Справа №:755/8988/21
Провадження №: 2/755/4742/21
"30" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Булгакової Є.І.,
представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
31.05.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 12.07.2021 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 22.10.2021 року закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.
У судовому засіданні на вирішення учасників справи судом поставлене питання про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з другою поспіль неявкою позивача в судове засідання та ураховуючи, що від позивача не надходило заяви про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні при вирішенні питання про залишення позову без розгляду покладається на розсуд суду та зазначає, що попередньо ним було подано до суду заяву з процесуальних питань згідно якої сторона відповідача просить критично ставитись до заяв/клопотань позивачки у разі їх подання, розглянути справу по суті та відмовити у задоволенні позову. Представник вказує, що між сторонами не ведуться і відповідач не має наміру вести будь-які переговори з позивачем щодо укладення мирової угоди. Позов є штучним і позивачка зловживає своїми процесуальними правами систематично подаючи клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, вислухавши думку представника відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Тобто закон не вимагає встановлення судом причин повторної неявки позивача до судового засідання для вирішення питання про залишення позову без розгляду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
При цьому чинне процесуальне законодавство пов'язує поважність причин неявки лише з першою неявкою в судове засідання, а при повторній неявці позов залишається без розгляду не залежно від обставин.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Отже, відповідно до положень ст. 2 ЦПК України одним з завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд справи, а строки розгляду справи передбачені ст. 210 ЦПК України, натомість справа за позовом ОСОБА_2 перебуває в провадженні суду з травня 2021 року.
Згідно статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Статтею 257 ЦПК України передбачено, що поважна чи неповажна причина повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання значення не має, оскільки положення закону направлене на дотримання розумного строку розгляду справи і недопущення зловживання процесуальними правами як самих таких учасників процесу, так і правами інших осіб. Вказана позиція кореспондується з висновком ВССУ у справі №6-24063/ск15.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання призначене на 21.07.2022 року позивачка не з'явилась подавши клопотання про відкладення розгляду справи для можливості залучення іншого адвоката або врегулювання спору.
Наступне судове засідання у справі було призначене на 30.08.2022 року, тобто більш ніж через місяць, що на переконання суду цілком надає позивачу можливість визначитись із пошуком нового представника чи вчинити реальні дії спрямовані на врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку SMS, про дату та час розгляду справи на 30.08.2022 року о 12 год. 30 хв., позивачка була повідомлена шляхом доставлення смс-повідомлення на вказаний самим позивачем у своїй позовній заяві (та інших заявах по суті справи і з процесуальних питань) номер її мобільного телефону - НОМЕР_1 .
Також суд зазначає, що вказаний номер мобільного телефону використовувався позивачем впродовж розгляду справи, адже як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання призначене на 24.01.2022 року позивачка також викликалась смс-повідомленням, яке згідно довідки про доставку SMS було доставлене позивачці 03.12.2021 року і остання з'явилась в судове засідання 24.01.2022 року.
Частиною 13 ст. 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ураховуючи, що номер мобільного телефону позивача міститься у письмових заявах сторони позивача по суті справи та з процесуальних питань, і цей номер мобільного телефону використовувався позивачем впродовж судового розгляду справи, повідомлення позивача про розгляд справи на 30.08.2022 року є належним.
Крім того, приймаючи рішення про визнання належним повідомлення позивача про час та дату судового розгляду на 30.08.2022 року суд за аналогією приймає до уваги правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №761/14537/15-ц, у якій йшлося про те, що апеляційний суд виконав обов'язок стосовно повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, оскільки направив її на електронну адресу повідомлену позивачем, яку останній використовував під час розгляду справи, що є належним повідомленням.
Отже, сторона позивача вдруге поспіль не з'явилась в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і завчасно, адже смс-повідомлення про дату та час розгляду справи на 30.08.2022 року було доставлене позивачу 21.07.2022 року. Заяв про розгляд справи без участі позивача від сторони позивача до суду не надходило.
Стосовно другого судового засідання сторона позивача не з'явившись у судове засідання взагалі не повідомила суду і будь-які причини своєї неявки.
Поряд із цим, суд повторно звертає увагу, що аналіз норм ст.ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Тож у разі повторної неявки, суд має залишати позовну заяву без розгляду, адже вказані положення цивільного процесуального закону покликані дисциплінути позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.
Приймаючи рішення про залишення позову без розгляду суд враховує тривалий час перебування справи в провадженні суду першої інстанції, а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мав право бути присутнім в судовому засіданні особисто, укласти договір з іншим представником, звернутись до суду із клопотанням про проведення судового засідання в режимі відео-конференції або подати суду заяву про розгляд справи без його участі, тим більше ураховуючи, що судом вже заслухані вступні слова учасників справи, у тому числі безпосередньо самої позивачки, проте таким правом остання не скористалась.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень цивільно-процесуального закону на суд покладається обов'язок забезпечення усім учасникам процесу рівних можливостей для реалізації наданих їм прав. В той же час суд не може змусити таку сторону використовувати надані їй права та можливості.
Установивши всю сукупність передбачених законом обставин, ураховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись 2, 13, 43, 44, 128, 210, 223, 257, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 02.09.2022 року.
Суддя -