Номер провадження 2/754/3803/22
Справа №754/3839/22
Іменем України
19 серпня 2022 року м.Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання Довгань Г.А.
без участі сторін
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лисенко Сергій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню,
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредит Капітал»,про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що виконавчий напис № 178329 від 16.06.2021 року, що видав приватний нотаріус КМНО Остапенко Є.М. про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі, що становить загальну суму 32 052,45 грн. видано нотаріусом незаконно, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим грубо порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Позивачем виявлені порушення у недодержані вимог закону, що стосується зазначення детального опису суми заборгованості, яка підлягає стягненню з Боржника. Сума заборгованості, яка вказана у виконавчому документі, складає 32 052,45 грн., але Боржнику, з огляду на це, не зрозуміло, на підставі чого був здійснений саме такий розрахунок заборгованості за Кредитним договором та чи входить в цю суму пеня, штраф та відсотки. Представник позивача вважав, що нотаріус не мав належних та достатніх підстав кваліфікувати вимоги відповідача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис. За таких обставин представник позивач звернувся до суду та просив суд визнати виконавчий напис, вчинений 16.06.2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. за реєстровим № 178329, про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 32 052,45 грн. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит Капітал» таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 03.06.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, про те в той же час подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи 28.05.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредит Капітал», було укладено Кредитний договір № 00543/04731LCCA.
Згідно ч.1 ст.1051 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачу від відповідача на його адресу будь-яких повідомлень про порушення стосовно зобов'язання не направлялось.
В ході розгляду справи, судом встановлено, що виконавчий напис № 178329 від 16.06.2021 року, що видав приватний нотаріус КМНО Остапенко Є.М. про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором від 28.05.2013 № № 00543/04731LCCA у розмірі, що становить загальну суму 32 052,45 грн. видано нотаріусом незаконно, нотаріус не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим грубо порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Позивачем виявлені порушення у недодержані вимог закону, що стосується зазначення детального опису суми заборгованості, яка підлягає стягненню з Боржника. Сума заборгованості, яка вказана у виконавчому документі, складає 32 052,45 грн., але Боржнику, з огляду на це, не зрозуміло, на підставі чого був здійснений саме такий розрахунок заборгованості за Кредитним договором та чи входить в цю суму пеня, штраф та відсотки. Представник позивача вважав, що нотаріус не мав належних та достатніх підстав кваліфікувати вимоги відповідача і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис. За таких обставин представник позивач звернувся до суду та просив суд визнати виконавчий напис, вчинений 16.06.2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. за реєстровим № 178329, про про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредит Капітал» заборгованості за кредитним договором від 28.05.2013 № № 00543/04731LCCA у розмірі, що становить загальну суму 32 052,45 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
З урахуванням вищезазначеного, можна стверджувати, що право вимоги у Стягувача виникло з наступного дня після порушення Боржником вимог Кредитного договору - не внесенням усієї суми заборгованості - і саме з цього строку починається перебіг трирічного строку для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.
Фактично, Стягувач подав заяву до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення суми заборгованості з Боржника лише 16.06.2021 року, тобто з порушенням строку для такого звернення в п'ять років.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:
-дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
-найменування та адреса стягувача;
-найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
-строк, за який провадиться стягнення;
-суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
-розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
-номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;
-дата набрання юридичної сили;
-строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
При аналізі виконавчого напису № 178329 вчиненого приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М. від 16.06.2021 року, вбачаються порушення у недодержані вимог закону, що стосується зазначення детального опису суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Сума заборгованості, яка вказана у виконавчому документі, складає 32 052,45 грн., при цьому не зрозуміло, на підставі чого був здійснений саме такий розрахунок заборгованості за Кредитним договором та чи входить в цю суму пеня, штраф та відсотки.
Ймовірно, що в дану суму заборгованості стягувач також включив суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за весь період прострочення, адже умовами Кредитного договору, в якому встановлюються тарифи, передбачений механізм нарахування таких відсотків.
Але варто зазначити, що відсотки за кредитом можуть бути нараховані в межах строку кредитування (п. 54 Постанови ВП ВСУ від 28.03.2018 року у справі №444\9519\12).
Тому, вказаний у виконавчому написі період нарахування відсотків за користування грошовими коштами, розрахований неправильно та не може бути використаний при стягненні з Боржника зазначеної суми заборгованості, яка не відпоідає дійсності.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова ВСУ у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2018 року у справі №310/9293/15ц; Постанова ВСУ у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 201/11696/16-ц).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з наведеного, нотаріус з огляду на надані йому стягувачем документи не мав належних і достатніх підстав кваліфікувати вимоги стягувача і борг, для стягнення якого банк просив вчинити виконавчий напис, безспірними. Така безспірність не була підтверджена належними документами відповідно до законодавства, натомість надані документи вочевидь вказували на необхідність додаткового з'ясування підстав для нарахування боргу, його розміру та обставин щодо строку виконання основного зобов'язання. Нотаріус, маючи відповідне право, не діяв у передбачений законодавством спосіб для з'ясування відповідних обставин, хоча перед вчиненням виконавчого напису зобов'язаний був перевірити наявність підстав для цього, зокрема, з'ясувати, чи є умови для такої дії. Тож нотаріус не мав належних підстав для вчинення виконавчого напису безвідносно до міркувань, які пов'язуються зі строком, що сплив з моменту виникнення у кредитора права відповідної вимоги.
За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 18, 512, 514, 515, 526, 1051 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лисенко Сергій Олексійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає задоволенню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 16.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, реєстровий № 178329, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Суддя: Н.Г. Таран