Справа № 302/756/20
Закарпатський апеляційний суд
30.08.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження : прокурорів ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/160/22, за апеляційною скаргою прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 ,
Вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого,
виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він умисно, ігноруючи моральні засади суспільства у ставленні до виховання підростаючого покоління, що передбачають охорону неповнолітніх від негативного впливу, який може викликати бажання займатися діяльністю, що негативно сприймається суспільством та впливає на їх правильний розвиток, з метою викликати у неповнолітнього рішучість взяти участь в злочині, шляхом його переконання, втягнув малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , у зайняття злочинною діяльністю, що виразилося у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаної з проникненням у житло, а саме 17.05.2019, приблизно о 12:00 годині обвинувачений ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_1 та малолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , на возі запряженому кіньми, під'їхали до будинку АДРЕСА_3 , розподіливши ролі, де малолітній ОСОБА_8 залишився на сторожі, з метою повідомлення їм про можливу появу власників дворогосподарства чи сторонніх осіб, а ОСОБА_7 та ОСОБА_9 умисно, таємно, групою осіб, шляхом відчинення вікна проникли до вказаного будинку, звідки викрали 12 пляшок горілки марки «Байка» 0,5 л., вартість яких у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить 3052 гривні 80 копійок, 20 пляшок горілки марки «Франківська-Лагідна» 0,5 л., вартість яких у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить 763 гривні 40 копійок, 20 пляшок коньяку марки «Закарпатський 4-зірковий», 0,5 л., вартість яких у відповідності до довідки про вартість ціни від 18.05.2019 становить 2910 гривень, 17 пляшок вина марки «Чизай» 0,7 л., вартість яких у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить 1105 гривень, 20 пляшок горілки марки «Дрєвнє Киевская» 0,5 л., вартість яких у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить 1915 гривень, 5 пляшок горілки марки «Absolute-Standart» 0,5 л., вартість яких у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить 447 гривень 25 копійок, 20 пляшок горілки марки «Златогор» 0,5 л., вартість яких у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить 1788 гривень, 4 пляшки шампанського марки «Советское» 0,75 л., вартість яких у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить 356 гривень, 1 пляшку горілки марки «Неміровська» 1л., вартість якої у відповідності до висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.06.2019 становить179 гривень та наковальню, вартість якої у відповідності до довідки про вартість від 23.09.2017 становить 1600 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканці АДРЕСА_3 . При цьому, ОСОБА_7 залишив як співучасника малолітнього ОСОБА_8 на сторожі, з метою повідомлення їм про можливу появу власників дворогосподарства чи сторонніх осіб.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 вказує на те, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів зазначає, що місцевий суд у порушення вимог ст. 94 КПК України надав неправильну оцінку доказам, покладеним судом першої інстанції в основу виправдувального вироку, визнавши їх недопустимими. Так, у матеріалах кримінального провадження містяться постанови про призначення групи прокурорів. При цьому, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12019070110000219 від 18.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підписана уповноваженою особою - керівником прокуратури, відтак вказане кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 12020070110000260 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України. Апелянт також вказує на те, що у обох провадженнях у постановах про групу прокурорів визначено прізвища прокурорів, які уповноважені здійснювати процесуальне керівництво. Хоч постанова про призначення групи прокурорів від 08.07.2020 у кримінальному провадженні № 1202007011000026 і не містить одного з реквізитів, а саме підпису уповноваженої особи, вона була приєднана до матеріалів провадження та відкрита стороні захисту. Крім того у витягах з ЄРДР зазначені прізвища прокурорів, котрі уповноважені здійснювати процесуальне керівництво, у тому числі прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 . Апелянт стверджує, що докази, які містяться у матеріалах справи місцевим судом взагалі не досліджувались, що є порушенням вимог ст. 23, 358 КПК України. Водночас прокурор вважає, що посилання місцевого суду на постанову палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 22.02.2021 є недоцільним. Апелянт просить дослідити диск з аудіо-, відеозаписом судового засідання у кримінальному провадженні, який підтвердить той факт, що докази, на які суд посилається у вироку як на недопустимі, взагалі судом першої інстанції не досліджуватись. При цьому, просить вирок скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
У доповненні до апеляційної скарги прокурор також зазначає, що під час судового розгляду визнано недопустимими доказами, у тому числі, ухвалу Міжгірського районного суду від 06.10.2020 у справі № 302/776/20, якою щодо неповнолітнього ОСОБА_8 застосовано примусові заходи виховного характеру тривалістю 1 рік за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та копію звукозапису судових засідань у кримінальному провадженні, через відсутність підписаної постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, однак поза увагою суду залишилось те, що вказані докази подавалися безпосередньо у судовому засіданні, а повноваження прокурора ОСОБА_5 брати участь у судовому засіданні підтверджується постановою заступника керівника Хустської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 19.04.2021 про призначення його прокурором у вказаному кримінальному провадженні, яка належним чином винесена та підписана керівником відповідної прокуратури. Тому, на підставі наведеного вище, апелянт просить вирок скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 направити на новий судовий розгляд у іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненням, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_5 , підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності сторони захисту та потерпілої сторони, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що: повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги вищевказаним особам надіслано відповідно до вимог законодавства; від них не надходило заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи на інший термін та про поважність причин їхньої неявки на розгляд справи.
При оцінці доводів прокурора щодо незаконності та необґрунтованості судового рішення щодо обвинуваченого ОСОБА_7 колегія суддів бере до уваги таке.
Відповідно до ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України судове рішення (вирок), який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, у тому числі ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням, передбачених цим Кодексом, вимог щодо кримінального провадження, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням у ньому належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви не врахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованим, якщо судом приймалися такі рішення; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановленні стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд. У мотивувальній частині виправдувального вироку, у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; у резолютивній частині вироку зазначаються : у разі визнання особи виправданою - прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та його виправдання; рішення про закриття провадження щодо юридичної особи; рішення про поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження; рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили; рішення щодо речових доказів і документів; рішення щодо процесуальних витрат; строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження; порядок отримання копій вироку та інші відомості.
Відповідно до ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 349 КПК України після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.
Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.
Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду, і в разі необхідності можуть бути змінені.
Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні його фактичних обставин; ухвалений вирок містить істотні недоліки, зокрема, викладені у ньому висновки не підтверджені наведеними у ньому доказами, які наявні у матеріалах кримінального провадження, у зв'язку із чим такий не може бути визнано законним та обґрунтованим.
Так, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд визнає підтвердженими доводи апеляційної скарги про те, що постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12019070110000219 від 18.05.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підписана уповноваженою особою - керівником прокуратури, а вказане кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 12020070110000260 від 08.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України, і у обох провадженнях у постановах про групу прокурорів визначено прізвища прокурорів, які уповноважені здійснювати керівництво.
При цьому, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що хоч постанова про призначення групи прокурорів від 08.07.2020 у кримінальному провадженні № 12020070110000260 і не містить одного з реквізитів, а саме підпису уповноваженої особи, вона була приєднана до матеріалів провадження та відкрита стороні захисту.
Разом із тим, слушними є і доводи апеляційної скарги про те, що у витягах з ЄРДР зазначені прізвища прокурорів, котрі уповноважені здійснювати процесуальне керівництво, у тому числі прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Тому, апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд у порушення вимог ст. 94 КПК України надав неправильну оцінку доказам, покладеним судом першої інстанції в основу виправдувального вироку, визнавши їх недопустимими.
Поряд із цим, такими, що знайшли своє підтвердження, є і доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 23, 358 КПК України не досліджувалися докази, які містяться у матеріалах кримінального провадження, й які були надані прокурором у підтвердження пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, що обвинувачений під час досудового розслідування визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України, та щиро розкаявся.
Також заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що посилання місцевого суду на постанову палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 22.02.2021 є недоцільним, адже, згідно зі ст. 45 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», обов'язковою для виконання є рішення Великої палати Верховного Суду України.
Крім того, апеляційний суд погоджується і з доводами апеляційної скарги про те, що під час судового розгляду визнано недопустимими доказами, у тому числі, ухвалу Міжгірського районного суду від 06.10.2020 у справі № 302/776/20, якою щодо неповнолітнього ОСОБА_8 застосовано примусові заходи виховного характеру тривалістю 1 рік за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та копію звукозапису судових засідань у кримінальному провадженні, через відсутність підписаної постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, однак поза увагою суду залишилось те, що вказані докази подавалися безпосередньо у судовому засіданні, а повноваження прокурора ОСОБА_5 брати участь у судовому засіданні підтверджуються постановою заступника керівника Хустської окружної прокуратури ОСОБА_11 від 19.04.2021 про призначення його прокурором у вказаному кримінальному провадженні, яка належним чином винесена та підписана керівником відповідної прокуратури.
Указане вище також свідчить про неповноту при дослідженні пред'явлених стороною обвинувачення доказів, невідповідність викладених у вироку висновків фактичним обставинам кримінального провадження та про невмотивованість висновків суду, викладених у виправдувальному вироку.
З огляду на наведене вище, висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_7 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 304 КК України, за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, визнається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вказаних вище приписах кримінального процесуального закону.
Встановлені апеляційним судом та наведені вище обставини свідчать про те, що судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке колегія суддів апеляційного суду, з огляду на вищевказані порушення вимог КПК України, не може виправити, використовуючи свої повноваження.
У зв'язку з наведеним, указані вище порушення вимог КПК України, які допустив суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , відповідно ст. ст. 412, 415 КПК України, колегія суддів вважає істотними, такими, що тягнуть скасування судового рішення із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі. При цьому, беруться до уваги положення ст. 404 КПК України у частині перевірки апеляційним судом судового рішення в межах доводів апеляційної скарги.
Тому, апеляційна скарга сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути вказані вище недоліки, повно, всебічно та об'єктивно розглянути матеріали кримінального провадження, дати належну оцінку пред'явленим сторонами обвинувачення та захисту доказам у їх сукупності і прийняти рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законів.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав прокурор ОСОБА_5 , задовольнити.
Вирок Воловецького районного суду Закарпатської області від 09 лютого 2022 року, яким ОСОБА_7 , виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 304 КК України, - скасувати, призначивши новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді: