ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 червня 2022 року м. Київ № 826/13101/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
до Міжгалузевого науково-технічного колективного підприємства «Лана»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій, -
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернулось до суду з позовом до Міжгалузевого науково-технічного колективного підприємства «Лана» про стягнення заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 36412,45 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2017 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі та надано строк відповідачу для надання заперечень, а від позивача - витребувані додаткові матеріали по справі.
26.02.2018 ухвалою суду призначено розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) на підставі п.4 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем надіслано відзив, у якому висловлено незгоду з позовними вимогами. В обґрунтування своєї позиції Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство «Лана» посилається, зокрема, на такі обставини:
- позивач в адміністративному позові невірно вказав свою адресу і поштовий індекс, про цей факт свідчить перша сторінка адміністративного позову, чим порушив вимоги ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України;
- позов стосується періоду з 01.08.2015 по 30.04.2017, при цьому шестимісячний строк звернення до адміністративного суду сплинув, відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України;
- реального боргу відповідача в заявленому розмірі, на момент розгляду справи не існує, а існує борг, який базується на підроблених, за твердженням відповідача, документах та недостовірних відомостях (кримінальне провадження по ст.366 Кримінального кодексу України розслідується слідчим ГУ НП України в Печерському р-ні м. Києва та НАБУ);
- в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва вже є аналогічна адміністративна справа №826/7580/17 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
- посилання відповідача на те, що підприємство є приватним, а і тому, що дія статті 24 закону №1556-VІІ від 01.07.2014 поширюється на наукових працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію, а вданий час ця вимога скасована;
- в справі відсутній належний документ, що підтверджує повноваження Голови комісії з припинення О.В. Бойко, який підписав тотожний позов, відсутня довіреність;
- Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство «Лана» стверджує, що ніколи не було платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування тому, що постійно було платником єдиного податку, а платники єдиного податку не можуть бути платниками страхових внесків до Пенсійного фонду. Підприємство не є законно-зареєстрованим і ніколи не було платником страхових внесків;
- відповідач звертає увагу на те, що у позовній заяві вказано: «відповідача, як державного небюджетного підприємства, підлягає відшкодуванню», а відповідач є приватним підприємством;
- відповідач стверджує, що у справі містяться підроблені, на його думку, документи.
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, що стосуються вирішення відповідного питання, суд зазначає таке.
Саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, відповідно до якої бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Крім того, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Врахувавши зміст вищевказаного клопотання, матеріалів справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не виявив обґрунтованих підстав для розгляду справи за участю представника відповідача та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 20.05.2019 через канцелярію суду надійшла заява про заміну позивача у справі на його правонаступника.
При вирішенні питання суд враховує таке.
29.03.2017 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві».
Цією постановою затверджено перелік територіальних органів Пенсійного фронду України, які реорганізуються шляхом злиття, а саме: Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві реорганізовано шляхом злиття та створено нову юридичну особу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Отже, на момент постановлення цього рішення, вчинення відповідних дій (прийняття відповідних рішень), обов'язок по виконанню (прийняттю) яких було покладено на Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відносяться до компетенції саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, створеного 27.04.2018 у відповідності до постанови КМУ №203 від 29.03.2017.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про необхідність заміни первісного позивача - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві у справі на його правонаступника - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.
Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство «Лана» зареєстровано в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 №848-VIII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд, за умови що зазначений період становить не більш як 10 відсотків тривалості наукового стажу.
У будь-якому разі період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом, не може бути меншим за 60 календарних місяців.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 31 і 32 цього Закону.
Різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:
- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників;
- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок), який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).
Відповідно до п.2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Згідно з п.3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Пунктом 2 статті 13 розділу 15 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 1058-ІV) встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Згідно з п.5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Відповідно до п.6 Порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.
Згідно з п.7 Порядку у разі виявлення факту надміру сплачених сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, відповідні кошти за бажанням підприємства, установи, організації або закладу повертаються їм у 10-денний строк з дня виявлення переплати або зараховуються в рахунок фінансування різниці у розмірі пенсії у наступних періодах.
Відповідно до п.8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
На адресу відповідача Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві були надіслані повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становить різницю між сумами пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за квітень 2017 року, за березень 2017 року, на 2017 рік (з 01.02.2017 по 31.12.2017), на 2017 рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017), на 2016 рік (з 01.12.2016 по 31.12.2016), на 2016 рік (01.11.2016 по 31.12.2016), на 2016 рік (01.10.2016 по 31.12.2016), на 2016 рік (з 01.09.2016 по 31.12.2016), на 2016 рік (01.08.2016 по 31.12.2016), на 2016 рік (з 01.05.2016 по 31.12.2016), на 2015 рік (01.10.2015 по 31.12.2015), на 2015 рік (01.01.2015 по 31.12.2015). Сума відшкодування за період з 01.08.2015 по 30.04.2017 становить 36412,45 грн.
Визначений розмір різниці між сумою пенсії призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача як державного небюджетного підприємства, підлягає відшкодуванню підприємством.
Щодо доводів викладених відповідачем у своїх запереченнях, суд зазначає таке.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місця знаходження відповідача є: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд.2/34. Таким чином у позовній заяві зазначена адреса відповідача, яка відповідає адресі юридичної особи, визначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Щодо тверджень відповідача про те, що у справі містяться підроблені документи, і що позивач протиправно посилається на факт реєстрації відповідача як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також що визначена позивачем сума заборгованості не відповідає вимогам закону, суд зазначає таке.
Відповідачем не спростовано належними, достатніми і достовірними доказами чинності рішень позивача (повідомлень), які отримані відповідачем, однак не оскаржені у судовому порядку і не скасовані станом на час розгляду справи по суті.
До того ж, наведені відповідачем доводи не стосуються предмета доказування у цій справі та не спростовують його обов'язку із сплати спірної суми заборгованості.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення..
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення заборгованості, предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення цієї заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому, питання правомірності нарахування спірної заборгованості не може бути предметом доказування у межах цього позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень (повідомлення), на підставі яких він просить стягнути суму боргу, не досліджується судом у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз та приймати рішення про їх скасування. Відтак, подані відповідачем заперечення, як зазначено вище, не стосуються предмета доказування у цій справі та не можуть братися судом до уваги.
До того ж, щодо викладених у запереченнях доводів відповідача про відсутність факту його реєстрації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак і обов'язку відповідача з відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, то суд вважає їх безпідставними та не може взяти до уваги з огляду на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2014 у справі №826/8098/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2014 та набрала законної сили, встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з 14.06.1996 як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що в свою чергу спростовує вищенаведені доводи відповідача про зворотне. Копії вказаних судових рішень залучені до матеріалів цієї справи.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство «Лана» зареєстроване як юридична особа 11.04.1988 та на час розгляду цієї адміністративної справи не припинено.
Таким чином, Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство «Лана» зобов'язане перераховувати органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Разом з тим суд зазначає, що виконання юридичною особою обов'язку, передбаченого Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо сплати у встановленому чинним законодавством порядку до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням коштів для фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів не залежить від обставин щодо фактичного здійснення чи не здійснення такою юридичною особою господарської діяльності.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва не наділене правом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості, оскільки відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 №384/2011 «Про Положення про Пенсійний фонд України» основним завданням Пенсійного фонду України є, зокрема, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.
Також судом не визнаються обґрунтованими посилання відповідача на існування спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки у справі №826/7580/17 позовну заяву Центрального об'єднаного управління пенсій-ного фонду України в м. Києві було залишено без розгляду.
Щодо повноважень особи яка підписала позовну заяву, то вони підтверджуються копією наказу №213 від 26.09.2017, відповідно до якого з 26.09.2017 Бойко О.В. призначено головою комісії з припинення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Щодо питання дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-XII, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 затверджений Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Відповідно до ч.5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенси відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додасться до Порядку.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Згідно з ч.9 Порядку різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.
Відповідно ч.8 Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки) яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), не застосовуються.
Враховуючи те, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, обов'язок по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, покладено на відповідача, суд вважає, що відсутні обмеження щодо строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.12.2015 у справі №826/17931/14 та в постанові Верховного суду України від 18.11.2014 №21-496а14.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.08.2015 по 30.04.2017 у розмірі 36412,45 грн.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій на загальну суму 36412,45 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність такої заборгованості не спростував; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується копіями повідомлень, витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства та довідками, які знаходяться в матеріалах справи, а також дотримання встановленої законодавством процедури, що передує стягнення заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій в судовому порядку - суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій за період з 01.08.2015 по 30.04.2017 у розмірі 36412,45 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями ст. 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.
Стягнути з Міжгалузевого науково-технічного колективного підприємства "Лана" (код ЄДРПОУ 04654566, юридична адреса: 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд.2/34) заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій за період з 01.08.2015 по 30.04.2017 у розмірі 36412,45 грн (тридцять шість тисяч чотириста дванадцять гривень 45 коп) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.
Суддя Н.А. Добрівська