29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №300/1390/19
адміністративне провадження № К/9901/1305/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 (суддя Главач І.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 (колегія у складі суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В.)
у справі № 300/1390/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача при нарахуванні його пенсійного забезпечення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, без врахування вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ);
- зобов'язати відповідача здійснити з 15.01.2018 перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75% заробітку.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, позов задоволено.
3. 09.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується дублікатом посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.05.2019.
6. 15.01.2018 позивач звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
7. 29.01.2018 Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №1459/03К повідомило ОСОБА_1 про переведення його пенсії за віком згідно Закону України «По державну службу» на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
8. 04.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою виправити допущені помилки при призначенні і виплаті пенсійного забезпечення та виплачувати пенсію з урахування вимог частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
9. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 19.06.2019 за №681/0-15 повідомило, позивача, що територіальним відділом призначення та перерахунку пенсій проведено умовний розрахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і встановлено, що такий розмір є значно меншим, ніж розмір пенсії, який позивач отримує, тому обчислювати розмір пенсії з урахуванням норм статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним.
10. Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо такого нарахування пенсії, звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок пенсії на підставі частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що суттєво порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій, а саме, що розмір пенсії позивача визначено відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначив, що управлінню спочатку потрібно провести перерахунок пенсії за нормами частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вже потім провести перерахунок з урахуванням положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважав, що позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії на умовах пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що розмір пенсії позивача при перерахунку повинен обчислюватися згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розрахунку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж 20 років для чоловіків для призначення пенсії, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік. Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду у справі за №560/675/17.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.
15. Скаржник зазначає, що судами при розгляді цієї справи не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 по справі № 809/627/18, згідно якого правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пов'язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений ч. 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, у цій постанові Верховний Суд врахував висновки Європейського Суду у справі «Великода проти України», що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
16. 28.02.2020 позивач подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
18. Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
19. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
20. Зокрема, у постанові від 23.10.2019 по справі № 809/627/18, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив:
«<…> Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, то відповідач, у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин, правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачену ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.»
21. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
22. Отже, враховуючи ці висновки Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу на те, що правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 статті 27 Закону №1058-IV.
23. Оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, а наголошує на збереженні визначених ч.1 ст. 27 Закону № 1058-IV умов пенсійного забезпечення, то відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
24. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання судів попередніх інстанцій на постанову Верховного Суду у справі №560/675/17, є безпідставними, оскільки у останній надано аналіз правовідносин до внесення змін Законом № 2148-VIII від 03.10.2017.
25. Отже, суди неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень.
26. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
27. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
28. Рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статей 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 300/1390/19 скасувати.
Ухвалити нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб