Справа №:755/5995/22
Провадження №: 4-с/755/88/22
"31" серпня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Булгакової Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Публічне акціонерне товариство «БТА Банк», -
18.07.2022 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просить: визнати незаконною бездіяльність суб'єкта оскарження, яка полягає у не направленні відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначає про зняття арешту з майна (коштів) до органу, установи, посадовій особі, яким раніше була надіслана постанова про накладення арешту на майно (кошти) скаржниці для її виконання, а також у не вчиненні необхідних дій щодо реєстрації припинення обтяження майна скаржника після закінчення виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешт на все належне їй майно; зобов'язати суб'єкта оскарження вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна скаржниці у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Вимоги скарги мотивовано тим, що 13.06.2022 р. представником скаржника було подано до суб'єкта оскарження заяву про зняття арешту, яка отримана ВДВС та розглянута. У поданій заяві йшлося про те, що на підставі виконавчого листа №755/22420/13 виданого 15.01.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення зі скаржниці на користь ПАТ «БТА Банк» боргу в сумі 116727,74 грн., 25.03.2014 року державним виконавцем ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції у виконавчому провадженні 41586470 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить скаржниці та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке їй належить, а листом №16879 від 17.02.2022 року суб'єкт оскарження повідомив про те, що згідно витягу з АСВП відносно виконавчих дій по провадженню №41586470 дане виконавче провадження закінчене 31.03.2014 р. та направлене за належністю до іншого відділу ВДВС і підставою для прийняття такого рішення було те, що майно належне боржникові на праві приватної власності, на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Державним виконавцем встановлено що боржник працює в дошкільному навчальному закладі (яслах-садку) №528 Деснянського району міста Києва на посаді вихователя з 07.12.2011 року. Та на даний час матеріали справи знищені за терміном давності. Також згідно відповіді №5995-Н від 23.02.2022 р. начальника Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) 05.05.2014 року до Деснянського ВДВС на виконання надійшов виконавчий №755/22420/13 виданий 15.01.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БТА Банк» боргу в сумі 116727,74 грн., а 06.05.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Повторно даний виконавчий документ надійшов на виконання до відділу 01.10.2014 р. і 03.10.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Також даним листом повідомлено що надати більш детальну інформацію неможливо оскільки термін зберігання виконавчих проваджень сплив та зазначено, що відкриті виконавчі провадження за якими боржником є ОСОБА_1 станом на 23.02.2022 року у Деснянському ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) на виконанні не перебувають. Оскільки виконавче провадження було знищено, проте арешт з майна державним виконавцем не знято, означене перешкоджає ОСОБА_1 вільно розпоряджатись належним їй нерухомим майном, тому скаржниця просить зняти такий арешт. 07.07.2022 року отримано відповідь №41619 від 07.07.2022 р. на вищевказану заяву, у якій представник суб'єкта оскарження повідомив, що виконавче провадження №41586470 закінчене 31.03.2014 р. та направлене за належністю до іншого відділу ДВС, а саме, до Деснянського відділу. Та на даний час виконавче провадження №41586470 знищене за терміном його зберігання і станом на 07.07.2022 р. у відділі відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Отже, виконавче провадження знищене у зв'язку закінченням терміну зберігання, однак уповноважена особа суб'єкта оскарження в супереч установленому порядку, при прийнятті рішення про закінчення виконавчого провадження не направила до державного реєстратора копію постанови про зняття арешту з майна скаржника, що створює перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні власним майном, і тим самим проявлено бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо не зняття арешту з майна боржника упродовж більше 8 років з моменту його накладення. Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, не що передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження». Згідно з п. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Частинами l, 2 ст. 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Відповідно до ч. 3-4 ст. 56 Закону арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови. При цьому, з листа №41619 від 07.07.2022 р. суб'єкта оскарження вбачається, що на даний час виконавче провадження №41586470 знищене за терміном його зберігання. Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним. Відповідно до положень пунктів 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою. Пунктами l, 2 ст. 40 Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. З наведених норм законодавства слідує, що знищенню підлягають тільки завершені виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчились, а тому, з урахуванням листа №41619 від 07.07.2022 р. суб'єкта оскарження виконавче провадження щодо ОСОБА_1 є завершеним, що мало стати підставою для зняття накладеного на майно скаржниці арешту, та виконання суб'єктом владних повноважень дій, що передбачені ст. 40 Закону.
Ухвалою суду від 18.07.2022 року скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано скаржнику термін для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 22.07.2022 року відкрите провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
До початку проведення судового засідання представник скаржника звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі скаржника та його представника. Доводи викладені у скарзі та вимоги скарги представник підтримує.
Представники суб'єкта оскарження та стягувача в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вивчивши матеріли справи, дослідивши наявні у справі письмові докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, всебічно та об'єктивно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця ОДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 22.01.2014 року було відкрите ВП №41586470 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БТА Банк» заборгованості в сумі 116727,74 грн. на підставі виконавчого листа №755/22420 виданого 15.01.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва.
Постановою державного виконавця ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 25.03.2014 року у межах ВП №41586470 накладний арешт на все майно боржниці ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення у розмірі 116727,00 грн.
За змістом наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.02.2022 року, у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» міститься запис від 10.04.2014 року про державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25.03.2014 року ВДВС Бориспільського МРУЮ у ВП №41586470.
Згідно наявного в матеріалах справи витягу з АСВП відносно виконавчих дій по провадженню №41586470 від 17.02.2022 року:
- 22.01.2014 року відкрите виконавче провадження;
- 25.03.2014 року накладено арешт на майно для забезпечення реального виконання рішення;
- 31.03.2014 року ВП закінчене на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 (направлення ВД за належністю до іншого відділу ДВС). Майно, належне боржникові на праві приватної власності, на яке можливо звернути стягнення відсутнє. Державним виконавцем встановлено, що боржник на даний момент працює в Дошкільному навчальному закладі (яслах-садку) №528 Деснянського району м. Києва на посаді вихователя з 07.12.2011 року. Стягнення за виконавчим документом не проводилося.
Відповідно до листа Деснянського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) від 23.02.2022 року №5995-Н, при перевірці АСВП встановлено, що 23.04.2014 року до відділу на виконання надійшов виконавчий лист №755/22420/13 від 15.01.2014 виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БТА Банк» заборгованості в розмірі 862,20 грн. 25.04.2014 року державним виконавцем керуючись п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція) винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП №43080353). 05.05.2014 року до відділу на виконання надійшов виконавчий лист №755/22420/13 від 15.01.2014 виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «БТА Банк» заборгованості в розмірі 116727,74 грн. 06.05.2014 року державним виконавцем керуючись п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція) винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП №43177620). Повторно даний виконавчий документ надійшов до відділу 01.10.2014 року. 03.10.2014 року державним виконавцем керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (стара редакція) винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП №44916438). Надати більш детальну інформацію, в тому числі копії матеріалів ВП, немає можливості, так як відповідно до розділу 11 Наказу МЮУ №1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки, окрім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить 1 рік. Також повідомлено, що відкриті виконавчі провадження за якими боржником є ОСОБА_1 станом на 23.02.2022 року у Відділі на виконанні не перебувають.
Суб'єкт оскарження своїм листом від 07.07.2022 року №41619 повідомив представника боржника про те, що згідно перевірки виконавчих проваджень (спецпідрозділ) на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №41586470 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, але більш детальної інформації надати неможливо, оскільки дане виконавче провадження було передане до іншого відділу ДВС (державним виконавцем було передано ВД за належністю до Деснянського відділу, 31.03.2014). Відповідно до п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах держаної виконавчої служби, затвердженого наказом МЮУ №2274/5 від 25.12.2008 строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень становить 3 роки. ВП №41586470 знищено за строком його зберігання, у зв'язку з цим надати копії постанов, а також здійснити будь-які дії по виконавчому провадженню, в тому числі і зняття арешту, не є можливим. Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Станом на 07.07.2022 року у відділу відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Так само частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до положень ст.ст. 448-451 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Скаржник вважає неправомірною бездіяльність суб'єкта оскарження, яка полягає у не скасуванні арешту накладеного на майно боржника під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Поряд із цим, із матеріалів скарги вбачається, що постанова про закінчення виконавчого провадження суб'єктом оскарження була прийняття у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС та керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону від 1999 року.
Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону від 1999 року, було передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції закону від 1999 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.
Отже, за змістом вказаних норм закону (в редакції, що був чинним на час винесення державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ постанови про закінчення виконавчого провадження), арешт з майно боржника не знімається у випадку закінчення виконавчого провадження в зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, а також державний виконавець не мав обов'язку надсилати постанову про закінчення виконавчого провадження будь-кому окрім сторін виконавчого провадження.
Поряд із цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, судом встановлено, що державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та у встановлений законом спосіб при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження.
Поряд із цим, за встановлених судом обставин знищення матеріалів виконавчих проваджень за терміном зберігання, відсутності на примусовому виконанні виконавчого листа №755/22420 виданого 15.01.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва та з огляду на строки останнього звернення стягувача до виконавчої служби із виконавчим документом у 2014 році, вбачається порушення прав боржника, як власника майна, на користування та розпорядження таким майном у зв'язку з існуючим обтяженням майна у вигляді арешту, за рахунок якого в зв'язку із наведеними обставинами не може бути забезпечене реальне виконання рішення суду за відсутності виконавчого провадження.
Установивши порушення прав скаржника, як власника майна, суд має відновити такі права керуючись положеннями ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає право суду зняти арешт з майна у всіх інших випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» - задовольнити частково.
Зняти арешт з майна ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що накладений постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 25.03.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні №41586470 (номер запису про обтяження 5310451 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації обтяження 10.04.2014).
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 31.08.2022 року.
Суддя -