Справа № 306/1321/21
Закарпатський апеляційний суд
31.08.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження : потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/191/22, за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 ,
Вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2022 року,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, українця, солдата військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони, раніше судимого 20.12.2021 року Берегівським районним судом Закарпатської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, із покладенням передбачених ст. 76 КК України обов'язків,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 20.12.2021 та остаточно обвинуваченому ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном два роки з покладенням на нього процесуальних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вироком ухвалено цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 5666 гривень, моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 у дохід держави судовий збір у сумі 159,99 гривень.
Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
03 травня 2021 року, приблизно о 13 год 00 хв, обвинувачений ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , знаходячись у вільний від військової служби час, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на проїжджій частині неподалік від будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи безпричинно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи всупереч елементарним правилам поведінки, моральності та добропристойності, незважаючи на те, що знаходиться в громадському місці, діючи з умислом, який виник раптово, з особливою зухвалістю, що виразилась у пошкодженні майна, підійшов до припаркованого автомобіля марки “Sкоdа” моделі “ Окtаvіа” д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 та взявши до рук цеглу, яку знайшов на узбіччі дороги, почав наносити нею удари по автомобілю, а саме по передньому, задньому та чотирьох бокових вітрових склах автомобіля, внаслідок чого розбив останні, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 5666 гривень, у цей же час продовжуючи свій злочинний умисел, не реагуючи на зауваження інших громадян, кинув до салону автомобіля цеглу, якою наносив удари та втік з місця вчинення кримінального правопорушення.
Вказані і вчинені ОСОБА_6 дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 вказує на те, що вирок є необґрунтованим, незаконним, тому підлягає до зміни. Стверджує, що суд, зазначаючи у вироку про цивільний позов, жодним чином не згадав про докази, якими обґрунтовано цей позов, обмежившись висновком експерта - оцінювача від 08.07.2021, про вартість об'єкту оцінки, проведеного без візуального огляду предмету дослідження. Розглядаючи цивільний позов, суд не врахував усіх матеріальних витрат, які потерпілий отримав унаслідок пошкодження обвинуваченим транспортного засобу та моральну шкоду, завдану ОСОБА_6 потерпілому. Апелянт стверджує, що зазначаючи у вироку про те, що «обвинувачений вину визнав повністю, а цивільний позов частково», суд не аргументував, у якій частині обвинуваченим визнано цивільний позов та у якій визнано, з яких підстав та обставин, якими обґрунтовується позиція обвинуваченого щодо заявленого цивільного позову при повному визнанні своєї вини. Апелянт стверджує, що суд залишив поза увагою той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 з моменту скоєння кримінального правопорушення і до цього часу не відшкодував завдані збитки і не намагався навіть цього зробити. Просить вирок змінити, цивільний позов задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 34 828, 39 грн, завдану унаслідок пошкодження транспортного засобу та 3000 грн - за проведення робіт з оцінювання і складання експертного висновку, а також моральну шкоду у сумі 30 000 грн.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_5 , підлягає частковому задоволенню.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та сторони захисту, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що: про час та місце розгляду апеляційної скарги вищевказані особи повідомлені відповідно до вимог закону; від них не надходило заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи на інший термін та про поважність причин їхньої неявки на розгляд справи; від процесуального керівника надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі прокурора.
Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 296 КК України, вид та розмір призначеного йому покарання, у тому числі й остаточного у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, а також застосування положень ст. 75, 76 КК України, - сторонами кримінального провадження не оспорюються, а тому апеляційним судом, з огляду на положення ст. 404 КПК України, не перевіряються і визнаються обґрунтованими, такими, що ґрунтуються на вимогах законодавства та фактичних обставинах кримінального провадження.
Тому, вирок переглядається у межах доводів апеляційної скарги, тобто у частині вирішення цивільного позову.
Відповідно до ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України судове рішення (вирок), який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, у тому числі ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням, передбачених цим Кодексом, вимог щодо кримінального провадження, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням у ньому належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви не врахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановленні стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо цивільного позову, вищенаведених норм КПК України судом першої інстанції не дотримано.
Так, зі змісту журналу судового засідання не убачається, що судом першої інстанції досліджувались докази, надані потерпілим у підтвердження розміру цивільного позову.
Разом із тим, зі змісту вироку убачається, що судом першої інстанції не вмотивовано висновок щодо завданих потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків та моральної шкоди.
Так, суд першої інстанції не послався на докази, що підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди - 5666 гривень; не дав оцінки наданим потерпілим ОСОБА_5 доказам; не обґрунтував висновок щодо моральної шкоди, у тому числі не виклав зміст показань потерпілого щодо розміру моральної шкоди.
Вищенаведене свідчить про те, що висновок суду першої інстанції у частині вирішення цивільного позову, є невмотивованим, а відтак і передчасним, що судом першої інстанції при розгляді та вирішенні цивільного позову допущена неповнота та поверховість, у зв'язку з чим вирок у частині цивільного позову, не може бути визнаний законним та обґрунтованим.
Тому доводи апеляційної скарги у частині незаконності та необґрунтованості вироку у частині вирішення цивільного позову, знайшли своє підтвердження.
У зв'язку з наведеним, указані вище порушення вимог КПК України, які допустив суд першої інстанції під час вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 , відповідно ст. ст. 412, 415 КПК України, колегія суддів вважає істотними, такими, що тягнуть скасування судового рішення у частині вирішення цивільного позову, із призначенням нового розгляду кримінального провадження в цій частині у суді першої інстанції в іншому складі.
Тому, доводи апеляційної скарги про зміну апеляційним судом вироку та задоволення цивільного позову в повному обсязі, задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим, апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню. При цьому апеляційний суд бере до уваги і те, що апелянтом ОСОБА_5 не заявлялось клопотань про обсяг доказів, що підлягають дослідженню апеляційним судом і підтверджують доводи апеляційної скарги.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути вказані вище недоліки, дати належну оцінку наявним у матеріалах кримінального провадження доказам у їх сукупності, у тому числі й доводам, на які потерпілий посилається в апеляційній скарзі, і у залежності від встановлених обставин - прийняти рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про ухвалення апеляційним судом нового вироку, апеляційний суд відхиляє.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав потерпілий ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 15 лютого 2022 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, у частині вирішення цивільного позову, скасувати, а матеріали кримінального провадження направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Судді: