ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 липня 2022 року м. Київ № 640/21032/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення щодо перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2021 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років протиправним, а прийняте ним рішення з даного питання незаконним.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві перерахувати призначену ОСОБА_1 у жовтні 2006 року пенсію за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-530зп від 28.04.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за нормами, чинними на 01.01.2021 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора-криміналіста відповідно до ч.1, ч.12, ч.17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати з посади, з якої призначена пенсія без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату пенсії у встановленому після її перерахунку розмірі починаючи з 01.02.2021 року , з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він працював в органах прокуратури України, з жовтня 2006 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 90% від посадового окладу без обмеження максимальним розміром. На підставі рішення КСУ від 13.12.2019 року №7-р (ІІ)/2019 Офісом Генерального прокурора надано довідку № 21-530зк від 28.04.2021 про розмір заробітної плати для звернення до органів Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку призначеної пенсії, згідно якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) і доплати, які передбачені законодавством за відповідною посадою старшого прокурора-криміналіста, складають 63093,34 грн. Після звернення позивача до органу Пенсійного фонду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві від 31.05.2021 року перерахунок пенсії за вислугою років йому здійснено з обмеженням граничного розміру (10 прожиткових мінімумів) та неправомірним застосуванням відсоткової ставки 60% від середнього заробітку. Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що пенсія йому за вислугу років була призначена згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991, то вона підлягає перерахунку, виходячи з розміру раніше призначеної пенсії, тобто 90 відсотків від суми місячного заробітку з причини підвищення заробітної плати з урахуванням фактично отримуваних позивачем виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи без застосування максимального розміру пенсії. Вважає, що відповідач повторно неправомірно здійснив перерахунок пенсії за вислугою років з обмеженням граничного розміру.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
31.08.2021 року відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру» Перерахунок пенсії здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Застосуванню підлягає та норма, яка є чинною на момент здійснення перерахунку пенсії, а не та, яка була чинна на момент виходу на пенсію. Перерахунок пенсії позивачу здійснено із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Просили у позові відмовити.
25.10.2021 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій останній підтримує вимоги, заявлені у позові.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з жовтня 2006 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (в редакції на момент його виходу на пенсію), у розмірі 90% від грошового забезпечення.
28.04.2021 Офісом Генерального прокурора видано позивачу довідку №21-530зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року 7-р(ІІ)/2019, за нормами чинними на 01.01.2021 року за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора-криміналіста, всього становить 63093,34 грн.:
- посадовий оклад - 41600,00 грн.;
- надбавка за вислугу років (30%) - 12480,00 грн.;
- матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) - 4506,67 грн., 4506,67 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення про перерахунок пенсії позивача за його заявою від 12.05.2021р.
Відповідно до вказаного перерахунку: Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 60%;
Основний розмір пенсії від середнього заробітку - 17824,45 грн.;
Місяць підвищення пенсії - 01.02.2021;
Максимальний розмір пенсії - 17690,00 грн.
Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо обмеження пенсії під час перерахунку максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії з 90% на 60% заробітку, врахованого для обчислення пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, в редакції, чинній на момент призначення пенсії.
Так, відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч.12 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
За приписами ч.17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії, Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII було передбачено право осіб, яким призначена пенсія за цим Законом, на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 року ухвалений Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII (надалі - Закон №1697-VII), який набув чинності 15.07.2015 року.
Питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури регламентовані статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.
У свою чергу, питання перерахунку пенсії у первісній редакції (тобто в редакції прийняття Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII) було врегульовано частиною 20 цієї статті (86), якою передбачалось: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01 січня 2015 року набув чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру".
13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20.Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У своєму рішенні (п. 2.3 мотивувальної частини) Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі Постанови КМУ №657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, позивач набув право на перерахунок пенсії, починаючи з 01.10.2020 року.
Предметом спору у даній справі є дії відповідача під час здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 28.04.2021 №21-530зп про розмір заробітної плати за нормами чинними на 01.01.2021 року.
Статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII врегульовані питання заробітної плати прокурора.
Згідно ч. 1 цієї статті заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частина двадцята статті 86, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, діє в такий редакції: Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" та рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, з 11.09.2020 року здійснюється видача довідок про збільшену заробітну плату для перерахунку пенсії за вислугу років.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, позивач, якому пенсію призначено відповідно до Закону №1789-ХІІ, в силу вимог частини двадцятої статті 86, в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019, має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури, починаючи з 01.01.2021 року.
Стаття 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII регламентує питання пенсійного забезпечення працівників прокуратур.
Згідно з ч. 2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч.15 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), тимчасово, по 31 грудня 2017 року: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом із тим, позивач набув право на пенсію з 2006 року.
На той час діяв Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, ч.2 ст.50-1 якого передбачала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції щодо застосування норм матеріального права у спорах, пов'язаних з оскарженням дій пенсійного органу стосовно перерахунку пенсії, призначеної за нормами Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", із застосуванням при здійсненні такого перерахунку відсоткового значення розміру пенсії, яке на час здійснення її перерахунку було зменшено внаслідок змін у законодавстві.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а, висловлена правова позиція згідно з якою при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а (2-а/310/652/16).
В ухвалі від 04 лютого 2021 року по справі №400/6132/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо розгляду як зразкової справи за позовними вимогами, в яких постають питання: в якому відсотковому розмірі має право позивач на здійснення перерахунку пенсії, а саме: у відсотках, передбачених статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", чинний на момент призначення пенсії; або у відсотках, передбачених статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", чинного на момент здійснення перерахунку пенсії позивачці, зазначив, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось.
Тобто, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, у даному випадку 90%.
Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині протиправного зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 60% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі довідки Офісу Генерального прокурора.
Стосовно максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набув чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України 92-15, законів України "Про державну службу" 3723-12, "Про прокуратуру" 1789-12, "Про статус народного депутата України" 2790-12, "Про Національний банк України" 679-14, "Про Кабінет Міністрів України" 2591-17, "Про дипломатичну службу" 2728-14, "Про службу в органах місцевого самоврядування" 2493-14, "Про судову експертизу" 4038-12, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 796-12, "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" 540/97-ВР, "Про наукову і науково-технічну діяльність" 1977-12, "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 2262-12, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-15, "Про пенсійне забезпечення" 1788-12, "Про судоустрій і статус суддів" 2453-17, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" 379/95-ВР, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Слід зазначити, що Верховним Судом неодноразово здійснювався касаційний розгляд справ, де позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим статтею 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а).
Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у відповідача (відповідного територіального органу Пенсійного фонду України) законних підстав для здійснення виплати нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру" (в редакції на час призначення пенсії), оскільки положення цієї статті втратили чинність.
В ухвалі від 04 лютого 2021 року по справі №400/6132/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання щодо розгляду як зразкової справи стосовно застосування вимоги, яка передбачена частиною вісімнадцятою статті 86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру", щодо максимального розміру пенсії до осіб, яким пенсія була призначена до встановлення у законодавстві зазначеної вимоги про максимальний розмір пенсії, звернув увагу, що відступу від вищенаведених правових позицій суду касаційної інстанції не відбувалось, а процесуальний закон не наділяє такими повноваженнями суд першої інстанції, в тому числі й Верховний Суд, при розгляді ним справи як зразкової.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування обмеження максимальним розміром пенсії позивача у розмірі десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимального розміру із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача підлягає до стягнення з відповідача судовий збір у розмірі 850,00 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,суд
1Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.02.2021 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-530зп від 28.04.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 850,00 грн (вісімсот пятдесять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська