ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 липня 2022 року м. Київ № 640/35938/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді Бояринцевої М.А. у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Комісії з щорічного оцінювання Департаменту моніторингу економічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у складі Ларіної Таміли Олександрівни, Мельник Ольги Юріївна, Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (з урахуванням об«єднаних позовних вимог), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії у складі: Директора Департаменту моніторингу економічних прав Ларіної Т.О., в.о. заступника директора Департаменту моніторингу економічних прав - начальника відділу права на безпечне довкілля Мельник О.Ю. щодо оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2021 рік, прийнятого 02.11.2021 року;
визнати бездіяльність Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Федорович Н.В. протиправною та зобов'язати відповідно до статті 65 Закону України «Про державну службу» притягнути до дисциплінарної відповідальності членів комісії з щорічного оцінювання: директора Департаменту моніторингу економічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 , головного спеціаліста відділу права на безпечне довкілля Департаменту моніторингу економічних прав ОСОБА_3 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженого Верховної Ради з прав людини «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державних службовців Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» за 2021 рік» від 16.12.2021 № 1562/К в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженого Верховної Ради з прав людини «Про звільнення ОСОБА_1 » від 23.12.2021 № 1595/К;
поновити на посаді головного спеціаліста відділу права на безпечне довкілля Департаменту моніторингу економічних прав Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Зайченко Олену Леонідівну (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
стягнути з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (код ЄДРПОУ 21661556) на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.12.2021 по дату поновлення на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 08.12.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 22.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 25.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 25.01.2022 частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 25.01.2022 об'єднано до спільного розгляду і вирішення адміністративні справи №640/35938/21 та № 640/511/22.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 20.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 20.06.2022 прийнято до розгляду заяви позивачки від 14.02.2022 про збільшення позовних вимог та про зміну позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 20.06.2022 задоволено клопотання позивачки про залучення співвідповідача; залучено до участі у справі в якості співвідповідача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (місцезнаходження: 01008, місто Київ, вул. Інститутська, будинок 21/8).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 20.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотань позивачки від 28.01.2022 та від 14.02.2022 щодо виклику свідків.
29.06.2022 на адресу суду від позивачки надійшла заява про відвід судді Бояринцевої М.А.
Як зазначено позивачкою, фактичною підставою для відводу судді Бояринцевої М.А. слугувало те, що суддя протягом тривалого часу намагалася затягнути розгляд справи.
Зокрема, зазначено, що ухвалою суду від 08.12.2021 позивачці відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову, чим надано «зелене світло» щодо вчинення відповідачами подальших дій для звільнення позивачки.
Крім того, ухвалою суду від 20.06.2022 залучено до участі у справі співвідповідачем - Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зобов'язано надіслати відповідні матеріали позову, встановлено терміни 15-денний для подачі відзиву, доказів, відповіді на відзив та доказів по справі. Проте, суддею не конкретизовано якому саме Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини направляти матеріали справи, екс - Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Денісовій Л.Л., яка звільнена відповідно до постанови Верховної Ради України від 31.05.2022 № 7421, чи Уповноваженому з прав людини, якого ще не призначено і кого буде призначено у майбутньому.
Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) від 20.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотань позивачки про виклик та допит чотирьох осіб в якості свідків, що працювали в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яким відомі обставини, що мають значення для встановлення істини по справі.
Додатково зазначено, що суддею Бояринцевою М.А. 12.06.2022 розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження позов ОСОБА_4 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень та прийнято рішення щодо його задоволення (справа № 640/19806/18).
Наведене, на переконання позивачки, є доказом наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2022 (суддя Бояринцева М.А.) визнано заявлений відвід необґрунтованим, передано адміністративну справу № 640/35938/21 для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 заяву про відвід судді, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, передано для вирішення судді Пащенку К.С.
Згідно із частиною 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у письмовому провадженні.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд відмічає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 об'єднано до спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 640/35938/21 та № 640/511/22.
При цьому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2021 відкрито провадження у справі № 640/35938/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
За приписом ч. 2, 3 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з тим, заяву про відвід головуючого судді у справі № 640/35938/21 подано ОСОБА_1 27.06.2022, що містить, зокрема, підстави для відводу, про які позивач дізналась 22.06.2022. Інші наведені у заяві підстави для відводу судді були відомі заявнику раніше.
Таким чином, заява про відвід судді подана з пропущенням дводенного строку, передбаченого ст. 39 КАС України.
Відомості щодо обставин, за яких відповідачу про підстави відводу (самовідводу) не могло бути відомо до спливу передбаченого ст. 39 КАС України строку, заява про відвід не містить.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Поряд з цим, частини четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Суд погоджується з висновком, що не може бути підставою для відводу судді незгода з його процесуальними діями, а також рішеннями, ухваленими у інших справах, що вказує на припущення з боку позивачки про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
При цьому, суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі »Газета Україна-центр« проти України» від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмуються, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Суд окремо зазначає, що наведені заявником обставини щодо тривалості розгляду справи не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у неупередженості суду у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
Враховуючи викладені заявником у заяві підстави для відводу судді, зважаючи на окреслені нормативні приписи, беручи до уваги порушення відповідачем строку на звернення з відповідною заявою про відвід судді, а також відсутність у заяві відповідача про відвід судді інших обґрунтувань щодо наявності сумніву у неупередженості та об'єктивності судді Бояринцевої М.А., суд прийшов до висновку про невмотивованість заяви ОСОБА_1 та про відсутність підстав для її задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцевої М.А. від розгляду справи № 640/35938/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Пащенко