Номер провадження 2/754/621/22
Справа №754/8583/20
Іменем України
17 серпня 2022 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.,
секретаря судового засідання: Довгань Г.А.
за участю:
представника позивача: адвоката Якубова Я.Е. огли
представника відповідачів: адвоката Єфремова В.В..
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 04.06.2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Василенко О.А., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1844662980000 та стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати по справі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 67,8 кв. м., житловою площею 40,2 кв. м. належала позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого 26.07.2004 оку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., та реєстраційного посвідчення, виданого 30.07.2004 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. 02.06.2020 позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. 04.06.2019 за ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна підставою такої реєстрації став посвідчений цим самим нотаріусом цього самого дня (04.06.2019) договір купівлі-продажу зазначеної вище квартири, укладений на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Враховуючи викладене просить суд визнати договір купівлі-продажу недійсним.
Ухвалою від 21.07.2020 року відкрито провадження у даній справі з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.
На адресу суду надійшло клопотання про залучення третьою особою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О.А. та витребовування від нотаріуса належно завірену копію спірного договору купівлі-продажу квартири та оригінали усіх документів, які послужили правовою підставою для цієї нотаріальної дії.
Ухвалою суду від 13.10.2020 задоволено клопотання позивача.
18.01.2021 на адресу суду надійшло клопотання про витребовування доказів з Київського державного нотаріального архіву, яке відповідно до ухвали суду від 19.01.2021 задоволено.
16.02.2021 ухвалою суду позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.
04.03.2021 року представником позивача подана апеляційна скарга на ухвалу від 16.02.2021 щодо залишення позову без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.05.2021 року апеляційна скарга позивача задоволена, ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 16.02.2021 скасована та направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
02.03.2021 на адресу суду на виконання вимог ухвали від 18.01.2021 від Київського державного нотаріального архіву надійшли витребовувані документи.
30.07.2021 ухвалою судді Сенюти В.О. заявлено самовідвід по даній справі та направлено матеріали справи для повторного автоматизованого розподілу справ.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021, справа розподілена судді Таран Н.Г.
Ухвалою суду від 04.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з 04.06.2019 року квартира АДРЕСА_1 вибула законним способом із власності позивача. Зазначає, що відповідач звертався до позивача з вимогою про стягнення грошових коштів, оскільки він дійсно був винен відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти, які позивач не повертав, у зв'язку з чим відповідач на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі вирішив продати належну йому квартиру. Враховуючи викладене вважає що відсутні правові підстави щодо визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 недійсним.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 67,8 кв. м., житловою площею 40,2 кв. м. належала позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого 26.07.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., та реєстраційного посвідчення, виданого 30.07.2004 року Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. 04.06.2019 за ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна підставою такої реєстрації став посвідчений цим самим нотаріусом цього самого дня (04.06.2019) договір купівлі-продажу зазначеної вище квартири, укладений на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).
Так посилаючись на підставу недійсності договору купівлі-продажу позивач посилається на ту обставину, що факту направлення вимоги іпотекодержателя та її отримання іпотекодавцем не достатньо, оскільки із свідоцтва нотаріуса ОСОБА_6 , виданого 11.12.2018 року не слідує змісту вимоги, а саме розміру заборгованості. З даним твердженням позивача суд не погоджується з огляду на те, що наявність заборгованості та її розмір позивачем не оспорювався та не спростовувався жодними доказами. Також і не доведено жодними доказами не отримання позивачем вимоги іпотекодержателя 02.10.2018 року.
Також, суд враховує тривалість з моменту отримання позивачем вимоги іпотекодуржателя та укладення договору купівлі-продажу - протягом майже року позивач не вчинив жодних дій з погашення існуючої заборгованості.
Відповідно до ч.3, ст.12; ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що оскільки договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 04.06.2019 року був укладений згідно діючого на той момент законодавства і відповідав волевиявленню сторін, що вони і засвідчили своїми підписами, а надані докази позивачем не підтверджують його невідповідність, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є не підтвердженні належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного, ст.ст. 203, 215, 225, 235 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 23.08.2022 року.
Суддя: Н.Г.Таран