ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
30 червня 2022 року місто Київ №640/9573/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд визнати дії службовця відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, що була йому завдана, в розмірі 400 000,00 грн.
Суд звертає увагу, що згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
В даному випадку, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та здійснюючи перевірку щодо підсудності цієї справи адміністративному суду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
При цьому, суд звертає увагу, що частиною п'ятою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналізуючи зміст позовної заяви, суд доходить висновку, що предметом даного позову фактично є стягнення з відповідача моральної шкоди, яка була завдана Військовою частиною НОМЕР_1 . При цьому позовні вимоги щодо визнання дій службовця відповідача неправомірними не можуть вважатися позовними вимогами у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містять чіткості та зрозумілості, що дозволяло суду встановити предмет спірних правовідносин у даній частині.
Таким чином, суд вважає, що жодних інших позовних вимог в цій позовній заяві, окрім відшкодування моральної позивачем не заявлено.
Крім того, суд зазначає, що спір щодо зобов'язання вчинити певні дії Військовою частиною НОМЕР_1 вже було заявлено позивачем в іншій адміністративній справі, про що зазначено позивачем у позовній заяві.
Так, частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного прав, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.
Крім того, стаття 23 Цивільного кодексу України визначає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі відповідно до пункту 3 цієї статті у разі душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на положення статей 1 та 15 Цивільного процесуального кодексу України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного, зокрема, права на відшкодування завданої шкоди. У такому випадку це спір про цивільне право.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди мають вирішуватись судом за правилами цивільного законодавства України, з огляду на те, що позивач не просить у даній позовній заяві вирішити публічно - правовий спір.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання вимог вказаної норми необхідно зазначити, що розгляд такої справи віднесено до відповідного місцевого суду.
Керуючись статтями 170, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №640/9573/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про відкшодування моральної шкоди.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом з тих самих підстав, з тим самим предметом та до того самого відповідача - не допускається.
4. Роз'яснити позивачу його право на звернення з вказаними позовними вимогами до відповідного місцевого суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.