22 серпня 2022 р. № 400/3210/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Софіївської сільської ради, вул. Софіївська, 24/1,Софіївка,Баштанський район, Миколаївська область,55632,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 23.12.2021 року № 479 п. 5; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Софіївської сільської ради про визнання протиправним та скасування пункт 5 рішення ХІІ сесії восьмого скликання Софіївської сільської ради від 23.12.2021 № 479 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам», зобов'язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в межах території Новомиколаївського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (в межах с. Майське), за її клопотанням від 25.11.2021 р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки,
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач протиправно не надає дозвіл на розробку проекту землеустрою, оскільки п.5 спірного рішення прийнятий всупереч ч.7 ст.118 ЗК України.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки 07.12.2021 на 12 сесії восьмо¬го скликання було прийняте рішення №447, надати дозвіл громадянці ОСОБА_2 за її клопотанням, поданим до сільської ради 03.09.2021, тобто задовго до клопотання позивача. Згідно доданих до заяв ОСОБА_2 та позивача графічних матеріалів бажане міс¬це розташування земельних ділянок, які заявники бажали отримати у влас¬ність, накладається одна на одну. Відмова Софіївської сільської ради у задоволенні заяви по¬зивача з мотивів надання раніше дозволу на розроблення проекту землеус¬трою в цьому ж місці іншій особі відповідає вимогам Конституції та законів України і є правомірною.
Крім того, протягом воєнного часу відповідно до Перехідних положень Земельного Кодексу органам місцевого самоврядування заборонено надавати дозволи на розробку документації із землеустрою.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою не може бути перешкодою для надання дозволу позивачу та після закінчення воєнного стану відповідач може надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою.
Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач звернувся до Софіївської сільської ради із клопотанням від 25.11.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки, в якому просить надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в межах Новомйколаївського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (в межах с. Майське).
Пунктом 5 рішення Софіївської сільської ради від 23.12.2021 р. № 479 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам» відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів Софіївської сільської територіальної громади з таких підстав: земельна ділянка, визначена на графічних матеріалах для передачі у власність ОСОБА_1 , обтяжена наданням Софіївською сільською радою дозволом на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним Кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Крім того, виходячи з аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб'єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відповідача відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, частково накладається на земельну ділянку, дозвіл на яку надано іншій особі.
Але така відмова відповідача ніяким чином не узгоджується зі ст.118,122 ЗК України.
У постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 815/6942/17, 28.09.2021 у справі № 462/4395/17, від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16, від 11.12.2019 у справі № 814/1241/16, від 15.09.2020 у справі № 815/3055/17 та інших сформульовано правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України.
У постанові від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 Верховний Суд погодився з тим, що «чинним законодавством не передбачено право сільської ради відступати від положень ст.118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття сільською радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв'язку з відведенням земельної ділянки іншій особі». Згодом цей висновок було застосовано в багатьох інших справах. Узагальнено його суть зводиться до того, що дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки треба надавати усім, хто звернувся. Як наслідок, проект можуть розробляти одночасно декілька замовників, а хто з них отримає ділянку, - визначатиметься на стадії затвердження проекту та надання її у власність.
Відтак, застосуванню підлягає правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України та правовий висновок про незаконність відмови у наданні дозволу у зв'язку з відведенням земельної ділянки іншій особі, що зазначено постанові ВС від 18.05.2022 у справі № 154/3345/16.
Посилання відповідача на висновки ВС від 18.11.2020 по справі №750/3345/16 та від 09.12.2020 по справі №617/763/16ц судом не застосовується, оскільки суд врахував при прийнятті рішення позицію Верховного Суду, яка висловлена пізніше.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у наданні дозволу про розробку проекту землеустрою, діяв з порушенням матеріально-правових засад діяльності суб'єктів владних повноважень, закріплених у ч.2 ст.2 КАС України, з огляду на що п.5 спірного рішення підлягає визнанню протиправними.
Позовні вимоги в частині зобов'язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в межах території Новомиколаївського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (в межах с. Майське), за її клопотанням від 25.11.2021 р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки, задоволенню не підлягають з огляду на таке:
Законом України № 2145-ІХ від 24.03.2022, який набрав чинності 07.04.2022 розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України доповнено п.27 відповідно до пп.5 якого передбачено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Указом Президента України введено воєнний стан в України з 24.02.2022, який затверджено Законом України № 2102 від 24.02.2022. Указом ПУ від 17.05.2022 продовжено дію воєнного часу до 23.08.2022, який затверджено Законом України №2263 від 22.05.2022.
Відтак, в Україні триває воєнний час, під час дії якого Земельним Кодексом України забороняється надання дозволів на розроблення документації із землеустрою.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на те, що відповідач має права після закінчення воєнного стану надати позивачу дозвіл не приймається судом до уваги, оскільки рішення суду не може прийматись під умовою та у суду немає правових підстав зобов'язати відповідача станом на день розгляду справи по суті надати позивачу дозвіл протягом дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду, що він прийняв спірне рішення в установленому законом порядку, тому позов належить задовольнити частково.
Таким чином, позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України пропорційно задоволеним вимогам, оскільки одна вимога задоволена, а в задоволенні другої відмовлено, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача половина сплаченого судового збору в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Софіївської сільської ради (55632,код 04376788, вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область) задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення ХІІ сесії восьмого скликання Софіївської сільської ради від 23.12.2021 № 479 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам».
3.В задоволенні позовних вимог про зобов'язання прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, розташованої в межах території Новомиколаївського старостинського округу Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (в межах с. Майське), за її клопотанням від 25.11.2021 р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Софіївської сільської ради (55632,код 04376788, вул. Софіївська, 24/1, с. Софіївка, Баштанський район, Миколаївська область) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі судовий збір у сумі 496,20 грн.(чотириста дев'яносто шість грн.20коп), сплачений квитанцією №9272-7458-3133-8693 від 20.06.2022.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко