ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
20 липня 2010 р. Справа № з-9/55
Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватне підприємство "ФранкІнвестБуд", вул. Новгородська, 34а, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ,76000
про визнання права користування земельною ділянкою на умовах договору оренди земельної ділянки від 13.03.03 року
За участю представників сторін:
Від позивача: Шургот Оксана Василівна - представник, (довіреність № 37 від 21.05.2010 року)
Від відповідача: Буджак Віктор Миколайович - головний спеціаліст юридичного відділу, (довіреність № 1059/05-17/07-в від 18.07.2006 року)
Присутній в судовому засіданні: Швець Віктор Костянтинович - директор об'єднання співвласників багатоквартирного будинку вул. Новгородська 25/25 , (паспорт серія СС № 333709 від 18.07.1997 року)
Заявлено вимогу про визнання за Приватним підприємством "ФранкІнвестБуд" права орендного користування земельною ділянкою, розташованої на вул. Новгородській між будинками № 25 та № 33 в м. Івано-Франківську площею 0, 0657 га на умовах договору оренди земельної ділянки, укладеного між Приватним підприємством "ФранкІнвестБуд" та Івано-Франківською міською радою 13 березня 2003 року з наступними змінами від 20 листопада 2007 року, які було зареєстровано 21 грудня 2007 року за № 040729400382 на термін три роки до 14 березня 2012 року.
19.07.10 року Об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новгородська 25-25" було подано суду письмові заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судовому засіданні 20.07.10 року судом розглянуто заяву про вступ у справу третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСББ "Новгородська 25-25" із заслуховуванням думки сторін. Представник позивача проти вступу у справу третьої особи заперечив, представник відповідача - не заперечив.
Розглянувши подану заяву, заслухавши думку представників сторін, суд встановив, що в її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
ОСББ "Новгородська 25-25" в обгрунтування заяви посилається на ч.2 ст.42 Земельного кодексу України відповідно до якої у разі привтизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Проте суду не подано доказів , що підтверджують надання у встановленому порядку земельної ділянки , як і не подано доказів , що земельна ділянка яка орендується Приватним підприємством "ФранкІнвестБуд" і на яку претендує в майбутньому ОСББ "Новгородська 25-25" накладаються.
За наведеного в суду відсутні підстави вважати , що рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки ОСББ "Новгородська 25-25".
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до п. 1.9 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.02.03 року № 85 ПП "ФранкІнвестБуд" передано в орендне користування земельну ділянку площею 0, 0657 га для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.
На підставі даного рішення між сторонами у справі 13.03.03 року укладено договір оренди земельної ділянки терміном на три роки. Угодою від 20.11.07 року термін дії договору продовжений до 14.03.09 року.
Представник позивача зазначив, що протягом встановленого терміну дії договору позивач належним чином виконував свої зобов"язання за договором оренди земельної ділянки та із заявою від 28.09.09 року звернувся до відповідача поновити термін його дії, однак, відповідач не вчинив жодних дій щодо розгляду такої заяви позивача по суті. Листом від 29.01.10 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради повідомив позивача про те, що включення даного питання на розгляд сесії не набрало при голосуванні необхідної кількості голосів.
Із посиланням на статтю 33 Закону України "Про оренду землі" позивач зазначив, що фактично спірний договір є пролонгований, оскільки відповідачем не направлено протягом встановленого законом строку заперечення щодо пролонгації договору, позивач належним чином сплачує орендну плату та виготовив акт про відновлення меж спірної земельної ділянки в натурі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в позові відмовити. В обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що укладений між сторонами договір припинив свою дію у зв"язку із закінченням терміну, на який його було укладено. При цьому, представником зазначено, що виходячи із клмплексного аналізу норми ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, такий договір не вважається поновленим, а підлягає поновленню, тобто проводиться процедура, що передбачена чинним законодавством, тобто повновлення договору має відбуватись в порядку його укладення.
Представник відповідача зазначив, що з урахуванням того, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу у судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встанови наступне.
Відповідно до п. 1.9 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.02.03 року № 85 ПП "ФранкІнвестБуд" передано в орендне користування земельну ділянку площею 0, 0657 га для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.
На підставі даного рішення між сторонами у справі 13.03.03 року укладено договір оренди земельної ділянки терміном на три роки. Угодою від 20.11.07 року термін дії договору продовжений до 14.03.09 року.
28.09.09 року позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення терміну його дії. Листом № 16339 від 29.01.10 року виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради повідомив позивача про те, що питання стосовно продовження терміну договору оренди земельної ділянки двічі включалось в проекти рішень, які вносились на розгляди засідань виконавчого комітету у жовтні та листопаді. Однак, при голосуванні не набрало достатньої кількості голосів для прийняття позитивного рішення.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Відповідно до частини другої статті 759 та частини другої статті 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто фактично йдеться про переважне право орендаря на укладення договору оренди землі та гарантію його автоматичної пролонгації в разі відсутності письмових заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку оренди. Таким чином, вказана норма передбачає обов'язковість пролонгації договору оренди земельної ділянки (поновлення на той самий строк і на тих самих умовах) в разі відсутності письмових заперечень орендодавця у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору та не вимагає додаткового звернення орендаря з клопотанням про продовження дії договору оренди в якості підстави для його пролонгації.
Суду не подано доказів направлення орендодавцем (Івано-Франківською міською радою) відповідного листа-повідомлення в межах визначеного законом місячного строку ( з 14.03.09 року до 14.04.09 року), в зв"язку з чим слід вважати, що договір оренди не припинився 14.03.09 року та вже був пролонгований на трьохрічний термін. Доказів того, що відповідач був позбавлений можливості надіслати позивачу у встановлений строк письмові заперечення проти поновлення договору оренди землі суду не подано.
Крім того, лист виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.01.10 року, в якому позивача повідомлено про результати розгляду питання стосовно продовження строку договору оренди землі, не може вважатися доказом існування письмових заперечень орендодавця проти пролонгації договору оренди в розумінні ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі", оскільки чинним земельним законодавством чітко розмежовується правовий інститут пролонгації договору оренди (продовження договору на той же строк та на тих самих умовах), закріплений частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та правовий інститут переважного права добросовісного орендаря, за інших рівних умов, на поновлення договору оренди на новий строк, що, як правило, здійснюється шляхом переукладення договору (ч.ч.1,2 ст.33 цього Закону).
Суду також не подано доказів прийняття Івано-Франківською міською радою рішення про відмову в продовженні терміну договору оренди землі як у встановлений ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк, так і після закінчення цього строку. Тобто орендодавець у визначеній чинним земельним законодавством формі (лист-заперечення, рішення) не висловив ніяких заперечень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.03.03 року зі змінами від 20.11.07 року на той самий (3-річний) строк і на тих самих умовах.
При цьому судом враховано те, що позивач є добросовісним орендарем земельної ділянки, вчасно сплачує орендну плату, а відповідач її приймає. Як вбачається з матеріалів справи орендар належним чином сплачує орендну плату, що підтверджується копіями платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи. 09.06.09 року управлінням Держкомзему у м. Івано-Франківську проведено перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до якої розмір орендної плати змінився у сторону збільшення. Крім того, в 2009 році ПП "ГЕО" складено акт про відновлення меж спірної зісельної ділянки в натурі.
Відповідач зазначив, що ст. 33 Закону України " Про оренду землі" не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки за відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначає, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
З таким висновком важко погодитись, адже відповідач буквально тлумачить норму, не враховуючи мету та зміст гарантій орендаря, які закріплені законодавцем. Така логіка відповідача зводить нанівець гарантії орендаря щодо продовження строку дії договору, закріплені у ст. 33 Закону "Про оренду землі", оскільки власник землі незалежно від спливу місячного строку, встановленого для пред'явлення письмових заперечень, може відмовитися від пролонгації договору, прийнявши відповідне рішення про відмову.
Крім того посилання Відповідача, в обґрунтування своїх висновків на загальні норми ст.ст123,124 Земельного кодексу України та ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є помилковим , оскільки вказані норми регулюють порядок та підстави набуття права користування земельними ділянками державної та комунальної власності, зокрема, шляхом укладення договору оренди за рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної виконавчої влади. Тобто, відповідачем помилково ототожненні правовідносини укладення договору оренди земельної ділянки та правовідносини поновлення (продовження) дії вже укладеного договору оренди земельної ділянки, що не враховує приписів ч.3 ст.33 Закону України "Про оренду землі".
Одночасно слід зазначити, що прийняття відповідачем орендної плати по договору , також розцінюється судом як мовчазна згода на продовження строку дії договору оренди землі.
У частині 1 ст. 33 ГПК України зазначено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 2 Закону України “Про судоустрій України” встановлює, що суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Відповідно до частини першої ст. 6 Закону України “Про судоустрій України” усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно з п. 5 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.
Частина перша ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, звернення особи до суду за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів гарантовано законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими. Позов пядлігає задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.33 Закону України "Про оренду землі", Законом України “Про судоустрій України”, ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного підприємства "ФранкІнвестБуд" до відповідача Івано-Франківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою на умовах договору оренди земельної ділянки від 13.03.03 року задовольнити.
Визнати за Приватним підприємством "ФранкІнвестБуд", вул. Новгородська, 34а, м. Івано-Франківськ, 76000 (і. к. 32076835) право орендного користування земельною ділянкою, розташованої на вул. Новгородській між будинками № 25 та № 33 в м. Івано-Франківську площею 0, 0657 га на умовах договору оренди земельної ділянки, укладеного між Приватним підприємством "ФранкІнвестБуд", вул. Новгородська, 34а, м. Івано-Франківськ, 76000 (і. к. 32076835) та Івано-Франківською міською радою, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, 13 березня 2003 року з наступними змінами від 20 листопада 2007 року, які було зареєстровано 21 грудня 2007 року за № 040729400382 на термін три роки до 14 березня 2012 року.
Стягнути з відповідача Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000 на користь позивача Приватного підприємства "ФранкІнвестБуд", вул. Новгородська, 34а, м. Івано-Франківськ, 76000 (і. к. 32076835): 85 грн. (вісімдесят п"ять грн.) - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
рішення виготовлено та підписано 21.07.10 року
Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е. М.
21.07.10 року