про відмову у відкритті касаційного провадження
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 400/565/21
адміністративне провадження № К/990/16815/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року (колегія у складі суддів Крусяна А.В., Єщенка О.В., Яковлєва О.В.)
у справі № 400/565/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
02.02.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФ України в Миколаївській області; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в обчисленні його пенсії державного службовця з урахуванням складових заробітної плати для призначення пенсії, що відображені у довідках Головного управління статистики у Миколаївській області від 24.12.2020 № 17-17т.2/3-39-20/40-20 та № 17-17т.2/3-39-20/41-20 на дату його звільнення з посади державної служби;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Миколаївській області здійснити обчислення та виплату йому пенсії державного службовця з урахуванням складових заробітної плати для призначення пенсії, що відображені у довідках Головного управління статистики у Миколаївській області від 24.12.2020 № 17-17т.2/3-39-20/40-20 та № 17-17т.2/3-39-20/41-20, починаючи з 01.01.2020 до дня винесення судового рішення, з урахуванням виплачених сум.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 30.06.2021 (суддя Мельник О.М.) задовольнив позов.
Відповідач оскаржив зазначене рішення суду в апеляційному порядку.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.05.2022 скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2021, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
28.06.2022 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 04.07.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судом та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022 та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2021.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку щодо застосування Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622), у подібних правовідносинах. Уважає, що станом на 01.05.2016 відповідав усім критеріям, передбаченим ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ), для одержання пенсії державного службовця за цим Законом у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Верховний Суд ухвалою від 25.07.2022 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 3 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16.08.2022 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження. Заява обґрунтована тим, що 08.06.2022 отримав оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та подав касаційну скаргу протягом 30 днів. До касаційної скарги долучено супровідний лист П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 про направлення копії постанови від 10.05.2022.
Зважаючи на документальне підтвердження дати отримання копії судового рішення, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2022.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У цій справі оскаржуються бездіяльність Пенсійного фонду щодо нездійснення перерахунку пенсії.
Миколаївський окружний адміністративний суд в ухвалі від 08.02.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд зауважує, що оцінка «винятковості» справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
ОСОБА_1 обґрунтовує виняткове значення для нього цієї справи тим, що оскаржуваним рішенням відповідача порушується його право на отримання пенсії у іншому розмірі, що є загальним формулюванням та не вирізняє цю справі з-поміж інших справ цієї категорії спорів.
Крім того, скаржник не вказує, у чому саме полягає неоднакове застосування судами різних інстанцій Порядку № 622 та не формулює правове питання, щодо якого Суду необхідно сформулювати новий висновок як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин.
Тому рішення суду касаційної інстанції за наслідками розгляду такої скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, Суд не вбачає у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 у справі № 607/9429/17 викладав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який зводиться до того, що «<…> обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж».
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що ОСОБА_1 до 01.05.2016 не досяг віку, необхідного для отримання пенсії відповідно до Закону № 3723-XII. 15.12.2016 йому було призначено пенсію за віком згідно із Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», що не дає підстав для обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 % заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 607/9429/17, підстав відступу від якої у цій справі немає.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року у справі № 400/565/21.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко