ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2022 року м. Київ № 640/22281/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за результатами розгляду його заяви від 12.03.2021 та доданих до неї документів.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій (№21-869зп та №21-868 від 27.04.2020) починаючи з 13.12 2019р. без обмеження максимального розміру, з розрахунку 90% від суми усіх складових заробітку, без обмеження її розміру, з урахуванням раніше проведених виплат з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії та однією сумою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він працював в органах прокуратури України, з січня 2011 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 90% від посадового окладу без обмеження максимальним розміром. Позивач вказав, що 27.04.2020 офісом Генерального прокурора України надано довідку №21-869зп для звернення до органів Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку призначеної пенсії, згідно якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) і доплати, становить 17897,97 грн.. Після звернення позивача до органу Пенсійного фонду, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві від 23.03.2021 року у перерахунку пенсії за вислугою років відмовлено за відсутності законних підстав. Позивач вважає, відповідач безпідставно відмовив йому у перерахунку пенсії і таким чином порушує його конституційні права.
Крім цього позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовує тим, що про зменшення відсоткового розміру пенсії дізнався лише в серпні 2021 з відповіді, яку одержав від відповідача. Просить поновити строк звернення до суду, оскільки такий пропущений з поважних причин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи заяву позивача щодо поновлення строку звернення до суду, суд зауважує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 1 та 6 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зважаючи на те, що матеріали справи не містять відомостей про ознайомлення позивача з оскаржуваним рішенням до березні 2021 року, суд приходить до висновку, що при поданні позовної заяви заявник пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а відтак, відповідна заява позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню
16.09.2021 року відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, зазначив, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що в перерахунку пенсії відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для такого перерахунку. Так, надані позивачем довідки для перерахунку не містили складових заробітної плати станом на 13.12.2019 року. Довідки Офісу Генерального прокурора України про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) позивача містили інформацію про розмір заробітної плати станом на 01.03.2018 року. Тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії з 13.12.2019 року, так як це суперечить Рішенню Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 12 березня 2021 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (в редакції на момент його виходу на пенсію), до якої були долучені Довідки Офісу Генерального прокурора України про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) №21-869зп та №21-868 від 27.04.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом № 2600-0306-8/49181 прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача за його заявою від 12.03.2021р.оскільки перерахунок пенсії прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється на підставі довідок про розмір заробітної плати станом на 26 березня 2020 року, а долучені до заяви позивача довідки про розмір заробітної плати відображали інформацію про його розмір заробітної плати станом на 01.03.2018 року, що унеможливлює на законних підставах здійснити перерахунок пенсії.
Позивач, вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Так, відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч.12 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
За приписами ч.17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20.Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У своєму рішенні (п. 2.3 мотивувальної частини) Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017 року, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів прокуратури на підставі Постанови КМУ №657 та ухваленням Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019, прокурори набувають право на перерахунок пенсії, на підставі довідок Офісу Генерального прокурора про розмір заробітної плати станом на 26 березня 2020 рок
Предметом спору у даній справі є дії відповідача під час здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок Офісу Генерального прокурора №21-869зп та № 21-868зп від 27.04.2020 станом на 01.03.2018 року.
Разом з тим, матеріали справи зазначених довідок не містять, а тому суд позбавлений можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між фактом оформлення довідок №21-869зп та № 21-868зп від 27.04.2020 і правом позивача на перерахунок пенсії.
Крім того, в позовній заяви позивачем не зазначає, який чином технічно можна провести перерахунок пенсії з однієї дати на підставі двох різних довідок, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині розцінюються судом як необґрунтовані.
Відповідно до ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
Колегія суддів Верховного Суду в постанові від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 зазначає, що в рішеннях Європейського суду з прав людини закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з вимогами ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити .
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська