ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 липня 2022 року м. Київ № 826/5657/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проДержавної архітектурно-будівельної інспекції України визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідача) про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11 березня 2016 року №С-1103/6 та постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2016 року №А-2103/1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 14.07.2020 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до пункту 1 Порядку № 244 цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою та п'ятою статті 96 КУпАП. А тому до спірних правовідносин, зокрема, щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення мають бути застосовані саме положення КУпАП, відповідно до статті 277-1 якого важливе значення має факт повідомлення про час та місце розгляду справи не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Однак, зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій не перевірено, чи було позивача своєчасно повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не встановлено часу отримання нею відповідного повідомлення, колегія суддів доходить до висновку про неповне з'ясування судами попередніх інстанцій всіх обставин справи, які мають значення для прийняття по ній законного та обґрунтованого рішення.
Ухвалою суду від 30.07.2020 справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду від учасників справи витребувані письмові пояснення щодо висновків, викладених Верховним Судом в постанові від 14.07.2020 та всі докази на їх підтвердження.
Однак, жодних пояснень та доказів, учасники справи до суду не надали.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.
11 березня 2016 року відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №533, на підставі направлення №171.16/02 від 10.03.2016 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Літвінцовим Сергієм Олександровичем, проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за місцезнаходженням будівництва погреба за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 11.03.2016 року. Відповідно до акту перевірки гр. ОСОБА_1 на власній земельній ділянці з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ( державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №906221 від 02.03.2009 року) в 2015 році побудувала погріб з шийкою з червоної керамічної цегли, з документу, який надає право на виконання будівельних робіт (подання повідомлення про початок виконання робіт). Розміщення вказаного погріба не передбачено будівельним паспортом, виданим відділом містобудування та архітектури Кагарлицької райдержадміністрації від 27.05.2013 року № 15-14/13/47, чим порушено ст. ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
11 березня 2016 року було складено протокол №2-Л-А-1103/2 про адміністративне правопорушення.
11 березня 2016 року винесено припис №С-1103/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого з метою усунення виявлених порушень необхідно привести об'єкт будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 12.09.2016 року.
21 березня 2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено постанову №А-2103/1 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 4 250,00грн.
Вважаючи припис №С-1103/6 та постанову по справі про адміністративне правопорушення №А-2103/1 протиправними, та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, КУпАП, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб'єкта містобудівної діяльності або його представника.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15.
Судом встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 11 березня 2016 року проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за місцезнаходженням будівництва погребу за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатом перевірки 11 березня 2016 року складено акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення № 2-Л-А-1103/2 стосовно ОСОБА_1 та припис № С-1103/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 була присутня під час проведення перевірки, проте від підпису акта перевірки та протоколу відмовилась, про що свідчить напис інспектора у відповідних графах вказаних документів, тому відповідно до пункту 21 Порядку № 553 вказаний акт їй надіслано поштою.
Наведене спростовує доводи позивача про те, що 11 березня 2016 року він не був присутнім під час проведення перевірки Інспекцією.
Стосовно доводів позивача про порушення ДАБІ України порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови про накладення штрафу, суд зазначає наступне.
Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 188-42 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 6 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19, від 30 січня 2020 року у справі № 308/12552/16-а.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Як зазначено вище, позивач був присутнім під час проведення перевірки, однак від підпису акта перевірки та протоколу відмовився, про що свідчить напис інспектора у відповідних графах вказаних документів, тому відповідно до пункту 21 Порядку № 553 вказаний акт та протокол йому надіслано поштою, 14.03.2016, що підтверджується матеріалами справи.
У той же час, оглядом вказаного протоколу від 11.03.2016 вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 21.03.2016 у приміщенні ДАБІ України, Департамент ДАБІ у Київській області.
Однак, постанова про по справі про адміністративне правопорушення від 21.03.2016 винесена без участі позивача.
Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за три дні до дати розгляду справи.
У той же час, позивач акт, припис та протокол отримав лише 28.03.2016, тобто вже після розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2016 року №А-2103/1, прийнята Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області необґрунтовано, без урахування права позивача на участь у процесі її прийняття.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного позовні вимоги Приватного підприємства «Світлана» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2016 року №А-2103/1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) здійснені нею документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м. Київ, 01133, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Амельохін