Справа № 366/868/22
Провадження № 1-кп/366/141/22
01 вересня 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі: ОСОБА_2 , за участю учасників провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , представника служби у справах дітей та сім'ї - ОСОБА_7 , представник ювенальної превенції - ОСОБА_8 , педагога - ОСОБА_9 , захисників - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , представника потерпілого - ОСОБА_12 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022111150000305 від 09 квітня 2022 року, які надійшли від Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури по обвинуваченню
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Іванківського районного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 12022111150000305 від 09 квітня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України.
01 вересня 2022 року до суду від прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано тим, що на даний час строки запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчуються, проте продовжують існувати ризики передбаченні ст. 177 КПК України, які свідчать про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитувалися, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити, оскільки ризики передбаченні ст. 177 КПК України не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, обіцяв з'являтися в суд.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_11 заперечував проти заявленого клопотання, оскільки зазначені в клопотанні підстави є формальними (може впливати на свідків, даних про те, що був якийсь вплив на свідків - безпідставні), але звинувачувати у вчиненні злочину в майбутньому - формальні підстави.
Потерпілий ОСОБА_12 підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 16.09.2022 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.09.2022 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою;до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування,коли деякі ризики вже можуть зникнути (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".
Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , відсутність соціальних зв'язків у місці його проживання, а саме те, що він не одружений, не працевлаштований, крім того, його вік та стан здоров'я, даних про тяжкі хвороби, інвалідності.
Крім того на території України введено воєнний стан, а тому на даній стадії кримінального провадження не відпали ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати суду про його можливе уникнення від явки до суду шляхом зміни свого місця проживання, з метою уникнення від відповідальності.
Судове слідство по даному кримінальному провадженню триває, не всі свідки допитані безпосередньо судом, а тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали, в цьому аспекті, на переконання суду, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 може піддатися сторонньому негативному впливу та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що приводить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, на даній стадії судового розгляду не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, а тому суд дійшов до висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Керуючись статтею 29 Конституції України, частиною 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 днів, а саме до «31 жовтня 2022 року включно».
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 01 вересня 2022 року
Суддя: ОСОБА_1