Номер провадження 2/754/402/22
Справа №754/5699/21
Іменем України
19 серпня 2022 року м.Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
при секретарі Довгань Г.А.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 25 252,77 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 4 854,21 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 28 805,61 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 8 282,49 грн.; а всього 67 195,08 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.10.2018 р. між ПАТ «Київенерго» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18, відповідно до яких ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло права грошової вимоги до боржника з оплати спожитих до 01.05.2018 р. послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з урахуванням оплат. Перелік договорів, споживачів та сум грошових зобов'язань, право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.
Позивач прийняв право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 30 106,98 грн. та прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
На виконання вимог ЗаконуУкраїни «Про житлово-комунальні послуги» КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34(5085).
Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.
Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про виконання послуг.
Позивач вказує, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, яку постачає позивач.
Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялася, проте своєчасно не сплачувала за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.03.2021 складається до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 25 252,77 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 4 854,21 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 28 805,61 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 8 282,49 грн.; а всього 67 195,08 грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.04.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, в той же час на адресу суду надійшла заява про слухання справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечень на позов до суду не надавали.
За даних обставин суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи за правилами Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, проти чого не заперечувала представник позивача в своїй заяві.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до абз.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, які постачає Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води врегульовані Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.
На виконання вимог Закону, КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до пункту 20 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідачі не в повному обсязі оплачують надані їм послуги, за ними станом на 01.03.2021 року рахується заборгованість, яка складається до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 25 252,77 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 4 854,21 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 28 805,61 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 8 282,49 грн.; а всього 67 195,08 грн.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону відповідач є споживачем послуг, що надавалися ПАТ «Київтеплоенерго», а тому зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги.
Позивачем надавались послуги на будинок, в якому проживає відповідач. Доказів протилежного відповідачем надано не було, як і не було надано доказів фактичного не отримання послуг або не проживання відповідачів у квартирі.
Суд звертає увагу на те, що стороною відповідача в ході розгляду справи розрахунок позивача не спростовано та не заявлено з цього приводу будь-яких клопотань, заперечень.
Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Зважаючи на те, що відповідач є споживачем послуг та повинен був здійснювати оплату таких послуг на рахунок ПАТ «Київтеплоенерго», однак, вчасно та регулярно платежі на оплату послуг не вносив, що призвело до утворення заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що між позивачем та відповідачем існують грошові зобов'язання, які відповідачами порушуються, наявна заборгованість підлягає сплаті з врахуванням трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань (правовий висновок у справі ВСУ № 6-68цс12).
Вбачається, що у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманих комунальних послуг, станом на 01.03.2021 складається до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 25 252,77 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 4 854,21 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 28 805,61 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 8 282,49 грн.; а всього 67 195,08 грн.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи прострочення сплати коштів за користування комунальними послугами з боку відповідача, відсутності будь-яких заперечень щодо позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у загальному розмірі 22 985,36 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 638, 642 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 89, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 25 252,77 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 4 854,21 грн., заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з централізованого опалення у розмірі 28 805,61 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 р. послуги з постачання гарячої води у розмірі 8 282,49 грн.; та судові витрати по справі - 33,00 грн. витрати повязані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і витрати по оплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя: Н.Г. Таран