Дата документу 09.08.2022 Справа № 317/747/22
Є.У.№ 317/747/22 Головуючий у 1 інстанції: Сакоян Д.І.
№ 22-ц/807/1593/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
09 серпня 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
секретар: Камалова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Розума Олександра Вікторовича на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 30 травня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України,
В травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування заяви зазначала, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердянську. Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту народження необхідне для отримання свідоцтва про народження та подальшого оформлення документів та виплат на дитину.
Посилаючись на вищезазначене просила суд, встановити факт народження ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердянську, мати - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_3 .
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 30 травня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі адвоката Розума О.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність висновків суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що заявниця не може отримати свідоцтво про народження дитини за місцем народження, оскільки місто Бердянськ Запорізької області є територією, як перебуває у тимчасовій окупації.
Посилаючись на роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (лист від 22.04.2021 № 987/0/208/21), ОСОБА_4 зазначив, що заявнику не потрібно звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведені реєстрації народження, а необхідно готувати заяву про встановлення такого факту на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, звертаючись до суду.
08 серпня 2022 року до Запорізького апеляційного суду надійшов відзив Відділу ДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області ПСМУ МЮ (м. Дніпро), в якому зазначено, що відмова про винесення рішення за заявою ОСОБА_1 порушує її права щодо державної реєстрації народження дитини і не дає їй можливості отримати виплати на новонароджену дитину. На підставі зазначеного, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким встановити факт народження дитини.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи положення частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає повною мірою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 надала копію медичного свідоцтва про народження № 196 (форма № 103/о), виданого Комунальним некомерційним підприємством Бердянської міської ради «Бердянська територіальне медичне об'єднання», тобто належний документ, визначений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затв. наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, який є підставою для проведення державної реєстрації народження.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 має належні документи для здійснення державної реєстрації народження в органі РАЦС. Сам по собі факт народження дитини у м. Бердянську та відсутність на теперішній час на території м. Бердянська Запорізької області функціонуючого органу РАЦС не є перешкодою для здійснення державної реєстрації народження дитини у будь-якому іншому органі РАЦС, тож не є достатньою підставою для звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду з наступних підстав.
Статтею 7 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Згідно із ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.89 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.91 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Пунктом 18 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.04.2022 року № 80), на території міста Бердянськ Запорізької області офіційно встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а за відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, визначено, що підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.09.2020 № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.09.2020 за № 953/35236.
б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024;
ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Натомість, враховуючи об'єктивну неможливість заявниці звернутися до органів РАЦСУ із заявою про реєстрацію народження дитини, суд першої інстанції безпідставно усунувся від встановлення обставин, на які ОСОБА_1 посилалася у своїй заяві про встановлення факту народження, та безпідставно відмовив у задоволенні заяви з формальних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою (ч. 1 ст. 145 СК України).
Ім'я дитини визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 146 СК України).
По батькові дитини визначається за іменем батька (ч. 1 ст. 147 СК України).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 14 червня 2014 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_5 шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, про що був складений відповідний актовий запис № 299 (а.с.8). прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_6 , дружини - ОСОБА_6 .
Зі змісту медичного свідоцтва про народження № 196 від 10 травня 2022 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 02 годині 10 хвилин в м. Бердянськ у ОСОБА_1 народилася дівчинка вагою 3 700 грамів (а.с.2).
Вказаний населений пункт розташовується на тимчасово окупованій території України внаслідок збройної агресії РФ проти України 24.02.2022, що перешкоджає проведенню державної реєстрації народження дитини.
У зв'язку з тим, що станом на день народження дитини заявниця перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 122 СК України дитина вважається такою, що походить від ОСОБА_3 .
Зі змісту заяви від 23.05.2022 (вх. № 3300 від 24.05.2022) заявницею зазначено ім'я доньки « ОСОБА_7 » (а.с.1).
На підставі ч. 1 ст. 147 СК України по батькові дитини є « ОСОБА_8 ».
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати і висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ.
Апеляційний суд також враховує, що згідно ст. 7 Конвенції про права дитини дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження дитини для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, апеляційний суд приймає зазначені докази як належні та допустимі.
Таким чином, оскільки законодавством визначено процедуру державної реєстрації народження дитини шляхом звернення до суду і заявницею доведено, що встановлення юридичного факту необхідне для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, а в подальшому підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту народження дитини знайшла своє підтвердження під час апеляційного перегляду та підлягає задоволенню.
З огляду на вказане, суд вважає, що з метою забезпечення юридичної визначеності належить встановити факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бердянськ Запорізької області народилася ОСОБА_2 , матір'ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, а батьком дитини є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, оскільки існування даного факту знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а його встановлення необхідне заявниці для отримання свідоцтва про народження та подальшого оформлення державних виплат на дитину.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Розума Олександра Вікторовича задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 30 травня 2022 року у цій справі скасувати та постановити нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України задовольнити.
Встановити факт народження дитини - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бердянськ,Запорізької області, Україна, матір'ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянка України, батьком дитини є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18 серпня 2022 року.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков