ст. 220 КПК України під час досудового розслідування;
- при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в порядку ст. 314 КПК України, суд, за будь-яких обставин, не наділений повноваженнями встановлювати прокурору строк для усунення недоліків обвинувального акта.
За викладеним, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у провадженні ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2022 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 211 110 400 007 97 від 09 серпня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків, а також інші рішення постановлені вказаною ухвалою - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3