ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 квітня 2022 року м. Київ № 640/13569/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної охорони України
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Управління державної охорони України (далі також - відповідач,), в якому просив суд: 1) визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 2) зобов'язати Управління державної охорони України оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії пільгового стажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що проходив військову службу в Управлінні державної охорони України. На момент звільнення зі служби (27.07.2017) відповідно до тексту наказу від 26.07.2017 №458-ос загальна вислуга позивача становила 26 років 08 місяців і 3 дні (в т.ч. календарна вислуга - 20 років 00 місяців 3 дні, пільгова вислуга - 6 років 8 місяців 00 днів). Позивач вважає, що після звільненні зі служби відповідач мав вжити заходів з підготовки та направлення до органу Пенсійного фонду України відповідних документів для здійснення призначення та нарахування позивачу пенсійного забезпечення. Проте відповідач протиправно таких заходів не вжив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/13569/21 за вказаним позовом та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника Управління державної охорони через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. В обгрунтування своїх заперечень представник Управління державної охорони зазначив, що на момент звільнення зі служби позивач не мав необхідної календарної вислуги років, а саме - 23 календарні роки і більше. З огляду на це позивачу було відмовлено в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пакету необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, де наголосив на тому, що відповідач при вирішенні спірної ситуації мав врахувати норми ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, правову позицію Верховного Суду в постановах від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а.
У свою чергу відповідач подав до суду заперечення на таку відповідь на відзив, де вчергове зазначив, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, як то встановлено п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Додатково представник позивача посилався на правову позицію Верховного Суду, зафіксовану у постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 та від 19.09.2018 у справі №725/1959/17.
В подальшому від представника відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з мотиву пропуску ОСОБА_1 місячного строку звернення до суду із цим позовом. А саме відповідач вважає, що про порушення своїх прав та інтересів позивачу мало бути відомо ще при звільнені з військової служби (тобто, у липні 2017 року). Відповідно з огляду на цб обставину та те, що розглядуваний спір відноситься до спорів, пов'язаних із проходженням публічної служби, то ОСОБА_1 мав звернутися до адміністративного суду із цим позовом у строк до 28.08.2017 (тобто, згідно з ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення такого клопотання, з огляду на наступне. За змістом норм ч.ч. 1, 2 і 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З поданих позивачем разом із позовом матеріалів суд встановив, що наказом Т.в.о. Начальника Управління державної охорони України від 26.07.2017 №458-ос позивача було звільнено з військової служби в запас, виключено з усіх видів забезпечення та направлено на подальший військовий облік. Також у тексті цього Наказу була зафіксована вислуга років (календарна, пільгова і загальна) позивача станом на 27.07.2017. Як стверджує позивач та не було спростовано відповідачем, у березні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення пакету документів для призначення пенсії для вислуги років та направлення таких до органу Пенсійного фонду України. Своїм листом від 27.04.2021 Управління державної охорони України відмовив позивачу у вчиненні вказаних вище дій. Не погоджуючись із такою позицією суб'єкта владних повноважень позивач 17.05.2021 звернувся із цим позовом до суду.
З огляду на наведені обставини суд дійшов, що про порушення своїх прав та інтересів позивачу дійсності стало відомо після ознайомлення із позицією Управління державної охорони України, наведеною в тексті листа від 27.04.2021 вих. №2/6-416, а не зі змісту наказу про звільнення зі служби (як то помилково вважав відповідач). Як наслідок подавши до 28.04.2020 дану позовну заяву до суду, позивачем дотримав встановлений нормами Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду.
Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
За змістом долученого до позовної заяви військового квитка (копії) серії НОМЕР_1 , виданого 26.09.2017, позивач проходив військову службу з 25.07.1997 по 27.07.2017. З 16.12.2003 по 27.07.2017 позивач проходив службу в Управлінні державної охорони України.
Наказом Т.В.О. Начальника Управління «Щодо особового складу» від 26.07.2017 №458-ос підполковника ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Управлінні державної охорони України згідно з п. «г» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (тобто у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) у запас Служби безпеки України, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, - з 27.07.2017. Відповідно до вказаного Наказу стаж військової служби позивача за вислугою становить: календарна вислуга років - 20 років і 3 дні, пільгова вислуга років - 6 років і 8 місяців, загальна вислуга років - 26 років 8 місяців і 3 дні.
Наприкінці березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Управління державної охорони України із заявою для вирішення питання про оформлення та направлення документів до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з метою призначення пенсії за вислугу років.
27.04.2021 Управління своїм листом за №2/6-416 повідомило позивача про відсутність у нього права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки умовою для призначення цієї пенсії є наявність відповідної календарної вислуги (а саме - 23 років і більше календарної вислуги років).
Дослідивши та проаналізувавши наявні матеріали справи, суд виходив з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.
Відповідно до пункту «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції чинній з 27.07.2017), пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Пунктами «б» та «в» зазначеної статті Закону встановлено, що пенсія за вислугу років призначається:
- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. При цьому, особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;
- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 20 календарних років і більше, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей».
Одночасно ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Так, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема: а) військова служба; з) військова служба у збройних силах; и) час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України (ч. 1 ст. 17 Закону).
Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону №2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до ст. 171 Закону №2262-XII, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-XII Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (а саме постановою від 17.07.1992 №393).
Підпунктом «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони.
Проаналізувавши зміст та співвідношення норм Закону №2262-ХІІ та Постанови Уряду №393 під час перегляду в порядку касаційного провадження адміністративної справи №805/3923/18-а Верховний Суд (постанова від 03.03.2021) дійшов наступного висновку: «...основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку... Отже, є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.».
При цьому Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.
Надаючи оцінку наведеним висновкам Верховний Суд під час розгляду іншої справи з даної категорії спорів зазначив у тексті своєї постанови від 14.04.2021 №480/4241/18 наступне: «таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону N 2262-XII і положенням цього Закону не суперечить».
Крім того, у своїй постанові від 14.04.2021 Верховний Суд зазначив, що «статтею 1 Закону №2262-XII передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Таким чином, Закон №2262-XII як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 171 Закону №2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII».
За наслідками розгляду справи №480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зробив наступні правові висновки: 1. В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). 2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393. При цьому, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-XII.
Тобто, на момент розгляду відповідачем звернення позивача з питання оформлення пакету документів для призначення пенсії за вислугу років Верховним Судом була сформована нова практика щодо пільгового обчислення вислуги років.
В силу норми ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку суд під час розгляду справи №640/13569/21 дійшов висновку про необхідність врахування останньої правової позиції Касаційного суду.
Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що вислуга років позивача, з врахуванням часу служби в Службі безпеки України та в Управлінні державної охорони України, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 23 календарних років, позивач набула право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ст. 12 Закону №2262-XII. А тому як наслідок дії відповідача щодо відмовми позивачу в оформленні та надсиланні до органу Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років є протиправними.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).
В даному випадку, як свідчать матеріали справи, судові витрати сторін у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління державної охорони України (код ЄДРПОУ 00037478, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Управління державної охорони України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії пільгового стажу.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок