Номер провадження: 11-сс/813/1014/22
Справа № 947/5949/22 1-кс/947/3293/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
31.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 19.04.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021164480000350, внесеному до ЄРДР 03.04.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження 12021164480000350, внесеному до ЄРДР 03.04.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України було частково задоволено клопотання ст. слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, вилучене 15.03.2022 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- ноутбук «Dell» №3726374205 з зарядним пристроєм;
- планшет «iPad», серії DMPCPSXEMDFT;
- мобільний телефон «iPhone 11 Pro» сірого кольору в чохлі зеленого кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 ;
- картонну коробку від мобільного телефону «Самсунг», ІМЕІ-1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_4 ;
- картонну коробку від мобільного телефону «Самсунг», ІМЕІ-1: НОМЕР_5 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_6 ;
- стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Київстар» з додатковою сім-картою НОМЕР_7 ;
- коробку від мобільного телефону «iPhone 7+» ІМЕІ: НОМЕР_8 ;
- сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар»;
- дві сім-карти оператора мобільного зв'язку «лайф»;
- стартові пакети оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (в кількості 2-х штук);
- пристрій травматичної дії «Вій 9мм» НОМЕР_11 та дозвіл № НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_10 ;
- магазин до пістолету №4395-1 споряджений 8-ма патронами з маркуванням « ОСОБА_11 »;
- посвідку кореспондента № НОМЕР_13 на ім'я ОСОБА_10 ;
- ніж в чохлі чорного кольору з надписом «Торос Сталь»;
- ніж в чохлі чорного кольору з надписом «Throwmaster»;
- патронаж з патронами в кількості 10-ти штук: 4 - з маркуванням «CHEDDITE 12», 1- з маркуванням «SAGA 12», 5 з маркуванням - «Takho 12 Ukraine»;
- 36 патронів з маркуванням «Сова П»;
- коробку з патронами в кількості 4-х штук: 2 - з маркуванням «CHEDDITE 12», 2 - з маркуванням «Takho 12 Ukraine»;
- відеореєстратор «Dahua», чорного кольору, серійним номером 3J02FZEPAZ703F1 та зарядний пристрій до нього №7000070SYA24A1A12YE;
- дозвіл на зброю № НОМЕР_14 на ім'я ОСОБА_12 , а саме на мисливську рушницю «Maverick M88», 12 калібру, № НОМЕР_15 ;
- мисливську рушницю «Maverick M88», 12 калібру, № НОМЕР_15 та 6 (шість) патронів: 4- з маркуванням «CHEDDITE 12», 1 - з маркуванням «12», 1 - з маркуванням «Takho 12 Ukraine»;
- записну книжку сіро-синього кольору з надписом «UkrEXIM BANK», шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
В іншій частині клопотання, щодо накладення арешту на: мобільний телефон «iPhone12», золотистого кольору; мобільний телефон «1 Plus LE2120», чорного кольору в чохлі чорного кольору ІМЕІ-1: НОМЕР_16 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_17 ; мобільний телефон «iPhone» золотистого кольору, з пошкодженнями на задній правій частині у вигляді тріщин; мобільний телефон «iPhone» срібного кольору в чохлі рожевого кольору з сім-картою оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна», відмовити.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказував на те, що вилучене майно постановою слідчого від 15.03.2022 визнане речовими доказами, та в вказаному провадженні існує необхідність у забезпеченні збереження речових доказів та запобіганні можливості його відчуження.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною з огляду на наступне:
- розгляд клопотання відбувся за відсутності ОСОБА_7 та його представника, які не були повідомлені про час і місце його розгляду, копія ухвали направлена ОСОБА_7 не була;
- ОСОБА_7 є сином ОСОБА_12 , особи, безпосередньо в житлі якого проводився обшук, однак, майно, яке було вилучене на праві власності належить саме ОСОБА_7 , який є студентом денного відділення та вилучене майно необхідне йому для навчання, яке проводиться на теперішній час дистанційно; водночас, матеріали провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні арешту майна, яке належить ОСОБА_7 ;
- ОСОБА_7 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, не доведено, що вилучене майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, стягнення з ОСОБА_7 отриманої неправомірної вигоди чи можливої конфіскації майна;
- обшук був проведений із порушенням ст. 168 КПК України, оскільки ОСОБА_7 не заперечував проти копіювання інформації з його технічних засобів.
Посилаючись на викладене, адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого суді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на майно ОСОБА_7 , а саме на ноутбук «Dell» №3726374205 з зарядним пристроєм;- планшет «iPad», серії DMPCPSXEMDFT; мобільний телефон «iPhone 11 Pro» сірого кольору в чохлі зеленого кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 ; - стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Київстар» з додатковою сім-картою НОМЕР_7 ; сім-картку оператора мобільного зв'язку «Лайф»; - стартові пакети оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_9 , НОМЕР_10 (в кількості 2-х штук); відеореєстратор «Dahua», чорного кольору, серійним номером 3J02FZEPAZ703F1 та зарядний пристрій до нього №7000070SYA24A1A12YE; - записну книжку сіро-синього кольору з надписом «UkrEXIM BANK».
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку прокурора, який частково заперечував проти її задоволення, проаналізувавши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вимог закону дотримався не в повному обсязі з огляду на наступне.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Водночас, приписами ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні,3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті (задля збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння …; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В свою чергу, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України встановлює, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
На підставі аналізу змісту клопотання слідчого про накладення арешту на майно вбачається, що слідчий просив накласти арешт на зазначене у ньому майно, відповідно до переліку у клопотанні, вилучене під час проведення 15.03.2022 обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження такого майна як речового доказу та у зв'язку із необхідністю проведення експертних досліджень (а.с. 1-9).
Водночас, відповідно до клопотання слідчого, витягу з ЄРДР в кримінальному провадженні №12021164480000350 та інших матеріалів провадження, СУ ГУНП в Одеській обл. здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України за повідомленням охоронців споживчого товариства «СІ ШЕЛС», відповідно до якого 03.04.2021 о 20:33 год. невідомий чоловік у темному одязі, перебігаючи по вулиці поблизу території вищевказаного товариства за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 159, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, перекинув через паркан рюкзак чорного кольору, в якому знаходився предмет, ззовні схожий на вибухівку; 21.04.2021 о 22 год. невідома особа через паркан перекинула на територію зазначеного товариства рюкзак, до якого була прикріплена граната.
В подальшому, в ході проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, зокрема, в результаті проведення комплексу слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обізнаний з правилами поводження з гранатами та вибуховими речовинами.
При цьому, в ході проведення 15.03.2022 на підставі ухвали слідчого судді обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено ноутбук, планшет, мобільний телефон, відеореєстратор, три картонні коробки від мобільних телефонів, два стартові пакети оператора мобільного зв'язку «Київстар», сім-карти, пристрій травматичної дії «Вій 9мм» НОМЕР_11 та дозвіл № НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_10 , магазин до пістолету № НОМЕР_18 , споряджений 8-ма патронами з маркуванням «Сова П 9 мм», 2 ножі, посвідку кореспондента № НОМЕР_13 на ім'я ОСОБА_10 , патронаж з патронами в кількості 10-ти штук: 4 - з маркуванням «CHEDDITE 12», 1- з маркуванням «SAGA 12», 5 з маркуванням - «Takho 12 Ukraine», 36 патронів з маркуванням «Сова П», коробку з патронами в кількості 4-х штук: 2 - з маркуванням «CHEDDITE 12», 2 - з маркуванням «Takho 12 Ukraine», дозвіл на зброю № НОМЕР_14 на ім'я ОСОБА_12 , а саме на мисливську рушницю «Maverick M88», 12 калібру, № НОМЕР_15 , мисливську рушницю «Maverick M88», 12 калібру, № НОМЕР_15 та 6 (шість) патронів: 4- з маркуванням «CHEDDITE 12», 1 - з маркуванням «12», 1 - з маркуванням «Takho 12 Ukraine», записну книжку сіро-синього кольору з надписом «UkrEXIM BANK» (а.с. 15-21).
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, диспозиція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, досудове розслідування якого наразі здійснюється, передбачає відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
В свою чергу, диспозиція злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, передбачає відповідальність за хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо воно вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Разом із тим, в наявних у розпорядженні апеляційного суду матеріалах провадження не міститься доказів того, що вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 майно, зокрема, ноутбук «Dell» з зарядним пристроєм, планшет «iPad» та мобільний телефон «iPhone 11 Pro» має будь-яке відношення до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, за фактом яких на теперішній час здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021164480000350.
Натомість, як пояснив в судовому засіданні представник власника майна, вищезазначені ноутбук, планшет та мобільний телефон є особистою власністю сина ОСОБА_12 , за місцем мешкання якого проводився обшук - ОСОБА_7 , який являється студентом денного відділення Біблійної Семінарії Благодати Церкви « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у зв'язку із введенням на території України воєнного стану навчання буде проходити дистанційно, за допомогою власних технічних засобів, на підставі чого зазначені вище технічні пристрої необхідні останньому для навчання.
При цьому, ОСОБА_7 в зазначеному кримінальному провадженні не має жодного процесуального статусу та органом досудового розслідування не було доведено будь-якої причетності останнього до розслідуваних подій.
Що стосується вимог представника власника майна щодо скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на стартові пакети, сім-карту, відеореєстратор та захисну книжку, колегія суддів зауважує на тому, що апелянтом не було доведено належності таких предметів саме ОСОБА_7 та необхідність їх використання у навчанні, натомість, такі речі можуть містити інформацію, яка має значення для проведення досудового розслідування та встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду прокурор не заперечував проти скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на ноутбук, планшет і мобільний телефон та повернення такого майна його власнику - ОСОБА_7 .
Відтак, на переконання апеляційного суду, органом досудового розслідування не було доведено того, що вилучені ноутбук «Dell» з зарядним пристроєм, планшет «iPad» та мобільний телефон «iPhone 11 Pro» в зазначеному кримінальному провадженні відповідають критеріям для речових доказів, зазначеним ст. 98 КПК України, зокрема, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за фактом хуліганства та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, або є речами, набутими кримінально протиправним шляхом.
Водночас, сам по собі факт наявності в матеріалах вказаного кримінального провадження постанови слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом не може автоматично свідчити про відповідність таких речей критеріям речових доказів, визначеним зазначеною вище ст. 98 КПК України.
Заслуговують також на увагу посилання апелянта на порушення органом досудового розслідування під час проведення обшуку вимог ст. 168 КПК України з огляду на наступне.
Положення ч. 2 ст. 168 КПК України визначають, що забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Відтак, апеляційний суд в даному випадку погоджується із твердженнями представника власника майна про те, що у органу досудового розслідування в даному випадку не було правових підстав для вилучення ноутбуку, планшета та мобільного телефона, натомість, жодних експертних досліджень зазначених технічних засобів здійснено не було та ОСОБА_7 , який був присутній під час проведення обшуку та вилучення майна, не обмежувався доступ до наявної в зазначених пристроях інформації.
Що стосується доводів представника власника майна про те, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся за відсутності та без належного сповіщення власника майна ОСОБА_7 , колегія суддів такі доводи приймає до уваги, вважає їх такими, що відповідають дійсності та зауважує на тому, що зазначені твердження вже були предметом розгляду та надання оцінки, за результатами чого ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.08.2022 було задоволено клопотання представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 та поновлено йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 19.04.2022.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд доходить переконання, що органом досудового розслідування не було доведено того, що вилучене майно, зокрема, ноутбук «Dell» з зарядним пристроєм, планшет «iPad» та мобільний телефон «iPhone 11 Pro», на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає встановленим законом критеріям речових доказів в зазначеному кримінальному провадженні №12021164480000350.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
В свою чергу, п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відтак, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи, не звернувши увагу на необґрунтованість клопотання слідчого в частині необхідності накладення арешту на вилучені під час обшуку ноутбук, планшет та мобільний телефон, що є підставою для скасування ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на зазначене майно та постановлення в цій частині нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на ноутбук «Dell» з зарядним пристроєм, планшет «iPad» та мобільний телефон «iPhone 11 Pro».
Керуючись ст.ст. 24, 98, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського райсуду м. Одеси від 19.04.2022 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021164480000350, внесеному до ЄРДР 03.04.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України - скасувати в частині накладення арешту на: 1) ноутбук «Dell» №3726374205 з зарядним пристроєм; 2) планшет «iPad», серії DMPCPSXEMDFT; 3) мобільний телефон «iPhone 11 Pro» сірого кольору в чохлі зеленого кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 .
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання ст. слідчого-криміналіста СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 в частині накладення арешту на: 1) ноутбук «Dell» №3726374205 з зарядним пристроєм; 2) планшет «iPad», серії DMPCPSXEMDFT; 3) мобільний телефон «iPhone 11 Pro» сірого кольору в чохлі зеленого кольору, ІМЕІ-1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ-2: НОМЕР_2 .
В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4