25 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4295/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №134-К від 1.06.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників.
Поновлення ОСОБА_1 на посаді державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Волинській середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №134-К від 01.06.2022 позивача було звільнено з посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Позивач зазначає, що в оскаржуваному наказі відповідач, як суб'єкт призначення, не вказав обґрунтування підстави для її звільнення, скорочення чисельності чи штату працівників. При цьому, про сам процес скорочення чисельності та штату працівників її не повідомляли, письмового повідомлення про скорочення вона не отримувала, іншої рівнозначної (або нижчої) посади їй не пропонували, переважного права на залишення на роботі ніхто не враховував, а тому наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 01.06.2022 №134-К є протиправним та підлягає скасуванню.
З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 17.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник відповідача в поданому до суду відзиві позовні вимоги ОСОБА_1 заперечив, вважає їх безпідставними і необґрунтованими. В обґрунтування своє позиції вказує, що відповідно до наказу №581-к від 14.12.2021, ОСОБА_1 за її власною згодою з 15.12.2021 було переведено з посади державного кадастрового реєстратора відділу №1 управління у Луцькому районі на рівнозначну посаду державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
Із матеріалів справи, зокрема, попередження про наступне звільнення вбачається, що у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, на підставі наказу Держгеокадастру від 16.12.2021 року №333-ок «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Держгеокадастру», наказу Держгеокадастру від 04.01.2022 року №1-ок "Про затвердження структур територіальних органів Держгеокадастру", наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.02.2022 року №24-к "Про введення в дію нової структури та штатного розпису Головного управління Держгеокадастру у Волинській області", відповідно до статті 87 Закону України "Про державну службу", ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Протоколом №16 від 26.04.2022 про доведення інформації або документів до відома державного службовця Головного управління Держгеокадастру у Волинській області підтверджується, що вищевказане попередження про звільнення було надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 та за номером телефону через мобільний додаток VIBER.
В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що про процес скорочення чисельності та штату працівників її не повідомляли і письмового повідомлення про скорочення вона не отримувала.
Однак, дане твердження позивача спростовується інформацією з відділу у Горохівському районі Міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, в якій зазначено її електронну адресу під особистий підпис ОСОБА_1 , а також вищевказаним протоком №16 від 26.04.2022.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №134-к від 01.06.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ", ОСОБА_1 з 01.06.2022 звільнено з посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Позивач ознайомлений з вищезазначеним наказом 01.06.2022, що підтверджується її особистим підписом.
Відповідач вважає, що приймаючи даний наказ Головне управління діяло в межах та у спосіб визначений вимогами чинного законодавства.
Крім того, Головне управління звертає увагу суду на те, що зважаючи на професійну підготовку, компетентність та здібності позивача, на момент звільнення була відсутня можливість запропонувати їй іншу посаду.
Твердження позивача про те, що після скорочення було залишено ряд працівників у відділі №4 (10 працівників) досвід роботи яких та продуктивність праці значно менший ніж її не заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б це підтверджували.
З наведених підстав просить в задоволені позову відмовити повністю.
Одночасно з відзивом на позовну заяву, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.07.2022 клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залишено без задоволення.
В поданих до суду відповіді на відзив та запереченнях позивач та відповідач не погодилися з доводами протилежної сторони та підтримали власні правові позиції, викладені в позовній заяві та відзиві відповідно.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №581-к від 14.12.2021, ОСОБА_1 з 15.12.2021 переведено з посади державного кадастрового реєстратора відділу №1 управління у Луцькому районі на рівнозначну посаду державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.
Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №277-ок від 29.10.2021 "Про затвердження структур територіальних органів Держгеокадастру" затверджено структури ГУ Держгеокадастру в областях та місті Києві
Наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області №484-к від 01.11.2021 "Про ведення в дію нової структури та штатного розпису ГУ Держгеокадастру у Волинській області", ліквідовано управління та відділи управлінь у всіх районах та утворено з 01.11.2021 Відділи №1, №2, №3, №4 управління надання адміністративних послуг.
Згідно попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 вбачається, що у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, на підставі наказу Держгеокадастру від 16.12.2021 року №333-ок «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Держгеокадастру», наказу Держгеокадастру від 04.01.2022 року №1-ок "Про затвердження структур територіальних органів Держгеокадастру", наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 18.02.2022 року №24-к "Про введення в дію нової структури та штатного розпису Головного управління Держгеокадастру у Волинській області", відповідно до статті 87 Закону України "Про державну службу", позивача попереджено про майбутнє звільнення із займаної посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу".
Протоколом №16 від 26.04.2022 про доведення інформації або документів до відома державного службовця Головного управління Держгеокадастру у Волинській області підтверджується, що вищевказане попередження про звільнення було надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 та за номером телефону через мобільний додаток VIBER.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №134-К від 01.06.2022 позивача було звільнено з посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Не погоджуючись з наказом про звільнення, ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII).
За змістом частини першої статті 3 Закону №889-VІІ цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Підстави для припинення державної служби визначені в статті 83 Закону №889-VIII, зокрема, державна служба припиняється: за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
При цьому, згідно із пунктом 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII однією з підстав для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема, скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Відповідно до частини 3 статті 87 Закону №889-VIII (в редакції Закону України №1285-IX від 23.02.2021, станом на час звільнення позивача) суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Відповідно до пункту частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників
Частиною четвертою статті 40 КЗпП України передбачено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 №378-ІХ, який набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни до КЗпП України щодо порядок вивільнення державних службовців.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 49-2 КЗпП України, вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Разом з тим, станом на час прийняття оскаржуваного наказу Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" від 19.09.2019 року №117-IX абзац другий частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" виключено, зокрема, виключено норму про те, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.
Як встановлено судом, відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №277-ок від 29.10.2021 "Про затвердження структур територіальних органів Держгеокадастру" затверджено структури ГУ Держгеокадастру в областях та місті Києві.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області №484-к від 01.11.2021 "Про ведення в дію нової структури та штатного розпису ГУ Держгеокадастру у Волинській області", ліквідовано управління та відділи управлінь у всіх районах та утворено з 01.11.2021 Відділи №1, №2, №3, №4 управління надання адміністративних послуг.
Статтею 9-1 Закону №889-VIII регламентовано, що порядок доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов'язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв'язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.
Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1042 затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку (далі - Порядок №1042).
Пунктами 2, 3, 4, Порядку №1042 визначено, що інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.
Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).
Протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб'єктом призначення або керівником державної служби.
Отже, законодавцем передбачено можливість доведення до відома державного службовця інформації або документів шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, зокрема, шляхом направлення їх електронною поштою чи за іншими контактними даними.
На виконання частини 3 статті 9-1 Закону №889-VIII, ОСОБА_1 надано ГУ Держгеокадастру у Волинській області інформацію про адресу електронної скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер мобільного телефону - НОМЕР_1 , з метою їх використання для доведення ГУ Держгеокадастру у Волинській області до відома позивача інформації та документів, які засвідчені особистим підписом позивача. (а.с.29)
Тим самим ОСОБА_1 підтвердила, що вказана адреса електронної скриньки та номер мобільного телефону можуть використовуватися для доведення до її відома службової інформації та документів.
Листом від 22.11.2019 №1098/405-19-0.191 Відділ у Горохівському районі Міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах ГУ Держгеокадастру у Волинській області надало інформацію про адресу електронної скриньки та номер мобільного телефону ОСОБА_1 , державного кадастрового реєстратора, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 та НОМЕР_1 .
При цьому, судом встановлено, що інформацію про будь-яку зміну адреси фактичного місця проживання/перебування, адреси електронної пошти та інших засобів телекомунікаційного зв'язку позивачка не повідомляла.
Судом встановлено, що 26.04.2022 службою управління персоналом о 10:22 з електронної пошти районах ГУ Держгеокадастру у Волинській області електронним листом на електронну адресу ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та через мобільний додаток Viber на номер мобільного телефону - НОМЕР_1 через мобільний додаток Viber надіслано "Попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 ".
Доведення зазначеної вище інформації до відома ОСОБА_1 зафіксовано в протоколі від 26.04.2022 №16 про доведення інформації або документів до відома державного службовця Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, складеним о 15 год. 30 хв. з дотриманням вимог Порядку №1042.
Отже, доведення інформації про наступне вивільнення до відома ОСОБА_1 відбулося шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, а саме: на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 та на номер мобільного телефону - НОМЕР_1 через мобільний додаток Viber, надані нею особисто службі управлінню персоналом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області при проходженні державної служби.
Таким чином, надіслані 26.04.2022 електронною поштою та шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку документи, а саме "Попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 ", вважаються доведені до відома позивача на п'ятий день з моменту їх відправлення - 01 травня 2022 року, тобто з дотриманням пункту 4 статті 9-1 Закону №889-VIII.
Враховуючи направлення відповідачем повідомлення про наступне звільнення позивача на його електронну адресу та мобільний додаток Viber, про що складено відповідний протокол, суд вважає, що відповідачем повністю дотримано передбаченого законодавством порядку повідомлення позивача про його звільнення в письмовій формі.
Відтак, суд критично відноситься до тверджень позивача та представника позивача у позовній заяві та письмових заявах у справі щодо неналежного повідомлення позивача персонально та в письмовій формі про наступне вивільнення не пізніше ніж за тридцять календарних днів, оскільки матеріалами справи підтверджено протилежне.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області №134-к від 01.06.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ", з 01.06.2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», тобто, через 30 календарних днів після попередження.
З огляду на викладене, звільнення позивача з посади здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України.
Водночас, позивач та представник позивача наголошували на наявності переважного права на залишення ОСОБА_1 на посаді кадастрового реєстратора.
Як вже зазначалося судом, відповідно до частини третьої статті 87 Закону №889-VIII одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб'єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Таким чином, можливість звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII законодавцем безпосередньо пов'язана з відсутністю можливості запропонувати відповідні посади, а також у разі відмови державного службовця від переведення на запропоновану посаду.
Головне управління звертало увагу суду на те, що зважаючи на професійну підготовку, компетентність та здібності позивача, на момент звільнення була відсутня можливість запропонувати їй іншу посаду, оскільки кількість посад державних кадастрових реєстраторів зменшено з 15 до 7.
Крім того, щодо застосування переважного права працівників на залишення на роботі відповідно до ст.42 КЗпП України, відповідно до якої роботодавець зобов'язаний врахувати переважне право працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці на залишення на роботі слід зазначити наступне.
Хоч КЗпП України і не розкриває зміст понять «висока кваліфікація» та «продуктивність праці», проте у постанові ВС від 20 серпня 2018 року у справі №537/1621/17 вказується: «При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічні посади чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо».
При цьому оцінювання працівників та визначення їх переважного права, знову ж таки, проводиться саме роботодавцем, а не судом. Наприклад, у постанові від 1 жовтня 2018 р. у справі №569/1607/17-ц ВС зазначає: «Суд не наділений правами та не володіє достатньою інформацією для визначення продуктивності праці будь-якого працівника, оскільки це є прерогативою виключно роботодавця, який володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність її витрат у виробництві та сфері послуг. Отже, визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці є компетенцією роботодавця».
Отже, ВС підтвердив, що суд не визначає наявність у працівника переважного права самостійно, а сприймає та оцінює вже наявні у роботодавця інформацію та докази.
Разом з тим, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 21.05.2012 № 80/06/187-12 «Про переважне право на залишення на роботі» визначено, що законодавством не передбачені критерії і порядок визначення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці. На практиці для виявлення таких працівників роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, у процесі якого, як правило, враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо. Лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни, та особам, на яких поширюється чинність,Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; авторам винаходів, корисних моделей, промислових, зразків і раціоналізаторських пропозицій; працівникам, , якіs дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Таким чином, при визначенні переважного права на залишенні на роботі обов'язково враховуються наявність чи відсутність заохочень та дисциплінарних стягнень.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 26.09.2017 року №389-к, "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " відповідно до п.5 ч.2 ст.65, ч.3 ст.66 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 , державному кадастровому реєстратору відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Лодзинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, яке полягало у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки на підставі документації із землеустрою, яка не відповідає вимогам чинного земельного законодавства.
Також, наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 24.03.2019 №79-к "Про застосування дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 ", відповідно до п.5 ч.2 ст.65, ч.3 ст.66 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_1 , державному кадастровому реєстратору відділу у Горохівському районі міжрайонного управління у Горохівському та Лодзинському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, яке полягало у порушенні порядку ведення Державного земельного кадастру.
Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що ГУ Держгеокадастру у Волинській області не порушило вимоги чинного законодавства України під час звільнення позивача з посади та вчинило усіх необхідних дій стосовно попередження про майбутнє звільнення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень діяв у спосіб, визначений законом, а оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до вимог статті 87 Закону №889-VІІІ.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 2статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність прийнятого наказу №134-К від 1.06.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державного кадастрового реєстратора відділу №4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників.
У зв'язку з тим, що судом встановлено правомірність винесення оскаржуваного наказу, відсутні правові підстави для задоволення похідних позовних вимог про поновлення позивача на посаді, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З врахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про державну службу", суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ: 39767861)
Суддя Ю.Ю. Сорока