Справа №751/9723/21
Провадження №2/751/206/22
Іменем України
05 вересня 2022 року місто Чернігів
Новозводський районний суд м.Чернігова у складі:
головуючої судді Карапути О.О.,
при секретарі Ригаль В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» про стягнення матеріальної шкоди -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГЛОБАЛ ГАРАНТ», в якому просить стягнути з ПАТ «СК «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» на його користь матеріальну шкоду в розмірі 40066,14 грн, витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження в розмірі 3500,00 грн та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.10.2021 року в м. Чернігові по вул. І. Мазепи, 59, сталася ДТП за участю автомобіля «Фольцваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_2 . під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Форд Мондео», д.н.з. НОМЕР_3 , пiд керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП автомобіль «Форд Мондео», д.н.з. НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження у вигляді пошкодження передньоi частини автомобіля. Власником автомобіля «Форд Мондео», д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_1 . Новозаводський районний суд м. Чернігова постановою від 18.11.2021 року визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнув до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124 КУпАП. Автомобіль «Фольцваген Пасат», державний номерний знак НОМЕР_1 , був застрахований в ПрАТ «Страхова Компанія «Глобал Гарант» по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За умовами полісу ліміт відповідальності ПрАТ «Страхова Компанія «Глобал Гарант» за шкоду завдану майну потерпілого становить 130000,00 грн, з безумовною франшизою 0,00 грн. Після ДТП позивачем було повідомлено відповідача про настання події, однак представником ПрАТ «Страхова Компанія «Глобал Гарант» не було оглянуто автомобіль. Позивач звернувся до експерта автотоварознавця із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження, в результаті якого було визначено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля становить 40 066,14 грн. Посилаючись на ст.1187, ст.1188 ЦК України, ст.ст.22.1, 29, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач вважає, що ПрАТ «Страхова Компанія «Глобал Гарант» повинно здійснити оплату страхового відшкодування в розмірі 40 066,14 грн, що не перевищує встановлений договором страхування ліміт, та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 3500,00 грн.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 10.01.2022 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, останній подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, зазначив, що сторона позивача позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у відсутність відповідача за наявними доказами у справі. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з наступного.
01.10.2021 о 16 год 35 хв, ОСОБА_2 у м. Чернігові по вул. І.Мазепи, 59, керував автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_5 , та виїжджаючи на дорогу з прилеглої території в бік вул. Ціолковського, не надав переваги в русі автомобілю «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по ній зі сторони вул. Ціолковського, внаслідок чого трапилось зіткнення, який в свою чергу продовжив рух і скоїв зіткнення з автомобілем «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який здійснив зупинку на зустрічній смузі для руху, щоб здійснити поворот ліворуч та пропускав зустрічні транспортні засоби. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, потерпілих не має. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.2 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2021 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.6).
Власником автомобіля «Форд Мондео», д.н.з. НОМЕР_3 є ОСОБА_1 (а.с.8).
Відповідно до Полісу №АР5325502 автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , був застрахований на момент ДТП в ПрАТ «Страхова Компанія «Глобал Гарант» (а.с.7).
Відповідно до Звіту про оцінку № 227/21 авто товарознавчого дослідження транспортного засобу від 12.10.2021, вартість ремонту легкового автомобіля «Форд Мондео», д.н.з. НОМЕР_3 , з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, складає 40 066,14 грн (а.с.9-20).
Вартість автотоварознавчого дослідження склала 3500 грн (а.с.21).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скориставя процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, тому за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регульвання у сфері ринків фінансових послуг, № 538 від 09.04.2019, установлено розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130000,0 грн. на одного потерпілого.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Виходячи зі змісту ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до вимог п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування дами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (далі - Постанова ВССУ), цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об'єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).
При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідач до суду не надав жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Такий правовий висновок викладений Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).
Відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво визначається як забезпечення реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Витрати на професійну правничу допомогу є різновидом судових витрат, які підлягають відшкодуванню.
Кожна сторона по справі з першою заявою по суті спору має подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. В разі не подання такого розрахунку, суд може відмовити у відшкодуванні.
Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.
Тобто, в разі відстрочення або розстрочення оплати послуг за договором про надання правничої допомоги, майбутні витрати на правничу допомогу також підлягають відшкодуванню, незважаючи на те, що вони не були фактично сплачені на момент постановлення рішення у справі.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу необхідно до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати детальний розрахунок наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За клопотанням іншої сторони, розмір витрат на правничу допомогу може бути зменшений, але обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 16, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 40066 (сорок тисяч шістдесят шість) грн 14 коп та витрати понесені на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн 00 коп .
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГЛОБАЛ ГАРАНТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп. та витрати понесені на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 05.09.2022.
Суддя О. О. Карапута