ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"18" серпня 2022 р. Справа № 300/2809/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0006243306, 0006253306, 0006263306 від 31.03.2020, -
12.07.2022 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0006243306, 0006253306, 0006263306 від 31.03.2020.
18.07.2022 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, а розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262Кодексу адміністративного судочинства України.
09.08.2022 відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтованого тим, що з врахуванням висновків Верховного Суду у справі за № 500/2486/19, позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, вирішуючи питання щодо строку звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, зазначає наступне.
Предметом даного адміністративного позову є правомірність винесення податкових повідомлень-рішень за №№ 0006243306, 0006253306, 0006263306 від 31.03.2020.
Суд встановив, що провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 300/2274/22 за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 232 807, 79 гривень, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0006243306, 0006253306, 0006263306 від 31.03.2020.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/2274/22 від 11.07.2022, яке набрало законної сили 11.08.2022, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати: податку на доходи фізичних осіб в сумі 214 912, 58 гривень з урахуванням штрафних санкцій та військового збору в сумі 17 895,21 гривень.
Висновками вказаного судового рішення встановлено, що оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначених податковим повідомленням-рішенням, то донараховані контролюючим органом зобов'язання в загальному розмірі 232 807,79 гривень, є узгодженими та являються податковим боргом відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2).
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 даного Кодексу, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті Податкового кодексу України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
З урахуванням викладеного, судова палата вважає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 Податкового кодексу України і дійшов правильного висновку про те, що строк звернення до суду з цим позовом визначається статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Однак, апеляційний суд не звернув увагу на те, що у постанові від 26 листопада 2020 року судова палата наголошувала на тому, що суди повинні уникати випадків скасування законних рішень, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час розгляду справи змінилось юридичне тлумачення відповідної норми права.
Зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Також судова палата акцентувала увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
ОСОБА_1 звернувся 12.07.2022 в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0006243306, 0006253306, 0006263306 від 31.03.2020, без проведення процедури адміністративного оскарження, та після зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду.
Суд зазначає, що новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Таким чином, суд встановив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 123 даного Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Підстави залишення позову без розгляду визначає стаття 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пунктів 7, 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом (пункт 7); з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (пункт 8).
Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, суд після відкриття провадження в даній адміністративній справі встановив, що дана позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме позивач не подав заяву на поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Як наслідок, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно додати до позовної заяви заяву на поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, з обґрунтуваннями достатніх підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись статтею 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0006243306, 0006253306, 0006263306 від 31.03.2020 - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання заяви на поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, з обґрунтуваннями достатніх підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає, у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Остап'юк С.В.