ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду в частині
"18" серпня 2022 р. справа № 300/7712/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративного позову Приватного підприємства “Карпатнафтопродукт” до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій, -
Приватне підприємство “Карпатнафтопродукт” (далі - позивач, ПП “Карпатнафтопродукт”) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просить суд: визнати протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та зобов'язати Головне управління ДПС в Івано-Франківській області виключити позивача з переліку ризикових платників податку; визнати протиправними та скасувати рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 2955543/34085176 від 06.08.2021, № 2955542/34085176 від 06.08.2021; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 184 від 04.08.2020 та № 186 від 06.08.2020, складені та подані на реєстрацію позивачем, та вважати їх зареєстрованими датою подання такої податкової накладної до контролюючого органу на реєстрацію.
Ухвалою від 17.12.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.01.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив представника відповідачів на позовну заяву.
02.02.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь Приватного підприємства “Карпатнафтопродукт” від 31.01.2022 на відзив.
07.04.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Приватного підприємства “Карпатнафтопродукт” від 07.04.2022 про долучення документів, до якого позивач долучив копію рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.07.2020 № 53249. Також до клопотання від 07.04.2022 позивач долучив відомість з “Електронного кабінету”, з інформацією про внесення Приватного підприємства “Карпатнафтопродукт” 13.07.2020 до реєстру ризикових платників згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Ухвалою від 12.04.2022 суд залишив без руху позовну заяву Приватного підприємства “Карпатнафтопродукт” до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України в частині позовної вимоги про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку, та надав позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку із зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом в частині зазначених позовних вимог та поданням доказів поважності причин його пропуску.
20.04.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ПП “Карпатнафтопродукт” від 20.04.2022 про поновлення строку звернення до суду. Так, представник позивача зазначив, що 03.03.2021 ПП “Карпатнафтопродукт” звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку. Рішенням від 19.05.2021 в справі № 300/793/21 суд відмовив в задоволенні позову в зазначеній частині позовних вимог, оскільки віднесення платника податків до ризикових та зупинення реєстрації податкової накладної є дискреційними повноваженнями податкового органу і не є рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної. Відтак, дії податкової не підлягають оскарженню враховуючи чинну на той час практику Верховного Суду (постанови від 25.04.2018 в справі № 826/1902/15, від 18.09.2018 у справі № 818/398/15). Згодом відбулася зміна судової практики, згідно якої Верховний Суд дійшов висновку про наявність в платника податків права на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника. Так, ПП “Карпатнафтопродукт” 27.11.2021 звернулось з цим позовом до суду, зокрема й з вимогою про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку. Окрім цього, представник позивача зазначив, що постанова Верховного Суду від 11.10.2019 за результатом розгляду справи № 640/20468/18 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується застосування іншого нормативно-правового акту, а саме: постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка втратила чинність 01.02.2020. Натомість спірні відносини регламентуються постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Представник позивача просив суд поновити строк звернення до суду з цим позовом, оскільки зміну судової практики щодо застосування коротших строків звернення до суду, з метою забезпечення принципу правової визначеності необхідно розглядати як поважну причину для поновлення строку звернення до суду з позовом в частині визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку.
Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ухвали від 12.04.2022 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом в частині визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку, суд вказує на таке.
За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Такими чином, процесуальний закон встановлює порядок звернення до адміністративних судів та правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений відповідним процесуальним законодавством.
Дотримання строків розгляду адміністративних справ є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах. Встановлене законом обмеження строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) дійшла висновку, що рішення контролюючого органу, не пов'язане з нарахуванням грошових зобов'язань, за умови попереднього адміністративного оскарження, оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 за результатом розгляду справи № 200/12336/19-а.
Що стосується випадків, коли платники податків не використовували процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, то Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи № 1.380.2019.006119 вказав, що строк звернення до суду з позовом про скасування таких рішень визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке позивач просить визнати протиправним, прийняте 13.07.2020. Згідно відомостей з “Електронного кабінету” позивача така інформація щодо віднесення його до реєстру ризикових платників податків відображена 13.07.2020.
Натомість Приватне підприємство “Карпатнафтопродукт” подало цей позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 29.11.2021.
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом в частині вимоги про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала:
"...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду".
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Що стосується обставин, які позивач зазначив в клопотанні від 20.04.2022 про поновлення строку звернення до суду як поважні причини для поновлення такого строку, то суд вказує на таке.
Щодо доводів представника позивача про те, що: ПП “Карпатнафтопродукт” вже зверталось 03.03.2021 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку, однак рішенням від 19.05.2021 в справі № 300/793/21 суд відмовив в задоволенні позову в зазначеній частині позовних вимог, оскільки такі дії контролюючого органу згідно чинної на той час судової практики не підлягали оскарженню; після зміни судової практики, згідно якої Верховний Суд дійшов висновку про наявність в платника податків права на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, 27.11.2021 ПП “Карпатнафтопродукт” знову звернулось з цим позовом до суду; зміна судової практики щодо можливості оскарження рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Такі доводи представника позивача суд вважає безпідставними, оскільки ПП “Карпатнафтопродукт” пропустило шестимісячний строк звернення до суду з вимогами про визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача, ще під час подання 03.03.2021 первинного позову до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі № 300/793/21 з такою ж позовною вимогою. Так, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке позивач просить визнати протиправним, прийняте 13.07.2020, а тому шестимісячний строк звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення закінчився ще 13.01.2021.
Суд звертає увагу на те, що зміна судової практики щодо можливості оскарження рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку не порушує принцип правової визначеності, як помилково зазначив представник позивача, оскільки ключове значення має встановлення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та наявність в особи можливості скористатися правом на судовий захист.
Так, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, за спірних процесуальних обставин, зміна судової практики Верховного Суду не є підставою для пропуску процесуального строку звернення до суду з позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним рішення, прийнятого 13.07.2020, про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, зазначеному в постанові від 22.07.2020 за результатом розгляду справи № 1.380.2019.001042.
Щодо доводів представника позивача про те, що постанова Верховного Суду від 11.10.2019 за результатом розгляду справи № 640/20468/18 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується застосування постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка втратила чинність 01.02.2020, а не постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», чинної на час виникнення спірних правовідносин, то суд вказує на безпідставність таких доводів.
Так, постанова Верховного Суду від 11.10.2019 за результатом розгляду справи № 200/12336/19-а визначає загальні правила застосування строків оскарження рішень контролюючого органу, встановлених статями 56 та 102 Податкового кодексу України, а не Порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Отже, постанову Верховного Суду від 11.10.2019 за результатом розгляду справи № 640/20468/18 необхідно вважати релевантним джерелом під час розгляду цієї та інших судових справ з подібними правовідносинами, оскільки Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 сформувала правову позицію щодо застосування строків оскарження рішень контролюючого органу, встановлених статями 56 та 102 Податкового кодексу України.
Зважаючи на те, що позивач на виконання вимог ухвали від 12.04.2022 про залишення позовної заяви без руху не надав суду заяви про поновлення строку із зазначення інших поважних причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом в частині визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку, а також доказів поважності причин пропуску такого строку, суд дійшов висновку адміністративний позов Приватного підприємства “Карпатнафтопродукт” до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України в частині вищевказаних вимог, залишити без розгляду.
Керуючись статями 122, частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Залишити без розгляду адміністративний позов Приватного підприємства “Карпатнафтопродукт” до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України в частині визнання протиправним рішення контролюючого органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку ризикових платників податку.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.