про відмову у відкритті касаційного провадження
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 120/11743/21-а
адміністративне провадження № К/990/16111/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Тацій Л.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (суддя Свентух В.М.) та
постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року (колегія у складі суддів Шидловського В.Б., Курка О.П., Боровицького О.А)
у справі № 120/11743/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовною заявою до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - Агрономічна сільська рада; відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 8 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 18.03.2021 № 289 про відмову у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 28.12.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022, відмовив у задоволенні позову.
23.06.2022 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 28.06.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 120/3257/19-а, від 08.12.2021 у справі № 127/12068/17, від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 24.04.2018 у справі № 814/1961/17, від 18.04.2018 у справі № 522/17384/16-а, від 21.10.2019 у справі № 317/3590/18, від 02.03.2020 у справі № 820/2307/17. Отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою є одним з етапів отримання земельної ділянки у власності та не означає позитивного рішення про надання такої ділянки у власність. Агрономічна сільська рада відмовила у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою з тієї підстави, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17 заборонено відповідачу розпоряджатися земельними ділянками сільської ради, що не відповідає підставам, передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України, для відмови у наданні відповідного дозволу; у зазначеній ухвалі відсутнє викопіювання із позначення відповідної території села Агрономічного накладена заборона. Суди не встановили, чи дійсно бажана нею земельна ділянка розташована у масиві земель площею 474,6753 га, щодо якої існували обмеження; не дослідили ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17 щодо накладення арешту. Суди констатують, що землі площею 474,6753 га передані Вінницькому національному аграрному університету; не залучають останнього до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача; не досліджували питання юрисдикції цього спору.
Верховний Суд ухвалою від 18.07.2022 визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження у зв'язку із непідтвердженням ОСОБА_1 наявності таких обставин відповідними та належними засобами доказування; залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2, 3 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
08.08.2022 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн.
Клопотання про поновлення строку обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримала 02.06.2022, на підтвердження чого надала копію заяви про видачу копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022 з відміткою суду.
Зважаючи на документальне підтвердження дати отримання копії судового рішення, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Перелік таких справ міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України.
Водночас, у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є будь-які інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі оскаржується відмова органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва.
Такий спір не відноситься до справ, визначених у ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Вінницький окружний адміністративний суд в ухвалі від 11.10.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте ОСОБА_1 не визначає у касаційній скарзі проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин; не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики; не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України чи інших норм матеріального та / чи процесуального права.
Таким чином, Суд не вбачає у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 240/6035/18 сформулював висновок щодо застосування норм Земельного кодексу України, який зводиться до того, що:
«<…> Невідповідність розташування зазначеної у клопотанні земельної ділянки відповідно до ст.118 ЗК України полягає в тому, що земельна ділянка не є вільною на момент розгляду заяви, оскільки на таку земельну ділянку фактично накладено арешт.
<…> до моменту зняття арешту з відповідних земельних ділянок, навіть після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивач буде позбавлений можливості безпосередньо отримати у власність цю земельну ділянку, тобто очікування та затрати позивача будуть невиправданими <…>.
<…> Головному управлінню Держгеокадастру <…> заборонено приймати будь-які рішення, тим самим відповідач <Головне управління Держгеокадастру> буде позбавлений можливості затвердити розроблену документацію в порядку ст. 186-1 ЗК України до моменту зняття арешту у встановленому законом порядку.».
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2021 відповідно до такої правової позиції, дійшов висновку, що відмова Агрономічної сільської ради у наданні позивачці дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки є законною, оскільки бажана ОСОБА_1 земельна ділянка входить до складу земель, щодо яких Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17 вжив заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення 42 сесії 6 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.08.2015 "Про затвердження генерального плану с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області" та заборони сільській раді приймати рішення й вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам.
Суд касаційної інстанції, з огляду на ст. 341 КАС України, не має права переоцінювати встановлені у судових рішеннях попередніх інстанцій обставини стосовно поширення заборони сільській раді приймати рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки у власність позивачки, та вирішувати питання доведеності таких обставин.
Між тим, ОСОБА_1 не обґрунтовує необхідність відступу від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 240/6035/18; покликається на постанови Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 120/3257/19-а, від 08.12.2021 у справі № 127/12068/17, в яких Суд передавав справи на новий розгляд для з'ясування обставин та, відповідно, не формулював висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Також скаржниця покликається на висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 24.04.2018 у справі № 814/1961/17, від 18.04.2018 у справі № 522/17384/16-а, від 21.10.2019 у справі № 317/3590/18, від 02.03.2020 у справі № 820/2307/17, щодо різних питань застосування норм права, нерелевантних для цієї справи.
Також суди попередніх інстанцій не встановлювали обставин, на які покликається ОСОБА_1 , щодо належності земельної ділянки Вінницькому національному аграрному університету, цитували резолютивну частину ухвали Вінницького окружного адміністративного суду 03.04.2018 у справі № 128/2833/17. Тому, підстав вирішувати питання юрисдикції спору немає.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 120/11743/21-а.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя Л.В. Тацій