П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19320/21
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-
В жовтні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 :
- у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- у порядок: шляхом відключення вищевказаних будівель від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки №385 від 19.07.2021 року до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті перевірки №385 від 19.07.2021 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення планової перевірки об'єкта відповідача встановлено порушення, які зафіксовані в акті №385 від 19.07.2021 року. При цьому зазначено, що порушення за номерами 1-9, 11-16 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Подальша експлуатація будівель бази відпочинку «Іверія» з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, а не усунення виявлених перевіркою порушень прямо дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки експлуатації об'єкту безпеки людей у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації тощо.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 13-19.07.2021 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №359 від 11.12.2020 року на підставі посвідчення на проведення планової перевірки №359 від 06.07.2021 року, провідним інспектором ВЗНС Білгород-Дністровського РУ Головного управління ДСНС України в Одеській області капітаном служби цивільного захисту Баєвським О.О., у присутності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , здійснено планову перевірку бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт №385 від 19.07.2021 року.
Актом №385 встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за №252/26697 та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме:
1. Наявна система пожежної сигналізації знаходиться в несправному стані, не проводиться технічне обслуговування та не виведена на пульт центрального спостереження.
2. Не всі будівлі обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Iнженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту».
3. Приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки згідно ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
4. Приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників» затверджених наказом MBC №25 від 15.01.2018 року.
5. Не наданий акт замірів опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.
6. Під електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати що знаходяться на горючих основах не підкладено шар суцільного негорючого матеріалу що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м..
7. Лінії живлення не до кожного побутового кондиціонера, забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії.
8. Не встановлений на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим, який включає:
- порядок утримання шляхів евакуації;
- визначення спеціальних місць для куріння;
- порядок застосування відкритого вогню;
- порядок використання побутових нагрівальних приладів;
- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;
- правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
- порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядiв електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
- порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.
9. Не ознайомлюються адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис) усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей.
10. На вогнегасниках не проставлені облікові номери за прийнятою на об'єктi системою нумерації.
11. Відсутні для кожного приміщення об'єкта ї про заходи пожежної безпеки.
12. Не заведений журнал обліку вогнегасників згідно вимог «Правил експлуатації та типових норм вогнегасників» затверджених наказом МВС №25 від 15.01.2018 року.
13. Не наданий журнал проходження працівниками інструктажів з пожежної безпеки.
14. Пожежний щит на території бази відпочинку не забезпечений комплектом засобів пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт..
15. Не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
16. Посадові особи та працівники пройшли навчання, пpoтипoжeжний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної i безпеки.
Будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт №385 від 19.07.2021 року, який вручено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , не надходило.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодного доказу щодо відсутності або усунення ним у добровільному порядку порушень, зазначених в Акті №385 від 19.07.2021 року. При такому становищі існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров'ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України №877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Згідно абзацу 1 ч.5 ст.4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частиною 7 ст.7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Відповідно до ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Пунктом 12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ №1052 від 16.12.2016 року, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
З наведених вище підстав колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо відсутності у позивача повноважень на звернення до суду з таким позовом.
При цьому, колегія суддів вважає, що в залежності від характеру виявлених порушень, позивач має право визначати конкретні способи застосування заходів реагування задля повного або часткового зупинення роботи підприємств, одним з яких може бути відключення певних будівель та приміщень від джерел електропостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою позивача було проведено планову перевірку дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Судова колегія погоджується з твердженнями контролюючого органу, що виявленні під час перевірки порушення впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів усунення виявлених порушень, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що при такому становищі існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров'ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Отже, саме людина, її життя і здоров'я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров'я умовами праці.
Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей.
Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами.
За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові №826/12258/18 від 18.09.2018 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров'ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, фактично не були усунуті відповідачем.
При цьому, колегія суддів зазначає, що дотримання протипожежних вимог є обов'язком особи, яка здійснює експлуатацію відповідного об'єкта.
В апеляційній скарзі та під час апеляційного перегляду відповідач не спростував той факт, що на час звернення позивача до суд з даним позовом та на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, вже не існувало тих відображених в акті №385 від 19.07.2021 року порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель шляхом відключення таких будівель від джерел електропостачання, обмеження до них доступу за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в актів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті №385 від 19.07.2021 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.