П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
01 вересня 2022 р.м. ОдесаСправа № 947/6670/22
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Єщенко О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2022 року по справі №947/6670/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2022 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .
На зазначене рішення суду Державна служба України з безпеки на транспорті 19.07.2022 року через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
Вивчивши апеляційну скаргу, суддя вважає, що скарга має бути залишена без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте апеляційна скарга вказаним вимогам не відповідає, оскільки до скарги не додано документ про оплату судового збору.
Слід зазначити, що згідно із п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, предметом спору у цій справі є протиправність накладення адміністративного стягнення згідно постанови Серії ВМ №00004919 від 28.12.2021 року.
Апеляційний суд враховує, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 13 грудня 2016 року по справі №21-1410а16, відповідно до положень ст. 287 КУпАП у поєднанні із ч. 4 ст. 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.
За системного та нормативного підходу до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Верховний Суд України вказав на те, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2-4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору, а тому на цій підставі не повинен сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
Однаковою мірою це правило стосується і відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, постановою від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку Верховного Суду України, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Великою Палатою Верховного Суду вказано, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з цим, за правилами ч. 3 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VІ при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Стаття 4 вказаного Закону доповнена частиною 3 згідно із підпунктом "б" підпункту 17 параграфу 1 Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, зокрема, визначено, що підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 параграфу 1 розділу Розділу 4 вводяться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (електронний кабінет).
Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування підсистем (модуля) ЄСІТС, у тому числі «Електронний кабінет», надруковане у газеті «Голос України» №168 (7668) від 4 вересня 2021 року.
Таким чином, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, з 04.10.2021 року при поданні до адміністративного суду, зокрема, апеляційної скарги на рішення суду в електронній формі ставка судового збору встановлюється, виходячи з положень п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI та із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 до відповідного розміру ставки судового збору.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-УІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 грн.
За подання позовної заяви ставка судового збору становить 496,2 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вимог п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-УІ становить 595,44 грн. (150% від 496,2 грн.)*0,8)).
Апеляційний суд враховує, що статтею 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Державна служба України з безпеки на транспорті не звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт має додержуватись правил, встановлених п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-УІ.
В апеляційній скарзі, з посиланням на відсутність фінансових ресурсів, апелянтом ставиться питання про відстрочення оплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказані положення адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.
Разом з цим, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI передбачено умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення адміністративного процесуального законодавства та законодавства про судовий збір свідчать про те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Заявляючи клопотання про відстрочення оплати судового збору та посилаючись на неможливість привести апеляційну скаргу у відповідність до норм КАС України, апелянтом не підтверджуються належними і допустимими доказами обставини щодо відсутності у державного органу фінансових ресурсів і можливості провести оплату судового збору.
У тому числі, слід враховувати, що апелянт не входить до кола осіб, на яких поширюються правила ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI в частині відстрочення оплати судового збору.
Отже, підстави для задоволення клопотання та застосування судом приписів ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України «Про судовий збір» та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 595,44 грн. на рахунок П'ятого апеляційного адміністративного суду №UA678999980313101206081015758; отримувач коштів: ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"; відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди).
Керуючись ст.ст. 133, 169, 298 КАС України,-
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення оплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без руху.
Для усунення недоліків апеляційної скарги надати Державній службі України з безпеки на транспорті десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Державній службі України з безпеки на транспорті, що не усунення недоліків апеляційної скарги є підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Єщенко О.В.