про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 серпня 2022 року Справа № 480/5418/22
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовню заявою до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_2 , в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2022, винесену старшим державним виконавцем Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Радьковим Олександром Миколайовичем у виконавчому провадженні ВП № 69614950 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа № 950/2699/21, виданого 10.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 08.08.2022 у справі № 950/2655/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області про відібрання дитини задоволено.
Відібрано у ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допущено негайне виконання рішення в цій частині.
Повернуто малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері ОСОБА_2 , зареєстрованій по АДРЕСА_2 , фактично проживаючій по АДРЕСА_3 , забезпечивши місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_2 .
10.08.2022 Лебединським районним судом Сумської області у справі № 950/2655/21 про відібрання дитини, ОСОБА_2 було видано виконавчий лист.
11.08.2022 старшим державним виконавцем Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Радьковим Олександром Миколайовичем за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа № 950/2699/21, виданого 10.08.2022 Лебединським районним судом Сумської області, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69614950.
Вважаючи, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2022, винесена старшим державним виконавцем Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Радьковим Олександром Миколайовичем у виконавчому провадженні ВП №69614950 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа № 950/2699/21, виданого 10.08.2022 Лебединським районним судом Сумської області, прийнята з порушенням вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Розглянувши матеріали позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства з огляду на таке.
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що у провадженні відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 950/2655/21, виданого Лебединським районним судом Сумської області в порядку цивільного судочинства.
Тобто, на виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист у справі, яка розглянута судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Аналіз правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447,448 ЦПК України, дає підстави зробити висновок, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконані рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства.
Частиною п'яткою статті 287 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Тобто, частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. […] фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України, частини п'ятої статті 287 КАС України, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 815/4232/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 757/53656/17-а, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/5597/19.
Отже, даний позов належить розглядати саме Лебединським районним судом Сумської області.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2022, винесену старшим державним виконавцем Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Радьковим Олександром Миколайовичем у виконавчому провадженні ВП №69614950 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа № 950/2699/21, виданого 10.08.2022 Лебединським районним судом Сумської області, з урахуванням наведених норм, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Також слід зазначити, що одночасно із позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2022, винесеної старшим державним виконавцем Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Радьковим Олександром Миколайовичем у виконавчому провадженні ВП №69614950 за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа № 950/2699/21, виданого 10.08.2022.
Разом з тим, суд зазначає, що оскільки наведені вище обставини виключають можливість розгляду даної справи Сумським окружним адміністративним судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, то відсутні підстави для розгляду заяви про забезпечення позову.
З огляду на наведене, питання щодо забезпечення позову має вирішуватись також в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Лебединського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню загальним місцевим судом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя С.М. Глазько